Байдену буде важко стримувати агресію Росії — The Guardian

Хакерська атака, яка стосувалася мережі американського уряду, торкнулася і Міністерства енергетики США. Підозра про те, що хакери з елітного російського розвідувального відомства таємно проникли в комп'ютерні системи Пентагону та ключових урядових відомств США, ставлять нового американського президента Джо Байдена у важке становище. Новообраний президент повинен вирішити, можливо, швидше, ніж йому хотілося б, наскільки жорстку позицію слід зайняти до щодо режиму російського лідера Володимира Путіна. Зрештою, це не перший раз, коли російський режим спрямовував приховані кібератаки на США, пише британська газета The Guardian.

Росія заперечує звинувачення держсекретаря США Майка Помпео стосовно того, що Кремль «замовив» хакерську операцію, яка також торкнулася Великої Британії та інших союзників США. Це заперечення є цілком передбачуваним, але чи можна йому вірити, залишається відкритим питанням.

Також передбачуваною є пасивна позиція американського президента Дональда Трампа стосовно Росії. Таким чином, Байдену, який уже фактично взяв на себе керівництво в боротьбі з пандемією в Америці, слід з’ясувати, що робити з Путіним, після вступу на посаду 20 січня. Виступаючи минулого тижня, Байден погрожував покарати винних.

 "Я не буду стояти склавши руки перед кібератаками на США", - заявив Байден у гострому докорі Трампу.

Росія вже перебуває під жорсткими санкціями з боку США після захоплення Путіним Криму в 2014 році. Країна більше не є членом «Великої сімки», багато європейських держав різко критикують Кремль. Відносини Великої Британії з Москвою також погіршилися після отруєнь у Солсбері у 2018 році. У Німеччині знову посилюється тиск на канцлера Ангелу Меркель з метою зупинки проекту газопроводу "Північний потік-2" після невдалої спроби Кремля вбити російського опозиційного лідера Олексія Навального.

Здається, нічого з цього не впливає на поведінку Путіна. Він зневажливо ставиться до демократичних лідерів та з посмішкою стверджує, що західний лібералізм зазнав невдачі. Втративши прихильність Трампа, Росія буде змушена ставитись до досвідченого Байдена більш обережно. Але поваги до Байдена, швидше за все, Путін не буде проявляти, судячи з пізнього привітання демократа з перемогою на виборах.

Байден та його союзники-демократи повинні помститися за російське втручання в цифрові технології, маніпуляції в соціальних мережах та політичну змову, які, на думку багатьох, перевернули вибори 2016 року. Але розпочати взаємні таємні операції з підриву російського уряду або зламати кремлівський wifi - не найкращий спосіб відстоювати інтереси США та Заходу.

Проблема полягає в тому, що Байдену буде важко протистояти російській агресії, адже США також потрібні і робочі відносини з Росією. Світ потребує російського співробітництва у боротьбі з кліматичною кризою, вирішенні глобальних викликів, таких як відновлення після COVID-19 та стабілізація Близького Сходу, де Москва, завдяки нехтуванню та некомпетентності Трампа, зараз є більш впливовим гравцем, особливо в Сирії та Лівії.

Зараз Байден вимагає згоди Путіна продовжити договір про стратегічне ядерне озброєння США та Росії "Новий старт", який був підірваний Трампом і термін дії якого закінчується 5 лютого. Це має бути початком узгоджених спільних зусиль з відновлення надійних систем контролю ядерних озброєнь та нерозповсюдження ядерної зброї. Частина цього обов’язково передбачає спільну роботу США та Росії над ядерними програмами Ірану та Північної Кореї.

Незважаючи на ці політичні імперативи, Байден все ще може і повинен вживати цілеспрямованих заходів проти агресії режиму Путіна, коли його поведінка стає жорстокою, як у випадку з Навальним. Тепер, коли команда ФСБ, відповідальна за змову про вбивство, була викрита, завдяки розслідуванню Bellingcat, фігуранти повинні відповісти за свої вчинки згідно із законом.

Те саме стосується тих, хто стоїть за кібероперацією. Додаткові санкції - ще один варіант. Цей підхід безпосередньо не стосується питання особистої відповідальності Путіна. Але Путін, все-таки, вразливий на кількох фронтах. Російська нафтозалежна економіка зараз страждає; неконтрольована корупція також становить величезну проблему, до того ж, популярність російського лідера падає. Існує безліч законних способів, як Захід може допомогти російській продемократичній опозиції на парламентських виборах у вересні.

Одержимість Путіна відродженням радянських часів контролю над "близьким зарубіжжям" викликає серйозне занепокоєння. У Білорусі, Україні, Молдові та Грузії зростають антимосковські настрої. Нещодавня вірмено-азербайджанська війна показала межі російського впливу.

Незважаючи на махінації Трампа, об'єднане НАТО розширює свої західні кордони. У Путіна залишається «мало друзів», тому його режим зазнає невдач і стає ізольованим.

Таким чином, найкращою політикою Байдена може бути баланс: намагання співпрацювати з Росією у важливих глобальних питаннях, при цьому, не дозволяючи агресивному режиму порушувати порядок. Чи правильно Байден буде дотримуватися цього балансу, має велике значення для Великої Британії та Європи. Те, чого не можуть дозволити собі новий американський президент та західні союзники, - це одночасне двостороннє протистояння як з Росією, так і з Китаєм. Путін - це біль і проблема. Але Китай є не менш серйозною загрозою, резюмує газета.