Bloomberg: Чи стане перша вакцина проти COVID-19 порятунком людства?

Клінічні випробування вакцини, яку розробили в Оксфордському університеті, можуть закінчити вже у вересні. Британська фармацевтична компанія AstraZeneca вже погодилася виготовити 2 мільярди доз, передає видання Bloomberg. Чи стане ця вакцина порятунком людства? 

Команду з Оксфордському університету, яка займається розробкою експериментальної вакцини від Covid-19, очолює 58-річна Сара Ґілберт. Троє її дітей (21-річні трійнята, котрі вивчають біохімію) навіть вирішили взяти участь у випробуванні. 

Найменше Ґілберт турбується про безпеку, адже наразі з її дітьми все гаразд. Натомість вона зосереджена на тому, аби швидко з’ясувати: наскільки ефективною може бути вакцина і як її виготовити. У квітні Оксфордський університет уклав угоду з британським фармацевтичним гігантом AstraZeneca Plc, аби розпочати глобальне виробництво та дистриб’юцію, а також проводити більше випробувань вакцини у всьому світі. Під час кризи в AstraZeneca погодилися продавати вакцину на неприбутковій основі, якщо її ефективність буде доведено. В компанії вже уклали угоди з численними фірмами-виробниками, аби виготовити більш як 2 мільярди доз.

Попри те, що до проєкту прикована увага британської преси, Ґілберт це радше відволікає. Вона працювала анонімно понад 20 років, розробляючи вакцини, паралельно заповнюючи нескінченні грантові заявки. Її дослідження рідко обговорювали поза науковими колами. Однак зараз жінка очолює команду, яка розробляє одну з найбільш перспективних вакцин від Covid-19. Наразі тестування вакцини проводять, залучаючи тисячі людей із Бразилії, Південної Африки, Великої Британії, а скоро і з США. Гроші наразі вже не є проблемою.

Вже наприкінці квітня, намагаючись скоротити процес до 4 місяців, який зазвичай займає близько 5 років, Ґілберт із колегами почали випробовувати вакцину на 1100 волонтерах. Команда Ґілберт суттєво випереджає інших розробників, адже планує вакцинувати вже 10 тисяч людей тоді, коли інші кандидати лише почнуть випробування, пише Bloomberg.

Більшість вакцин, які наразі перебувають на стадії розробки, навіть не змогли отримати ліцензію. На відміну від ліків, які випробовують на вже хворих людях, вакцини тестують на здорових, аби запобігати хворобі. Це суттєво ускладнює процес отримання ліцензії і вимагає років досліджень. На тлі пандемії Covid-19 ще невідомо, за якими критеріями визначатимуть ефективну та безпечну вакцини. За словами Управління з продовольства і медикаментів США, вакцина має бути на 50% ефективнішою за плацебо, аби отримати ліцензію: це має підтвердити аналіз крові з наявними антитілами. Інші країни ще не висунули своїх вимог.

Ґілберт впевнена: вакцина, над якою вона працює, має всі шанси на успіх. За її словами, ймовірність її ефективності - 80%. Точні дані з’являться у вересні. Чи доведеться світові пережити зиму без вакцини? Ґілберт сподівається, що її команда встигне це попередити - і можливо, врятує людство. Її команда, яка в січні нараховувала лише кілька людей, наразі розширилася до 250.

Вакцина, над якою працюють в Оксфорді - так звана векторна. Зазвичай вакцини виготовляють із неактивного геному, який викликає інфекцію, аби стимулювати реакцію імунітету. Ці вакцини неможливо виготовити швидко. Команда Ґілберт створила технологію, яка може прискорити процес, використовуючи нешкідливий вірус: своєрідного троянського коня, який приносить генетичний матеріал патогену у клітини і провокує реакцію імунітету. Для цього науковці використали аденовірус шимпанзе і внесли генетичний матеріал із поверхні білка вірусу SARS-CoV-2: аби “обдурити” імунну систему і змусити її дати відсіч. Цей аденовірус стимулює значну появу як антитіл, так і спеціальних Т-клітин (Т-лімфоцитів) - білих кров’яних тілець, які допомагають імунній системі знищити інфекцію.

Зазначається, що розробкою схожої вакцини займається китайська компанія CanSino Biologics Inc: вона наразі перебуває на II стадії тестування. Різниця між ними невелика, але принципова: у Китаї використовують вектор, який базується на основі людського аденовірусу, яким багато людей вже інфікувалися. Ранні тести показали, що організм людини, в якої вже є антитіла до аденовірусу, нейтралізує вакцину, перш ніж з’явиться сильна реакція імунітету на SARS CoV-2. Компанія Johnson & Johnson розробляє схожу вакцину, яка теж базується на людському аденовірусі. Вони почнуть тестувати її на людях у другій половині липня. Такі аденовірусні вакцини мають суттєву перевагу над іншими: їх можна зберігати охолодженими, а не замороженими: це спрощує поставку по всьому світу.

