Жоден прем'єр-міністр не любить програвати в парламенті. Але Тереза Мей, напевно, вже звикла до цього. У вівторок ввечері вона зазнала поразки у вісімнадцятий раз за своє коротке прем'єрство. Її угода щодо виходу Великої Британії з Євросоюзу провалилася, хоча і з меншою різницею в голосах, ніж під час січневого голосування. Те, що вона зможе просунути угоду до того, як Британія покине блок 29 березня, практично неможливо, пише редколегія британської газети The Guardian.
Мей пророкувала цей похмурий сценарій - тепер вона проведе парламентське голосування щодо руйнівного хаотичного Brexit без угоди з Брюсселем. Прем'єр настільки ослаблена, що її вплив не поширюється навіть на уряд - міністри будуть голосувати за "жорсткий" Brexit на власний розсуд. Той факт, що міністри можуть проголосувати за перетворення нинішньої політичної та конституційної кризи на економічну заради збереження своєї кар'єри показує, наскільки Brexit руйнівний. Варіант виходу без угоди повинен бути відкинутий, щоб запобігти укоріненню згубних фантазій в британській політиці.
Потім Мей запропонує парламентаріям провести голосування про те, чи варто просити європейських партнерів продовжити терміни виходу Великої Британії з блоку, що відкриє перед депутатами можливість переглянути умови угоди. Якщо відстрочку - досить нетривалу, щоб гарантувати те, що Велика Британія не братиме участь у виборах в Європарламент - вдасться узгодити, Мей повинна буде запропонувати Палаті громад вибір між її зміненою угодою щодо Brexit і хаотичним виходом (який до того моменту депутати вже мали відхилити). Для Мей такий шлях був би неправильним.
Якщо навіть після рекордного опору її угоді в січні вона не змогла домогтися від Брюсселя істотних змін у "страхувальному" плані щодо ірландського кордоні, незрозуміло, що буде досягнуто ще через два місяці. Прем'єр Мей опинилася в такому положенні через помилки в дипломатії, стиль управління і політичну стратегію. Депутати мають проголосувати за відстрочку, але більш довгу, ніж хотілося б Мей. Це було б логічно, оскільки ЄС буде поглинений виборами в період з травня по жовтень. Така відстрочка Brexit могла б допомогти британським компаніями, які страждають від поточної невизначеності.
Якщо ця міра є просто способом виграти час і продовжити глухий кут, неясно, чи погодиться ЄС на неї. Прем'єр-міністр заявила, що хоче "винести уроки" з першої фази Brexit і "прийти до консенсусу" для наступної. Вона може зробити це лише шляхом чесної розмови з громадськістю про майбутні відносини з ЄС.
Це те, чого вона так і не змогла зробити, вдаючись до націоналістичної риторики, щоб забезпечити своє політичне виживання. Це відштовхнуло як парламентарів, так і європейських партнерів. Прем'єр посіяла насіння свого краху, зробивши пріоритетами скорочення імміграції, фентезійні угоди про вільну торгівлю і Brexit. Саме її відмова звернути увагу на інтереси 48% виборців, які проголосували за те, щоб залишитися в ЄС, сигналізувала, що Мей посилить суспільні суперечності, які породила кампанія з референдуму.
Розбіжності щодо Brexit - це не те, що можна легко подолати за допомогою аргументів, але варто було хоча б спробувати. Замість цього Мей допомогла ще більше розділити прихильників Brexit і тих, хто хотів би залишитися в ЄС.
Необхідна тривала відстрочка Brexit, тому що політики мають усвідомити, що їм варто припинити намагатися виграти на виборах на хвилі популістського націоналізму в той час, як цунамі може зруйнувати суспільство.
Затримка Brexit повинна бути достатньо тривалою, щоб дозволити Великій Британії замислитися про те, що значить для цієї країни весь процес виходу з ЄС. Пауза необхідна, тому що про нові домовленості легше сказати, ніж зробити. Більшість запропонованих альтернатив членства в ЄС при Мей здавалися недосяжними і непривабливими для всіх. Для того щоб Велика Британія опинилася в кращому політичному становищі, необхідна інша політика. Це займе час, і Мей має просити Європу про нього.
У вівторок законодавці проголосували проти внесеної Мей поправки до договору щодо Brexit 391 голосами проти 242.
У середу на голосування в Палаті громад виноситься питання про можливості Brexit без нової угоди з ЄС. Якщо члени парламенту підтримають такий сценарій, то Brexit відбудеться 29 березня 2019 року без жодних домовленостей з Брюсселем. Якщо ж депутати відкинули можливість виходу з ЄС без угоди, то їм належить ще одне голосування. 14 березня вони вирішать, чи попросити Лондону у Брюсселя перенести дату Brexit на пізніший термін.
Велика Британія має вийти з ЄС в 23:00 за Гринвічем 29 березня. Після цього починається 21-місячний перехідний період - до кінця 2020 року.
Безплідні маневри навколо проблеми виходу Великої Британії з ЄС радикально скоротили число можливих сценаріїв Brexit, на які сьогодні може розраховувати країна, по суті, не залишаючи британцям особливого вибору. Детальніше читайте в матеріалі Віктора Константинова "Менше одиниці" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".