Більшість міст світу не можуть захиститися від кліматичної кризи — The Guardian

Опитування 800 міст у всьому світі виявило, що майже 43%  з них навіть не планують адаптуватися до впливу глобального потепління і не мають можливості захиститися від потенційних наслідків загострення проблеми зміни клімату, пише британська газета The Guardian.

У кожному четвертому місті не вистачає коштів для захисту від кліматичної кризи, при цьому понад 90% міст можуть зіштовхнутися із серйозними ризиками.

На них чекають такі потенційні проблеми, як повені, перегрівання, нестача води та пошкодження інфраструктури внаслідок екстремальних погодних явищ, які все частіше спостерігаються у міру загострення кліматичної кризи.

Опитування 800 міст по всьому світі, проведене Carbon Disclosure Project, показало, що минулого року близько 43% з них, населення яких складає 400 мільйонів людей, не планували адаптуватися до кліматичної кризи.

Бюджетні обмеження були названі ключовою проблемою близько 25% міст. Багато з них покладаються на національні уряди у питанні фінансування, необхідного для захисту своєї інфраструктури та населення від кліматичних загроз.

Опитування показало, що минулого року 422 міста розробляли 1 142 проекти з адаптації до кліматичної кризи, які ще не фінансувались і потребували інвестицій близько 72 мільярдів доларів. Вартість самих лише проектів управління водними ресурсами оцінюється у 22,6 мільярда доларів.

«Адаптація до наслідків зміни клімату є складнішим завданням у питанні фінансування, ніж у боротьбі зі шкідливими викидами. Від адаптації є величезні вигоди, але вони не надто чітко відображаються на фінансовому балансі», - каже директор Carbon Disclosure Project Кіра Епплбі.

Розвиток виробництва відновлюваних джерел енергії, таких як сонячні батареї, може принести фінансову віддачу, а проекти з енергоефективності дозволять економити кошти, але переваги адаптації до впливу кліматичної кризи менш очевидні і часто дуже розмиті.

«Така проблема дійсно дуже поширена серед більшості міст світу», - каже Епплбі.

Окрім зменшення ризиків та шкоди внаслідок екстремальних погодних явищ, таких як повені чи посуха, пристосування та підвищення стійкості до кліматичної кризи принесе багато користі для населення, включаючи чистіше повітря та воду.

Наприклад, збільшення кількості зелених насаджень, розширення парків може стати одним із ключових способів адаптації міст, а також значно покращити фізичне здоров’я та психічне благополуччя населення.

За словами Епплбі, досвід пандемії COVID-19, коли міста були безлюдними під час локдаунів, змусив людей частіше замислюватися про свою вразливість до різноманітних потрясінь.

«Це відкрило людям очі на багато проблем. Але для вирішення проблем часто необхідна підтримка національного уряду, а міста потребують фінансування, щоб у довгостроковій перспективі стати готовими до кліматичних ризиків», - додала Епплбі.

Підприємства також можуть стати джерелом фінансування деяких проектів адаптації до зміни клімату. Три чверті міст, опитаних CarbonDisclosureProject, вже працювали з бізнесом сталого розвитку або планували це зробити протягом найближчих двох років.

Епплбі також сказала, що деякі міста відносно успішно адаптуються до кліматичної кризи, зокрема Лондон, Брістоль, Лос-Анджелес та Афіни. Столиця Греції активно займається «озелененням дахів» та садить дерева, щоб охолодити перегріті вулиці, тоді як Брістоль будує захисні споруди.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Цей рік має вирішальне значення для боротьби зі зміною клімату — The Guardian

Шкідливі викиди від викопного палива щороку вбивають мільйони людей. Спалення викопного палива робить набагато більше, ніж просто перекачує вуглець в атмосферу. Як і усі джерела забруднення повітря, викопне паливо під час спалювання виділяє суміш газів і дрібних твердих частинок. Найдрібніший клас цих частинок, відомий як PM 2.5, може осідати в легенях людей і потрапляти у кров, викликаючи та загострюючи хвороби, а в найгірших випадках, призводити навіть до смерті.

За даними міжнародної платформи аналізу якості повітря, Київ входить до першої десятки міст за забрудненням повітря. Поряд із Делі та Пекіном, у яких населення всемеро більше, українська столиця періодично потрапляє в червону зону.

Чи дійсно все так погано з якістю повітря у Києві? Де можна отримати достовірну інформацію про те, чим ми дихаємо в столиці? Що робить київське повітря проблемним? Як ці проблеми усунути? В усіх цих питаннях для читачів ZN.UA розбирається керівник ГО «Офіс Довкілля» Єгор Фірсов у матеріалі «Що не так із міжнародними рейтингами якості повітря?».