Вакцина від коронавірусу навряд чи буде ефективною на 100%: не всі вакцини викликають сильний імунітет; деякі з них не запобігають інфекції, а натомість стимулюють імунну систему захищати організм від хвороби. Так, вакцина від поліомієліту не зупиняє інфекцію, а запобігає хворобі. 

Коли Ґілберт вперше дізналася про випадки атипової пневмонії у Китаї взимку, вона не була впевнена щодо того, як швидко нова хвороба може поширитися. Дослідниця почала працювати, щойно китайські вчені опублікували генетичну послідовність нового коронавірусу (10 січня).

Оксфордський університет має суттєву перевагу як академічна інституція: тут є власні потужності для виготовлення вакцини, тому її можна розробити відносно швидко, аби провести перший етап досліджень на людях. Вже у лютому команда Ґілберт почала робити ін’єкції мишам. Аби прискорити процес, який зазвичай триває місяці, дослідники робили кілька справ водночас: проводили тестування на тваринах, отримували дозвіл тестувати вакцину на людях, і вели перемовини з розробниками.  

За словами Ґілберт, “вакцина не має лікувати. Вона має не дозволити людям потрапляти в лікарні і помирати. “Якщо вдасться цього досягнути, гадаю, люди вже будуть щасливими” - стверджує науковиця.

У березні в Ґілберт виникли проблеми з фінансуванням: це унеможливлювало виготовлення і тестування вакцини. Зрештою, вона отримала невеликий грант від Coalition for Epidemic Preparedness Innovations, фундації, яку створили у 2017 році з фінансуванням від Bill & Melinda Gates Foundation, урядів Норвегії та Індії. Зрештою, цього вистачило, аби запустити процес розробки вакцини, зазначено у джерелі. 

Тоді ж почалися дискусії щодо того. чи варто переходити одразу до тестування на людях, а чи дочекатися результатів дослідження на мавпах з лабораторії в Монтані. Так, під час тестування вакцини від першого вірусу SARS, який спричинив епідемію в Азії у 2002-2003 роках, деякі вакциновані тварини після того, як стикнулися з вірусом, мали ще сильніший перебіг хвороби, ніж невакциновані. Це явище відоме в науці як антитілозалежне поширення інфекції. Науковці з усього світу остерігаються, що те саме може статися і з вакциною від SARS-CoV-2, тож Оксфордському університеті теж спершу хотіли протестувати її на мавпах. Але це спричиняє ще одну проблему: люди щодня помирають від Covid-19, а чекати на результати досліджень на мавпах означає втрату цілих тижнів дорогоцінного часу. Команда вирішила обрати безпечний спосіб і все ж дочекатися результатів, водночас плануючи подальші випробування, налагоджуючи виробництво і шукаючи більше фінансування. 23 березня прем’єр-міністр Британії Борис Джонсон запровадив карантин, а уряд виділив грант у  мільйони фунтів стерлінгів команді Ґілберт, аби прискорити тестування і виробництво вакцини. 

На відміну від усіх інших фармацевтичних компаній, які не могли сказати, скільки вакцини зможуть виготовити, і за який час, фірма AstraZeneca виявилася інакшою. На початку квітня у компанії почули про перші позитивні результати роботи оксфордської команди. Хоча  AstraZeneca не є великим виробником вакцин — вона виготовляє вакцину від грипу - однак вони запропонували партнерство дослідникам, бо хотіли допомогти. За 10 днів перемовин результатом стала угода про партнерство. AstraZeneca погодилася відповідати за виробництво і дистриб’юцію вакцини по всьому світу. 

Британський уряд виділив близько 82 мільйонів доларів, аби прискорити роботу, і замовив 30 мільйонів доз для Британії до вересня, аби досягнути 100 мільйонів загалом, резервуючи деякі з них для країн, що розвиваються. AstraZeneca також співпрацюватиме з National Institutes of Health, аби протестувати вакцину на 30,000 добровольців у США., на початку серпня. Через очікуваний політичний тиск - кожна країна-виробниця вакцини буде захищати передусім власний народ, AstraZeneca is налагоджує незалежну поставку у країни, аби уникнути затримок на кордонах. 

Наприкінці квітня з’явилися результати досліджень на мавпах: і вони були фантастично багатообіцяючими. Мавпи не лише були у безпеці, а навіть отримали додатковий захист. Науковці вакцинували 28 мавп, а за 28 днів інфікували їх потужною дозою SARS-CoV-2 різними шляхами: через очі, рот, ніс, трахеї, аби отримати доступ до легень. Це значно сильніший вплив, ніж той, якого може зазнати людина у громадському транспорті, або навіть у палаті з хворими на коронавірус. В результаті у легенях тварин не виявили ознак пневмонії. Усі вони почувалися добре. Проби з носа, однак, показали, що вірус усе ще є в організмі, отже, вони й далі могли заражати інших. Метою дослідження була гарантія безпеки, а не ефективності, тому після цього команда почала робити ін’єкції людям. 

