Зменшення спілкування, онлайн формат та інше: якою стала реальність вищої освіти

Поки що невідомо, як довго триватиме пандемія, а також пов’язані із нею невизначеність, соціальна і культурна хаотичність, імпровізаційні спроби реагування на нові виклики у вищій освіті. Не знаємо, скільки часу мине, поки ми не опинимося у post-covid світі. Проте вже зараз простежуються деякі ймовірні особливості вищої освіти у цьому світі. Про це у своєму матеріалі для читачів ZN.UA пишуть ректор ХНУ ім. Каразіна Віль Бакіров та експерт з акредитації освітніх програм НАЗЯВО Марк Агарков. 

Перша особливість. Вищу школу очікує домінування дистанційного (онлайн) формату викладання та навчання. Це означає радикальну зміну методик, дидактичних і психологічних моделей викладання, становлення і розвиток цифрової педагогіки. Це грандіозний виклик для вищої освіти, який сьогодні до кінця не усвідомлюється, про що свідчать переможні реляції деяких університетів про успішний перехід на дистанційний і змішаний формати навчання та вирішення всіх пов’язаних із цим проблем.

Друга. Вищу школу очікує, на превеликий жаль, радикальне зменшення живого і безпосереднього спілкування в університетських стінах, збіднення повноцінного студентського життя, заради якого (а не тільки заради знань і професійної підготовки) студенти ще з часів створення «Гаудеамус ігітур» ішли навчатися в університети, набуваючи там досвіду соціального, громадського, культурного і дозвільного життя, нового символічного та соціального капіталу. Це, безсумнівно, девальвує цінність університетського навчання, актуалізує затребуваність короткострокових спеціалізованих онлайн-курсів і, відповідно, бурхливий розвиток існуючих і нових масових онлайн-курсів, таких як Coursera, Udacity, Khan Academy, FutureLearn, edX, Canvas Network та інші.

Третя особливість. Не виключено, що процес глобальної інтернаціоналізації вищої освіти призупиниться, й іноземні студенти віддаватимуть перевагу дистанційному зарахуванню та навчанню, що різко скоротить фінансову базу багатьох університетів.

Четверта. Не складно передбачити ризики випадання вищої освіти із пріоритетних сфер державного фінансування, що разом із кризовими процесами в економіці і скороченням замовлень від приватного бізнесу поставить чимало університетів на межу банкрутства.

П’ята особливість. Скорочення фінансових можливостей університетів негативно вплине на їх кадрову політику. З одного боку, неминучим буде скорочення, переведення значної частини професорів і викладачів на часткову зайнятість і тимчасові контракти, що посилить тенденції до прекаріатизації наукових і науково-педагогічних працівників. З іншого — це скоротить приплив на викладацькі посади талановитої творчої молоді і погіршуватиме якість як викладання, так і наукової активності в університетах.

Змінюватиметься як загальний ландшафт вищої освіти, так і її місце серед базових соціальних інституцій, її відносини із загальним соціальним, політичним і економічним оточенням. Відбуватимуться перетворення у внутрішньому житті університетів, в управлінні, відносинах адміністрації та персоналу, посилюватиметься розшарування викладацького складу за віковими ознаками, науковою ефективністю і цифровою компетентністю.

Безумовно, повернення до старих часів не буде. Тому важливо вже зараз виробляти стратегічні візії адаптації ЗВО до «нової нормальності», готуватися до нелегкого життя у постковідні часи.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Освіта в умовах пандемії: як ковід коригує плани студентів щодо навчання за кордоном

Коли ми обговорюємо наслідки пандемії для країн, то зазвичай маємо на увазі економику, медицину, здоров’я громадян. Між тим, не менш  серйозні наслідки пандемія матиме і для вищої освіти. Адже переходом на заняття в режимі онлайн справа не обмежиться. Існуючі моделі вищої освіти можуть зазнати під впливом пандемії таких глибоких змін, що не зможуть відновитися у своєму попередньому вигляді. Як оцінюють майбутнє університетів міжнародні експерти – читайте у статті Віля Бакірова та Марка Агаркова «Пандемія може назавжди змінити вищу освіту».