Головна військова прокуратура продовжує здійснювати досудове розслідування за фактом ведення РФ агресивної війни проти України. В указаному провадженні, окрім іншого, досліджуються обставини Іловайської трагедії, а також причини та наслідки, за яких відбулися ці події, зазначив у Facebook спікер ГПУ Андрій Лисенко.
За його словами, для повноти слідства та фахової оцінки було проведено дві комплексні військові експертизи, до яких залучено 31 досвідченого експерта та фахівця у військовій сфері. Встановлено, що з травня по липень 2014 року силами АТО проведено низку успішних операцій з визволення населених пунктів Донбасу від бойовиків.
11 серпня 2014 року керівництвом АТО видано наказ, на виконання якого розроблено замисел щодо блокування силами ЗСУ та зачистки від незаконних збройних формувань Іловайську. До бойової операції були залучені сили окремих добровольчих батальйонів.
"Відповідно до вказаних наказу та замислу, які були цілком обґрунтовані, передбачалось взяття міста Іловайськ разом із контролем північних околиць міста Макіївка, що мало призвести до встановлення контролю над шляхами постачання та у подальшому дозволяло оточити і звільнити місто Донецьк від терористів", - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що з метою уникнення поразки бойовиків у третій декаді серпня 2014 року керівництво ЗС РФ організувало пряме вторгнення регулярних російських підрозділів на територію Донецької області з одночасними артилерійськими обстрілами позицій ЗСУ з території Росії.
"Наймасштабніше вторгнення відбулось у ніч із 23 на 24 серпня 2014 року. Сили вторгнення Збройних Сил РФ складалися з дев'яти батальйонно-тактичних груп: 3500 осіб особового складу; до 60 танків; до 320 БМД (БМП); до 60 гармат; до 45 мінометів; п'ять ПТРК", - зазначив спікер ГПУ.
Він підкреслив, що з метою введення в оману та подальшого вбивства українських військовослужбовців, на російській військовій техніці були завчасно зняті або замасковані тактичні знаки та нанесені розпізнавальні позначки українських підрозділів, що заборонено згідно Женевської конвенції.
Критичне співвідношення військових сил України з підрозділами ЗС РФ та представників терористичних організацій тоді складало: особовий склад – 1 до 18; танки – 1 до 11; бронетехніка – 1 до 16; артилерія – 1 до 15; "Гради" - 1 до 24.
Унаслідок раптового вторгнення 24-25 серпня 2014 року регулярних підрозділів ЗС РФ та їх маршу в напрямку Іловайську батальйони МВС і сили сектору "Б" потрапили в оточення значно переважаючих за чисельністю сил ворога.
За даними слідства, упродовж 26-28 серпня між керівником АТО Віктором Муженком і заступником начальника ГШ ЗС РФ Миколою Богдановським відбулося 12 телефонних розмов, за результатами яких російська сторона надала гарантії безпечного виходу українських військових з оточення. Додатковою гарантією мали стати три захоплені у полон російські десантники, щодо яких була домовленість передати їх після виходу з оточення, зазначають у ГПУ.
29 серпня за безпосередньою вказівкою та наказом командування Генерального штабу ЗС РФ російські військовослужбовці впритул розстріляли колони українських військових, разом із трьома полоненими російськими десантниками.
Зазначається, що дослідження обставин Іловайської трагедії в цілому завершено. Водночас кінцеве процесуальне рішення у провадженні буде прийнято після повного та неупередженого розслідування (завершення всебічних допитів кожного українського військовослужбовця з відомих їм обставин Іловайської трагедії, а також вчинення підрозділами ЗС РФ воєнних злочинів – вбивства українських військових під час їх виходу з оточення, ненадання медичної допомоги пораненим і залишення їх у безпорадному стані, розстрілів полонених, жорстокого поводження з ними тощо), а також притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
За результатами слідства та на підставі зібраних доказів повідомлено про підозру першому заступнику начальника ГШ ЗС РФ Богдановському у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканість України), ч. 2 ст. 437 (ведення агресивної війни), ч. 2 ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни, поєднані з умисним вбивством) КК. Він безпосередньо здійснював командування і контроль підрозділів ЗС РФ під час їх вторгнення на територію України у серпні 2014 року та спільно з іншими організував вбивство українських воїнів.
До Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду для вирішення питання про відкриття провадження військовою прокуратурою передано інформацію обсягом понад 500 аркушів про зібрані докази вчинення воєнних злочинів (у тому числі вбивства українських військових у районі Іловайську).
Зазначається також, що установлені фактори, на тлі яких відбулося вторгнення підрозділів ЗС РФ та подальша російська окупація окремих районів Донецької і Луганської областей:
- низький рівень боєготовності та боєздатності Збройних Сил України.
- численні факти дезертирства, самовільного залишення місць несення військової служби та невиконання наказів начальників серед особового складу в українській армії у той період.
- окремі помилки керівництва АТО під час планування та проведення військових операцій, які не перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням тяжких наслідків – загибелі українських військових та втрати озброєння і військової техніки, підкреслили у ГПУ.
Згідно з висновками експертів, загибель українських військовослужбовців та втрата озброєння і військової техніки у районі Іловайську перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з діяннями ЗС РФ, якими 23-24 вересня 2014 року було здійснено вторгнення на територію Донецької області, зазначив Лисенко.
Наприкінці серпня 2014-го під Іловайськом Донецької області група підрозділів сил АТО потрапила в оточення. Згідно з офіційними даними, в Іловайському котлі загинули 366 українських бійців, ще 429 отримали поранення, близько 300 осіб потрапили в полон.
У 2017 році Головна військова прокуратура представила результати розслідування обставин Іловайської трагедії. Згідно з висновками слідчих, єдиним фактором, що знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з військовою катастрофою, є вторгнення регулярних підрозділів ЗС РФ на територію України.
Моніторингова місія ООН з прав людини залишилися незадоволеною повнотою розслідування Іловайської трагедії. Порушення міжнародного права, прав людини і гуманітарного права розслідувалися недостатньо ефективно, заявила Фіона Фрейзер.
Детальніше про Іловайську трагедію читайте в матеріалі Юрія Бутусова "Іловайськ. Фатальні рішення" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".