Остаточні результати мавпячого експерименту показали, невисоку ефективність. У середині травня, вакцина виявилася лише частково захищала, адже не генерувала багато нейтралізуючих антитіл, які б захищали клітини від інфекції. 

“Що станеться, якщо в нас буде вакцина, після якої люди розноситимуть вірус всюди?” - зазначали критики. - Так чи інакше, всі: і вакциновані, і невакциновані, інфікуються. Вони припускали, що ця вакцина не буде достатньо ефективною для людей похилого віку, а отже, доведеться збільшити дозу, а це може мати побічні ефекти. 

Однак команда Оксфордського університету стверджує: зовсім нереалістично очікувати, що проби з носа мавп не покажуть наявності вірусу, адже їх інфікували саме через ніс. Ця вакцина не має вилікувати вас від SARS-CoV-2: невідомо чи вдасться зробити людей не переносниками інфекції, чи можна буде цілком вилікувати людей, а чи вдасться просто пом’якшити перебіг хвороби. Ми хочемо, аби вакцина не дала людям потрапляти у лікарні і помирати там. Наявність нейтралізуючих антитіл - це лише один аспект проблеми, але реакція T-клітин- це теж важливо.  

Вимірювати кількість антитіл значно простіше - і дешевше. Ніхто насправді не знає, наскільки важливі Т-клітини, як і антитіла - для Covid-19. Єдиний спосіб це дізнатися - випробувати вакцину на людях, доки вірус усе ще циркулює світом. Невідомо, наскільки сильною має бути реакція імунітету, аби захистити людей будь-якого віку. Якщо реакція Т-клітин буде достатньо сильною, не потрібен буде високий рівень антитіл. Ці два чинники імунної реакції мають працювати одночасно, аби гарантувати кращий захист. 

Наприкінці квітня та у травні команда The Jenner Institute бере аналізи крові у вакцинованих людей, аби виміряти рівень антитіл і Т-клітин через кілька тижнів після вакцинації, але результати аналізів не можуть підтвердити, чи це зможе запобігти хворобі. Уся справа в цифрах: потрібно дуже мало випадків Covid-19 у вакцинованих людей, і значно більша кількість у тих, хто не вакцинований. Що кращою виявиться вакцина, то швидше можна отримати результат. Якщо вдасться досягнути 20 випадків у контрольній групі і 18 у групі вакцинованих, вакцина не буде якісною, тож доведеться отримати кращі результати. Але якщо буде 20 випадків серед невакцинованих і два серед вакцинованих - більше немає чого боятися. 

Звісно, аби швидше це з’ясувати, можна провести тестування на людях у таких самих умовах, як і тестування на мавпах, однак це складніше зробити з етичних міркувань і через брак ефективних ліків проти хвороби. Однак це не стало перешкодою для 30,000 людей з більш ніж 140 країн світу, які зареєструвалися, аби взяти участь у потенційному випробуванні вакцини через організацію 1DaySooner.

Найскладнішим було довести, що вакцина справді працює в умовах, коли вірус постійно мутує. Для цього потрібно виготовити вакцину в потрібному місці і в потрібний час, а це дуже важко передбачити. Тому дослідники планують проводити кілька випробувань у різних країнах. “На початку червня компанія почала випробування  у Бразилії і Південній Африці, де вірус набирає обертів.

Виготовлення мільйонів, якщо не мільярдів, доз, може стати найбільшим викликом в історії для фармацевтичних компаній. AstraZeneca підписує договори про виробництво з компаніями всього світу.

Наприкінці травня команда Ґілберт провела більш ніж 10000 успішних випробувань на людях у Британії. Для цього їм довелося працювати з Advent, італійським виробником, аби виготовити вакцину для великої кількості випробувань. Персонал  Advent працював вечорами та під час вихідних, аби виготовити 13,000 доз вакцини тоді, коли Італія була епіцентром пандемії Covid-19. Зрештою, вони виготовили 100 літрів неочищеного продукту і перетворили їх на близько 3 літрів вакцини.  

Через два тижні, після залагодження проблем із документацією та рахунками, перша поставка вакцини прибула в Оксфорд у термічно контрольованих боксах. Наприкінці травня Advent почали тестувати вакцину на дітях і людях 55+ років, аби з’ясувати, чи є різниця в дії для людей різного віку. 

Як діятиме вакцина, якщо група людей розшириться (особливо коштом людей похилого віку), поки невідомо. Однак подальші дослідження покажуть, наскільки ефективною вона буде і чи зможе зупинити пандемію, а чи натомість світу доведеться й далі чекати - йдеться у матеріалі.