2020 рік може стати початком нових «темних віків» — Bloomberg

Геополітична історія важкого 2020 року буде визначатися діями світових лідерів. Згідно з більшістю стандартів, 2020 рік був жахливим, пандемія коронавірусу забрала життя багатьох людей та дестабілізувала суспільство в глобальному масштабі. Без сумніву, в режимі реального часу було важко вирішити всі виклики, які кидав 2020 рік, але майбутнє залежить саме від людських рішень, пише Bloomberg.

Будь-яка історична подія суттєво залежить від вибору, який люди зробили згодом. Легко уявити, як колись історики будуть описувати 2020 рік як настання нової темної доби. Протягом кількох місяців світ страждав від стратегічних потрясінь, які зазвичай трапляються раз у століття. Пандемія вбила мільйони людей і «заморозила» життя суспільства на різних континентах. Світ постраждав від суворої деглобалізації, коли кордони закривалися, а подорожі фактично припинились. Міжнародні установи, такі як Всесвітня організація охорони здоров'я та Група семи, не змогли належно стабілізувати глобальну співпрацю.

На геополітичному фронті провідна автократія у світі – Китай, розпочала багатофронтовий наступ, продемонструвавши, що країна більше не збирається приховувати свої можливості. Провідна демократія у світі зазнала серйозних внутрішніх «пошкоджень» і стала свідком спроби власного президента ввести країну в щось на зразок м'якого самодержавства після виборів. Світовий порядок став нестабільним.

Більше того, 2020 рік став таким «неприємним» ще й тому, що він настав після глибоко травматичного десятиліття. Демократія, швидше, послабилася після епохи холодної війни, аніж закріпила свої позиції. Брекзит та популізм загрожували європейській інтеграції. Глобалізація зіштовхнулася з жорсткими політичними та геополітичними викликами, Світова організація торгівлі слабшає, економічний підйом Китаю стає більш зловісним, тоді як Америка, навпаки, переживає несприятливі часи. Геополітична перебудова та потрясіння кинули виклик регіональним порядкам по всій Євразії. Політична дисфункція стала способом життя в США.

З цієї точки зору, всі проблеми, які приніс 2020 рік, мали своє підгрунтя. Це були кризові ситуації, які лише прискорили тенденції занепаду усталеного світового порядку. Цей рік може розглядатися як момент, коли система, яка вже перебувала під напругою, почала спускатися до більш анархічного, неліберального стану.

Але є також інший погляд на історію майбутнього після 2020 року. Однією з сильних сторін повоєнного порядку стала його надзвичайна стійкість - той факт, що проблеми часто стають стимулом для конструктивних інновацій.

Наприклад, 1970-ті роки часто здавались періодом занепаду для американської влади та економіки вільного світу на тлі нафтових потрясінь, закінчення бреттон-вудської фінансової системи та геополітичних невдач. Проте кризові ситуації призвели до омолодження, а не до занепаду. Незабаром США розпочали геополітичну контратаку проти надмірного впливу Радянського Союзу. Демократія співпрацювала з ключовими союзниками для створення нових інституцій (таких як Група семи), щоб сприяти переходу до більш глобалізованої системи. Країни Заходу прийняли проринкові реформи, що відкрили можливості процвітання. Як результат, зараз 1979 рік розглядається як період, що характеризував іранську революцію, вторгнення СРСР до Афганістану та глобальну рецесію, але все це стало також новим початком для розширення демократичного впливу.

Можливо, 2020 рік стане черговим моментом відродження. Врешті-решт, це був рік, коли політична система Америки виправилася після небезпечної гри з квазіавторитарним популізмом правих, одночасно відкинувши дестабілізуючий популізм лівих. Вона побачила зусилля демократичних союзників розпочати реформування відмираючих міжнародних організацій та створити нові механізми - наприклад, розширену G-7 - для більш глибокого та широкого демократичного співробітництва.

Також з’явилася нова настороженість щодо китайської влади не лише в Америці, але і в Європі та інших розвинених демократіях: ера американського президента Дональда Трампа закінчилася не трансатлантичним розривом Китаю, а початковими дискусіями про те, як тісніше співпрацювати проти загрози, яку представляє Пекін. COVID-19 також прискорив зусилля щодо переходу до більш геополітично поміркованої форми глобалізації, при якій демократичні країни прагнуть не перепрофілювати виробництво, а просто вивести критично важливі ланцюги поставок із потенційно ворожих автократій. Серед темряви пандемії та самодержавності можна побачити проблиски ліберального оновлення.

Зараз ще неможливо чітко передбачити, якою траєкторією піде світ у найближчому майбутньому. Однак, історія завжди залежить від вибору людства. Лідерство має вирішальне значення: те, яким шляхом піде майбутнє, залежатиме від якості вибору та сили риторики політиків у США та інших країнах. До того ж, історія включає приклади помилкових процвітань, а також помилкових спадів. Наприкінці 1920-х років здавалося, що Європа остаточно уникає ери жорстокого конфлікту, але Велика депресія перекинула її в іншу кризову ситуацію.

Так чи інакше, майбутні історики будуть дивитись на 2020-й як на шарнір історії - рік, який завдав удару світовому порядку і змінив хід подій. Кризові ситуації можуть підштовхнути міжнародну систему як до руйнування, так і до відродження, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

The Guardian пояснює, чому 2020 рік став "справжньою катастрофою"

Раніше журнал The Economist обіцяв, що 2021 рік буде непередбачуваним. А Saxo Bank запропонував власну серію «шокуючих прогнозів». Але чи закінчиться пандемія в найближчому майбутньому? Відповідь на це дає британська газета The Guardian. У 2020 році звичний світ несподівано стрімко і безжалісно став іншим. Мабуть, нічого схожого  не було з часів аварії на ЧАЕС. Звичайні  речі — спілкування з близькими, свобода переміщення, відвідини  театру чи кіно — раптом стали розкішшю, змінили і форму, і зміст. Про те, які глобальні тенденції принесе 2021 рік читайте в статті Сергія Корсунського "Нудно не буде".