Підтримати
Російський лідер вторгся в Україну минулого року з вражаюче помилковою вірою в те, що це буде коротка і переможна війна. Тепер його теорія перемоги обертається навколо того, щоб вистояти у довгій війні довше, ніж Київ і його союзники.
«Останнім часом список причин, які змушують Путіна думати, що це може спрацювати: від успіху його зернової блокади до здатності продовжувати виробництво крилатих ракет попри санкції, - зростає», - пише в своїй статті оглядач Bloomberg Марк Чемпіон.
Але ще більшу надію Кремлю дає низка виборчих кампаній. Українська оборона дедалі більше втягується в культурні війни Заходу, які так звані ультраправі представляють як справу ліберального істеблішменту, що обтяжує пересічних громадян. Словаччина і Польща готуються до виборів, і ультраправі партії в обох країнах скористалися ціною підтримки Києва, щоб здобути голоси виборців.
«Їхній успіх - це тривожний сигнал, який демонструє європейським лідерам, що їм потрібен добре зрозумілий план перемоги над російським вторгненням в Україну, розрахований на роки, який виходить далеко за рамки риторики «стільки, скільки буде потрібно»», - пише автор.
Він додає, що український контрнаступ не принесе швидку перемогу, і вже зараз це цілком очевидно. Тому союзники Києва повинні краще пояснити свою зацікавленість в тому, щоб Росія не реалізувала її експансіоністські плани, а також провести серйозні зміни для досягнення цієї мети.
А поки у симпатиків Кремля на Заході буде з чим працювати. Вони можуть вказати на тягар утримання 6,2 мільйона українських біженців або на 250 мільярдів євро військової, гуманітарної та фінансової допомоги, які, за даними Кільського інституту міжнародних відносин, були надані або обіцяні Києву в період з січня 2022 року по липень цього року. Вони також можуть підкреслити зростання цін на енергоносії в Європі, яке прискорилося через скорочення імпорту російської нафти і газу.
«Додайте ці витрати до наративу про нібито неминучість поразки України і відповідальність Заходу за російське вторгнення, і ви отримаєте потужний популістський коктейль», - пише Чемпіон.
Роберт Фіцо - дворазовий прем’єр-міністр Словаччини, який як був змушений піти у відставку у 2018 році через вбивство журналіста-розслідувача. Він заперечує свою причетність. Зараз він лідирує в опитуваннях громадської думки напередодні виборів, що відбудуться в суботу. І центральний елемент його передвиборчої кампанії - це протест проти надання Україні допомоги.
У Польщі ультраправа партія «Конфедерація свободи і незалежності» набирає близько 12% перед виборами 15 жовтня, хоча на початку року вона могла розраховувати тільки на 7%. В умовах жорсткої конкуренції цього було достатньо, щоб підштовхнути глибоко консервативну правлячу партію «Право і Справедливість» до театралізованої суперечки з Києвом через експорт українського зерна. Вона навіть ненадовго пригрозила залишити Україну без допомоги у війні.
Однак, безумовно, найбільш обнадійливою для Путіна залишається можливість того, що вибори в США в листопаді наступного року призведуть до другого президентства Дональда Трампа. Опитування громадської думки, опубліковане в неділю ABC News/Washington Post, показало, що він випереджає чинного президента Джо Байдена - 51% проти 42%. У тому ж опитуванні 41% респондентів відповіли, що США роблять занадто багато для України, хоча в лютому цей показник становив 33%, а на початку війни - 14%. Трамп заявив, що може закінчити війну Росії в Україні «за один день».
Враховуючи, наскільки сильно Росія недооцінила волю України до боротьби і здатність Європи та США триматися разом в підтримці Києва, все це може здатися надмірно песимістичним. Лідерство Трампа в опитуванні ABC було винятком. Європа перейшла від відставання від США в масштабах своїх обіцянок фінансової та військової допомоги до випередження їх.
«Це все правда, але втома від війни неминуча. Без переконливої відповіді на стратегію Путіна перевершити Захід ризики для України зростатимуть, оскільки Росія мобілізує додаткові війська і переводить свою економіку на військові рейки. Російські «яструби" вважають, що встановлення контролю над Україною - це необхідна умова для відродження Москви як великої держави, здатної нав'язувати свої інтереси в Центральній Європі, на Балканах і за їх межами, а це рецепт нестабільності. Війна навряд чи припиниться доти, доки Кремлю не стане очевидно, що він не зможе досягти успіху. Лише тоді можна буде досягти довгострокового врегулювання для України», - пише автор.
Відповідь - це не ще більше санкцій. Посилення тих, що вже існують, може допомогти, але Росія вже підпадає під один з найширших санкційних режимів в історії. Також відповідь не може сильно покладатися на США, зважаючи на невизначеність навколо виборів наступного року.
Зрештою, саме Європа має активізуватися так, як ніколи раніше. Це означає виробляти більше зброї для України і знаходити більше грошей, тому що захист від російської військової машини коштує дорого.
«Але Європа також повинна послідовно давати зрозуміти, що вона розглядає оборону України як довгостроковий стратегічний пріоритет. І неодмінною умовою для цього є забезпечення того, щоб Україна отримала зелене світло для переговорів про вступ до ЄС у грудні», - йдеться в статті.
До фактичного членства ще далеко, але цілеспрямоване прагнення до нього закріпило б реформи, які Київ має здійснити у сфері боротьби з корупцією та зміцнення своєї економіки. Це передбачає реструктуризацію блоку, щоб зробити можливим прийняття України, великої сільськогосподарської держави з такою бідною економікою. Німеччина і Франція запропонували потенційний перший проект змін. Цей же процес має залучити Велику Британію, - критично важливого партнера ЄС у сфері безпеки, незважаючи на Brexit.
У короткостроковій перспективі Європа також має взяти на себе лідерство у допомозі Україні обійти зернову блокаду Путіна. Адже без спроможності експортувати свою продукцію Київ ставатиме дедалі більш залежним від іноземної допомоги. Сільське господарство становить близько 10% української економіки. Це вимагає від Брюсселя вправної дипломатії з сусідами, що зазнали негативного впливу, включаючи Польщу і Словаччину, посилення протиповітряної оборони українських портів і допомоги в розбудові альтернативного чорноморського зернового коридору, успіх якого може знешкодити зернову зброю Путіна.
Росія вважає, що її рішучість у спробах контролювати Україну більша, ніж рішучість союзників Києва захистити українську незалежність. Щоб війна закінчилася, Путіна потрібно переконати, що це не так, і що, як наслідок, його довготривала стратегія війни не спрацює.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google