Підтримати
Більш ніж через рік після того, як Москва провалилася у спробі блискавично перемогти у війні проти України, російські військові поступово адаптувалися на полі бою, перейшовши до стратегії виснаження Києва і Заходу.
Низька ефективність російських військових у перші дні війни шокувала багатьох на Заході і, зрештою, дозволила Україні вистояти, а потім відкинути назад значну частину російських наступальних сил. Але з тих пір Росія навчилася на своїх помилках, адаптуючись таким чином, щоб ускладнити для України завдання з вигнання російських військ зі своєї території.
«Ми бачили чимало сфер, де вони адаптуються, і, звичайно, ми пильно стежимо за цим», - сказав Wall Street Journal генерал Джеймс Хекер, головнокомандувач ВПС США в Європі.
Російські збройні сили втратили понад 270 тисяч солдатів вбитими і пораненими, А за деякими західними оцінками, РФ втратила більше 50% своєї боєздатності. Тож російській армії можуть знадобитися глибші змін для того, щоб витримати багаторічну війну.
Вона все ще страждає від структури радянського зразка, що побудована за принципом «згори донизу», обмежуючи ініціативу фронтових командирів і віддаючи пріоритет політичним цілям з Москви перед прийняттям рішень на полі бою. Росія витратила місяці і тисячі життів, щоб захопити Бахмут, який не має великого стратегічного значення. І все тому, що Кремль визначив це місто як ключову ціль. Росія продовжує розгортати десятки тисяч солдатів для захисту міста, де вона здобула свою єдину велику перемогу за досить тривалий час.
Більше того, Росія зараз значною мірою перебуває в обороні, намагаючись стримати український наступ, а армії набагато легше оборонятися, ніж наступати. Аналітики і західні чиновники кажуть, що Росія вичерпала свій наступальний потенціал і не в змозі завоювати нові позиції в тих частинах Східної України, де вона все ще намагається просунутися вперед.
Однак російські військові демонструють певну здатність вчитися на попередніх помилках.
Наприклад, на початку війни російські військові літаки заходили в поле зору української ППО, що призвело до серйозних втрат. Москва не змогла встановити домінування в небі. Було збито понад 75 літаків, причому багато з них летіли «прямо в зони ураження українських зенітно-ракетних комплексів», - сказав Хекер.
Він додав, що значна частина російських ВПС зараз залишається неушкодженою.
«Вони більше не літають у цих районах, а якщо і літають, то на малій висоті і впродовж дуже коротких проміжків часу, а потім повертаються назад», - сказав американський генерал.
Хоча ця тактика серйозно знизила точність російських бомбардувань, і перевага в повітрі залишається далеко за межами досяжності росіян.
Також Росія додала можливості наведення до старих бомб, які вона скидає з літаків, що летять за межами досяжності української протиповітряної оборони, в тому числі з російської території. Україна намагається виявити і збити їх своїми літаками радянських часів.
Росія також перенесла командні пункти і багато складів боєприпасів далі від лінії фронту після того, як Україна почала знищувати російську логістику за допомогою систем HIMARS. Після того, як українські військові почали використовувати бомби JDAM із супутниковим наведенням великої дальності, росіяни перенесли свої командні пункти ще далі вглиб. Ці удари змусили російську армію зменшити використання артилерії, розтягнути і без того напружені лінії постачання і стати більш точними у націлюванні.
США заявляють, що нададуть Україні невелику кількість ракет ATACMS протягом наступних тижнів, і що згодом може бути надано більше. Ці ракети класу «земля-земля» мають дальність польоту до 300 кілометрів залежно від моделі. І їх також можуть застосувати проти російської логістики.
На початку війни Москва розгорнула незахищені колони російської бронетехніки в Україні, очікуючи мінімального опору з боку Києва, і відправила в бій недоукомплектовані і недоозброєні підрозділи, що призвело до смерті десятків тисяч російських солдатів.
