Президент США Джо Байден — лідер, рейтинг схвалення якого опустився через зростання цін і пандемію коронавірусу. Але така проблема стосується не лише американського президента, оскільки високотрансмісивний штам коронавірусу «Омікрон» підриває плани багатьох світових лідерів, які, здавалося б, наближалися до перемоги над пандемією, пише Financial Times.
Серед 15 демократій, які проводять регулярні опитування, політичні лідери непопулярні або втрачають популярність у 10 з них, від Франції до Тайваню. Виборці, які підтримували політиків на початку війни з пандемією, тепер втомилися від постійного життя з вірусом. Вони скептично ставляться до того, що хтось може створити виграшну стратегію проти ворога, який постійно змінює форму.
Дані Університету Джона Хопкінса показують, що з грудня кількість регіонів, які «перемагають» у боротьбі з пандемією, тобто зведення кількості нових випадків майже до нуля, скоротилася більш ніж наполовину до десятка. Це висока планка для успіху, але тенденція в неправильному напрямку очевидна.
Жодна з 50 найбільш густонаселених країн світу наразі не демонструє яскравих успіхів у стримуванні коронавірусу. Здебільшого найкраще впоралися «мікродержави», такі як Палау та Ватикан. У той же час кількість тих, хто програв — країн, яким «потрібно вжити заходів» проти Омікрона — майже подвоїлася з грудня до понад 110.
На початку пандемії багато органів влади та журналістів вивчали країни з низьким рівнем випадків хвороби як зразки того, як перемогти коронавірус. Зараз такі методи маже не використовуються.
Багато історій успіху втратили свій блиск після того, як сильно постраждали від наступних хвиль пандемії. До таких країн належать Канада, Австралія, Нова Зеландія, Тайвань, Швеція та Німеччина.
Деякі держави пройшли шлях від невдачі до успіху і назад. Спершу розкритиковані за невдалу політику часів президента Дональда Трампа, а потім викликавши схвалення швидким впровадженням вакцини, США зараз мають найгірші показники смертей від коронавірусу серед усіх розвинених країн.
Рейтинг Байдена «платить» за це, але він не єдиний політичний лідер, чиї рейтинги схвалення падають в останні місяці. Частково це спровоковано втомою громадськості, оскільки вірус і досі поширюється. Лідери Великої Британії, Австралії та Канади відчувають подібні наслідки.
Критики зосереджують увагу на місцевій некомпетентності в боротьбі з пандемією, але упускають той факт, що уряди в усьому світі зіштовхнулися з однаковими проблемами. Навіть прем’єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн, яка стала «світовою зіркою» завдяки своїй енергійній реакції на пандемію на початку, спостерігала, що рейтинг її підтримки знижується останнім часом, оскільки з’явилися нові варіанти коронавірусу.
Довіра до політичних лідерів та органів охорони здоров’я падає в більшій частині Європи та США, де зростає скептицизм щодо заходів, які уряди використовували для уповільнення поширення вірусу, зокрема, маски, вакцини чи локдауни.
Визнаючи виснаження населення, демократичні уряди, які прагнули повного знищення вірусу, включаючи уряди Австралії, Канади та Нової Зеландії, тепер переглядають цю мету. Єдиною великою країною, яка налаштована на «повну ліквідацію вірусу» є Китай, керівництво якого хвалилося, що його політика подолала пандемію та спровокувала перше у світі післяпандемічне економічне відновлення.
Так було спочатку. Цього місяця Пекін повідомив про фіксацію першого випадку штаму Омікрон, що поширюється серед населення, яке значною мірою не має імунітету, частково через низький вплив попередніх штамів. Політика, побудована на агресивному відстеженні контактів і жорстких локдаунах, можливо, залишила населення Китаю зі слабким імунітетом до хвороби і зробила його більш вразливим у майбутньому.
Нещодавно політики Пекіна говорили про «динамічне очищення», а не про повну ліквідацію коронавірусу, припускаючи, що вони можуть змінити курс у відповідь на докази того, що постійні жорсткі локдауни підривають економіку. Зовнішні аналітики також більше не говорять про Китай як про модель для наслідування у боротьбі з пандемією.
Авторитарні чи демократичні, більшість урядів обіцяли, що, якщо люди згуртуються навколо своїх лідерів, перемога прийде швидше. Натомість вірус продемонстрував обмежену роль держави у контролі або навіть розумінні цієї могутньої сили природи. Повіривши у швидку перемогу, населення втрачає терпіння.
На тлі ознак того, що Omicron досяг піку в деяких частинах США та Європи, органи охорони здоров’я висловили надію на те, що «завершення пандемії» наближається. Але передчасні розмови про «перемогу» ризикують поглибити суспільний гнів і завдати ще більшої шкоди авторитету політичного класу, резюмує видання.
За деякими прогнозами, наближається фінал пандемії коронавірусу. Новий штам «Омікрон» викликає менш важкий перебіг захворювання, ніж варіант «Дельта». Частково це пов’язано з імунітетом, створеним за допомогою вакцинації або після того, як люди вже перехворіли коронавірусом. Дослідження також показують, що «Омікрон» частіше концентрується у верхніх дихальних шляхах, а не у легенях. Відповідно, перебування в лікарні пацієнтів із коронавірусом може скорочуватися, і менше інфікованих потребують інтенсивного лікування.Але навіть коли COVID-19 стане ендемічним, життя з вірусом не буде безпечним, пише FT.