Підтримати
Коли заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тарас Качка повідомив виданню Politico, що Київ збирається судитися з урядами країн ЄС у суперечці щодо зерна, один з дипломатів блоку не витримав.
«Ця людина була п’яна?» - запитав розлючений посол, всі дипломатичні міркування випарувалися в запалі його розчарування.
У понеділок Україна виконала обіцянку Качки, офіційно подавши позови проти Польщі, Угорщини та Словаччини до СОТ після того, як ці три країни вирішили кинути виклик Брюсселю і заборонити імпорт українського зерна.
Ця суперечка розколола європейську єдність, а інші дипломати ЄС у приватних розмовах зляться на Польщу, особливо за те, що вона пішла проти правил. Це протистояння стало серйозним випробуванням для відносин Києва і Брюсселю у чутливий момент війни, яку почала Росія 18 місяців тому, - пише Politico. Найгірше те, що нинішня суперечка - це лише передвісник майбутніх тяжких суперечок. У свою чергу, Качці не сподобався докір, в якому його назвали «п’яним». В коментарі для Politico він сказав, що дипломати ЄС, вочевидь, «не були готові до такої чіткої мови» з Києва.
Напруженість спалахнула в п'ятницю ввечері, після того, як Європейська комісія вирішила дозволити продаж українського зерна на території ЄС. Це поклало край обмеженням на імпорт зерна, яких 5 східних країн-членів ЄС домагалися навесні і домоглися, щоб захистити своїх фермерів від конкуренції.
За лічені години Польща, Угорщина та Словаччина оголосили про свої власні односторонні заборони на імпорт українського зерна, проігнорувавши Єврокомісію, порушивши правила єдиного ринку ЄС та розлютивши уряди інших країн-членів Євросоюзу.
Союзники на пів ставки
Три країни демонструють «неповну солідарність» з Україною, - поскаржився міністр сільського господарства Німеччини Джем Оздемір.
«Коли вам це вигідно, ви солідарні, а коли не вигідно - ні», - сказав Оздемір у понеділок, прибувши на зустріч міністрів сільського господарства ЄС.
Один з дипломатів ЄС сказав, що односторонній крок доводить, що для Польщі, яка перебуває в розпалі передвиборчої кампанії, здобуття голосів виборців важить більше, ніж економічні інтереси.
«Йдеться вже не про економічні проблеми, а про національні політичні цілі. Ми вже знали це, але тепер це відкрито і зрозуміло для всіх», - сказав неназваний дипломат.
Ця суперечка оголює один з конфліктів, що лежить в основі західного альянсу. Як довго ЄС (та інші союзники України) зможуть продовжувати підтримувати Київ, маючи справу з політичним тиском потреби стимулювати власні економіки і завойовувати голоси виборців, як у Польщі? Це питання буде ставати все гострішим, оскільки Україна - країна з великим аграрним сектором - прагне стати повноправним членом ЄС.
У вівторок міністри закордонних справ 27 країн-членів ЄС за обідом обговорюватимуть можливість майбутнього розширення блоку за рахунок вступу України і країн Західних Балкан. Лідери ЄС неодноразово заявляли про необхідність відкрити двері ЄС для України після початку повномасштабного вторгнення Росії.
«Але дедалі частіше блок починає усвідомлювати, що прийняття зруйнованої війною країни з більш ніж 40-мільйонним населенням означає, що сам ЄС повинен буде змінитися. Допуск колишньої житниці Радянського Союзу до єдиного ринку ЄС зробить Україну найбільшим бенефіціаром сільськогосподарських субсидій союзу, що змусить переглянути Спільну аграрну політику. Крім того, виникають більш серйозні питання, в тому числі щодо вартості реконструкції, регіональної допомоги та необхідності реформування внутрішніх процесів ЄС. У всіх цих дебатах існуючі країни-члени можуть втратити вплив і гроші на користь України», - пише Politico.
«Зерно - це наш перший тест», - сказав один чиновник ЄС на умовах анонімності.
Польські вибори
Маневри правого уряду Польщі, який бореться за переобрання наступного місяця, вже кілька тижнів дратують інші країни-члени ЄС.
Разом з країнами Балтії Варшава очолила кампанію за посилення європейських економічних санкцій проти Росії, а також за надання Україні більшої кількості зброї і грошей. Але зіштовхнувшись з наслідками підтримки України для власних фермерів, було дивно спостерігати, як швидко Польща «кидає українців під автобус», - сказав вищезгаданий чиновник ЄС.
«Цей крок Польщі, Угорщини і Словаччини підриває всю єдність ЄС щодо України», - заявив інший дипломат ЄС, додавши, що «Єврокомісія, ймовірно, повинна подати до суду на ці країни-члени. Це порушення правил внутрішнього ринку».
Європейська комісія, однак, знаходиться в делікатному становищі. Згідно з її мандатом щодо захисту єдиного ринку ЄС, виконавча влада може розпочати процедуру порушення, що також буде сигналом підтримки Києву.
Але голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також повинна зважити вплив такого кроку на загальні вибори в Польщі 15 жовтня, де правляча партія «Право і справедливість» повинна завоювати голоси сільських виборців, щоб виграти безпрецедентний третій термін перебування при владі.
Проголошуючи заборону на імпорт на вихідних, прем'єр-міністр Матеуш Моравецький сказав: «Ми стоїмо на своєму. Ми захищаємо польського фермера. Ми захищаємо польське село». Але Фон дер Ляєн теж опинилася під тиском правоцентристської «Європейської народної партії» в питанні продовження обмежень на імпорт зерна. До ЄНП належить головна опозиційна партія Польщі - «Громадянська коаліція» на чолі з колишнім головою Європейської Ради Дональдом Туском. Його політична сила теж прихильна до фермерів перед виборами.
За словами іншого дипломата ЄС, п'ятничне рішення Єврокомісії було безвиграшною ситуацією: піддатися польському тиску і продовжити обмеження або дозволити їм закінчитися і дати свободу дій партії «Право і справедливість».
«Це має дуже поганий вигляд для всіх, і Комісія не допомогла, не відреагувавши більш жорстко на кричуще порушення правил торгівлі. Тепер всі застрягли в цій трясовині», - сказав неназваний дипломат.
Рішення Києва подати позов до СОТ ставить Брюссель у скрутне становище. Зазвичай ЄС представляє в СОТ свої країни-члени, оскільки торгівля - це виключна політична компетенція Єврокомісії. Але чи буде Брюссель захищати торговельні заходи своїх країн-членів, проти яких фактично виступає виконавча влада ЄС?
Професор права Віденської школи міжнародних досліджень Хольгер Гестермаєр вважає, що ЄС, ймовірно, намагатиметься захистити свою власну сферу компетенції: «Ми не хочемо створювати прецедент, коли в деяких випадках країни-члени будуть діяти на власний розсуд, а потім захищати свої вчинки».
«Це показна пастка-22», - сказав один дипломатів, з якими спілкувалися журналісти Politico.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google