Підтримати
Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький оголосив на порталі X, а згодом і у телевізійному зверненні, що Польща збереже ембарго на українське зерно.
«Поляки вчинили так, як і повинні були», - сказав він про польську реакцію після початку російського вторгнення і допомогу Україні, цитуючи при цьому таємне послання з в'язниці 18-річної Данути Сєдзікувни, яку вбили комуністичні спецслужби в 1946 році.
Однак сам уряд не поводився «так, як повинен був» ні в зерновому питанні, ні в питанні імпорту сировини з Росії, - пише Gazeta Wyborcza. Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький не сказав нічого нового і промова мала передвиборчий характер. У своєму виступі глава польського уряду також атакував Єврокомісію і компанії, які «за будь-яку ціну хочуть заробити на українському зерні».
«Великий міжнародний аграрний бізнес і олігархи хочуть заробляти гроші за рахунок польського фермера. Експорту і транзиту до Африки та Азії - так, розхитуванню польського ринку - ні», - сказав Моравецький.
«Прем'єр-міністр не хоче згадувати, що саме польський уряд дозволив широкий потік зерна з України до Польщі після початку війни, а за оцінками експертів - і ще раніше. Саме в цьому слід шукати причини нестабільного ринку зернових та іншої сільськогосподарської продукції і побоювань фермерів, а не в низьких закупівельних цінах», - коментує польська газета.
Побоювання фермерів не варто применшувати, зрештою, такі страхи тривожать не лише Польщу, але й інші країни, такі як Словаччина, Угорщина, Румунія і Болгарія. Але самі лише образи на спільний майбутній європейський ринок (після вступу України до ЄС) не допоможуть справі.
У відповідь на заяви Моравецького у вівторок прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що має намір звернутися до Світової організації торгівлі (СОТ) з приводу заборони на імпорт зерна до Польщі. З українського боку лунає обурення егоцентричною поведінкою Польщі.
«Незважаючи на війну і російську блокаду наших портів, Україна виконує свої зобов'язання як в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, так і в рамках права СОТ. Ми не маємо наміру шкодити польським фермерам. Ми надзвичайно вдячні полякам і польським родинам за підтримку. Однак, у разі порушення торгового права в інтересах політичного популізму перед виборами, Україна буде змушена звернутися до арбітражу СОТ за компенсацією за порушення норм Генеральної угоди з тарифів і торгівлі», - йдеться в повідомленні Шмигаля.
Дипломати в Брюсселі також переконані, що поведінка польських політиків продиктована передвиборчою кампанією.
«Розгляд справи в СОТ буде довгим і неясно, чи буде він успішним. Але це погано позначиться на відносинах між двома країнами, які і так останнім часом були прохолодними. З'являється все більше ознак того, що Київ асоціює себе у світовій політиці з Парижем, Берліном і Вашингтоном, оминаючи Варшаву», - пише Gazeta Wyborcza.
Видання також зауважує, що низькі ціни на зерно, на які скаржаться фермери в Польщі, - це результат того, що ринок забитий дешевим зерном з Росії. Україна, багата на родючі чорноземи, - стала великим експортером зернових. Щорічно вона здатна експортувати 65-70 мільйонів тонн зернових і олійних культур, таких як ріпак. Для порівняння, Польща виробляє близько 30 мільйонів тонн зернових на рік.
«Надходження 2-3 мільйонів тонн зерна з України до Польщі (такі обсяги називають експерти) не вплинуло на ціни. Це як з вершковим маслом, яке у 2018-2019 роки коштувало 10 злотих за 200-грамовий кубик. Причиною стала посуха в Новій Зеландії і криза для тамтешніх виробників молочних продуктів і масла», - пояснює Gazeta Wyborcza.
За даними Союзу експортерів зерна, з початку липня по 16 серпня 2023 року Росія експортувала 9,1 мільйона тонн зерна. Лише пшениці було відвантажено 6,8 мільйонів тонн. Це більш ніж на 90% перевищує показник за аналогічний період попереднього сезону.
Коли зерно коштувало дорого, воно коштувало дорого в усьому світі (орієнтир - не польська біржа, а Паризька і Чиказька біржі). Коли воно дешевшало, воно так само дешевшало в усьому світі.
Видання звертає увагу на те, як Варшава вчинила з імпортом енергоносіїв. У випадку з вугіллям уряд вчинив «як треба»: ще у квітні 2022 року ввів заборону на імпорт з Росії майже за одну ніч. Це спричинило енергетичну кризу і занепокоєння щодо доступності вугілля взимку 2022-2023 років. Але врешті-решт Польща впоралася з проблемою, не фінансуючи при цьому російську воєнну машину.
«Що обурює в контексті звернення Моравецького, так це подвійні стандарти уряду: коли фермери підняли галас, уряд відреагував, турбуючись лише про виборчі барикади», - пише видання, нагадуючи, що до того впродовж 14 місяців Варшава нічого не робила з ринком зернових.
В червні 2022 року лише тогочасний міністр аграрної політики Генрик Ковальчик заявив, що фермерам не варто продавати пшеницю, бо вона стане ще дорожчою. Але з того часу вона більше ніколи не дорожчала.
«Однак, на жаль, є сфери, де ми постійно обираємо для себе, які товари з Росії можна імпортувати, а які ні. Протягом багатьох місяців - впродовж майже року після початку війни - Orlen імпортував російську нафту, яку ми, водії, потім заливали в наші баки», - пише Gazeta Wyborcza.
«Ми не імпортуємо нафту танкерами з Росії», - хвалилася компанія. Але правда в тому, що ще в січні 30% нафти, що перероблялася на Плоцькому нафтопереробному заводі, надходило з Росії. А Польща була найбільшим імпортером російської нафти в ЄС. Навіть сьогодні російська нафта за сприяння Orlen заливає ринок Чехії. Те ж саме стосується і зрідженого газу LPG, популярного серед польських водіїв.
«Польща залишається великим імпортером такого газу, тому що альтернативи немає, а уряд не хоче дратувати водіїв. Він хоче, щоб вони, як і раніше, могли дешево заправляти свої автомобілі, незважаючи на війну Росії проти України», - йдеться в статті.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google