Зараз Росія краще захищає своїх солдатів, будуючи глибокі, добре укріплені окопи. Вони ховають свої танки і бронетранспортери в лісосмугах і під маскувальними сітками, здійснюючи вилазки для обстрілу українських позицій, після чого швидко відступають.
«Якщо порівняти це з початком вторгнення, то різниця колосальна. Вони засіяли поля мінами, розставили всілякі пастки, і зробили це добре», - каже Олександр Солонько, рядовий українського аеророзвідувального батальйону, що дислокується поблизу Роботиного.
На півдні росіяни збільшили використання безпілотників і керованих бомб для стримування українського наступу. Стрілоподібні вибухові дрони і FPV-дрони, начинені вибухівкою, врізаються в українську бронетехніку, медичні евакуаційні машини та піхоту, виводячи з ладу транспортні засоби, вбиваючи та скалічуючи солдатів.
Командир полку «Дніпро-1» Юрій Береза каже, що помітив відчутне збільшення використання росіянами безпілотників. За його словами, раніше в небі можна було побачити один розвідувальний БПЛА «Орлан», тепер їх цілі рої.
«Коли ми почали воювати з ними півтора роки тому, вони кидали людей на все і втрачали тисячі життів. Зараз вони намагаються наздогнати нас технологічно. І вони швидко вчаться», - сказав Береза.
Українські війська на лінії фронту навколо Бахмута кажуть, що щодня втрачають десятки безпілотників, оскільки російські засоби РЕБ успішно збивають їх на ворожій території.
Українські чиновники стверджують, що росіяни закупили тисячі дешевих безпілотників, вироблених на китайському ринку компанією DJI. Росія також прискорила виробництво безпілотників «Герань-3» у співпраці з Іраном, обстрілюючи українські міста і намагаючись підірвати моральний дух українських військ на передовій.
За останні місяці українська індустрія безпілотників значно розширилася, але втрати все одно залишаються значними. У нещодавньому звіті Королівського інституту об'єднаних служб (RUSI) підраховано, що Україна втрачає близько 10 тисяч безпілотників щомісяця, здебільшого через російські засоби РЕБ.
Російські військові, у свою чергу, пристосовуються до атак українських безпілотників на російській території. Після того, як Україна почала використовувати БПЛА для нанесення ударів по російських бойових літаках в глибині Росії, росіяни почали розосереджувати свої борти на більшій кількості аеродромів. Вони також почали обкладати крила і фюзеляж шинами.
«Розміщення шин, ящиків та інших матеріалів на крилах і фюзеляжі може бути спробою заплутати або змінити візуальну картину, яку використовують безпілотники, націлені на літаки», - сказав Стівен Вуд, старший директор компанії Maxar.
Командувач ВПС США Хеккер сказав, що цей крок може бути спробою Росії захистити літаки від вибуху безпілотника.
«Це їхні мішки з піском. Щось влучає в літак. Замість того, щоб зробити вм'ятину в літаку, яка могла б зробити його непридатним для польотів на короткий час, воно влучає в шину», - зазначив він на конференції, організованій Асоціацією повітряних і космічних сил США.
Російська військова машина адаптується і вдома, зумівши зберегти і навіть збільшити оборонне виробництво деяких товарів, незважаючи на санкції. Західні чиновники вважали, що Росія може виробляти близько 100 танків на рік, але фактичне виробництво танків наближається до 200 на рік, за словами західного оборонного чиновника. Однак, співрозмовник видання додав, Росія втратила понад 2 тисячі танків, і, за його словами, їй знадобиться десятиліття, щоб компенсувати втрачене.
Захід вважав, що Росія може виробляти близько мільйона артилерійських снарядів на рік, сказав представник західного оборонного відомства. Але тепер вважається, що Росія протягом наступних кількох років зможе виробляти 2 мільйони артилерійських снарядів на рік. Для розуміння масштабів, минулого року Росія випустила від 10 до 11 мільйонів снарядів і іноді використовувала застарілі і несправні боєприпаси.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google