Табачник завищив позиції української освіти у світовому рейтингу конкурентоспроможності

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Дмитро Табачник © Андрій Товстиженко, DT.UA
Індекс конкурентоспроможності показує, насамперед, здатність країни конкурувати в глобальній економіці. І освіта розглядається в ньому для оцінювання фактора робочої сили.

Міністр освіти і науки Дмитро Табачник завищив позиції української освіти в світовому рейтингу конкурентоспроможності. Про це пише оглядач ZN.UA Оксана Онищенко.

Автор нагадує, що під час парламентських слухань на тему "Доступність і якість загальної середньої освіти: стан та шляхи покращення" міністр заявив, що "за оцінками іноземних експертів Світового звіту про конкурентоспроможність держав Світового економічного форуму, у 2013 році за якістю українська середня освіта зайняла вже 45-е місце, встого оцінювалося 122 країни. За підсумками цього ж дослідження... три роки тому ми займали... 56-е місце. Прогрес спостерігається і з багатьох інших складових оцінювання. Найбільш істотним є критерій якості шкільної природничо-математичної освіти - 24-е місце проти 42-го в 2010 році. Про якість початкової освіти. За три роки замість 49-го місця якість початкової освіти в Україні Міжнародним форумом з конкурентоспроможності поставлено на 31-е місце".

Разом з тим, у рейтингу конкурентоспроможності в 2013 році представлені не 122, а 148 країн. І показника "якість середньої освіти" в ньому немає.

За показником "якість початкової освіти" ж Україна дійсно поліпшила свій результат: у 2010 році у нас було 49-е місце, в 2013-м - 37-е (31-е, як доповів країні міністр).

Крім того, варто зазначити, що у звітах про глобальну конкурентоспроможність, підготовлених Всесвітнім економічним форумом, всі показники розвитку розділені на три великі групи (субіндекси): "базові вимоги", "підсилювачі ефективності" і "фактори розвитку та інноваційного потенціалу". Кожен з них є основою певної стадії розвитку економік країн.

"Базові вимоги" - основа першій стадії розвитку економіки, факторно-орієнтованої. Країни конкурують за рахунок забезпеченості ресурсами. Їх конкурентоспроможність залежить, не в останню чергу, від здоров'я та освіченості робочої сили. Саме до групи "базових вимог" належить підгрупа показників "здоров'я і якість початкової освіти".

У коментарі "Дзеркалу тижня. Україна" директор Центру дослідження суспільства Інна Совсун зазначила: "Для України, як і для багатьох інших країн, виміряти економічну продуктивність початкової освіти фактично неможливо, оскільки у нас немає людей, що мають лише цей рівень освіти. Початкову освіту важливо тільки для трудомісткої роботи. Цей показник є істотним для слаборозвинених країн, де в школу ходить невелика частина дітей, а решта з малих років починають працювати. У цьому випадку оцінюється базова грамотність - вміння читати і вважати, що для нашого суспільства досить дивно. І те, що ми піднялися по цьому показнику свідчить про те, що наша країна може конкурувати з відсталими країнами Африки, але аж ніяк не з розвиненими західними країнами".

Отже, якість початкової освіти України визначалося на підставі опитування роботодавців, які не наймають працівників з початковим рівнем освіти, а спираються на свої уявлення.

Група показників "підсилювачі ефективності" має значення для економік другій стадії розвитку - орієнтованих на ефективність. І саме на цій стадії, відповідно до звітів про конкурентоспроможність, зараз перебуває економіка України. Для того, щоб конкурувати з розвиненими країнами, нам необхідний високий рівень людського капіталу. Він залежить від багатьох показників. Наприклад, від якості системи освіти. Про нього міністр обачно промовчав. Бо тут Україна не прогресує. У 2010 році ми займали 56-е місце, в 2011-му - 62-е, 2012-му - 70-е, в 2013-му - 79-тобто В цьому випадку думка роботодавців відображає більш реальну для працівників освіти картину, оскільки вони наймають на роботу і дипломованих випускників вузів, і випускників шкіл і ПТУ.

За іншим показником групи "підсилювачі ефективності" - якості природничо-математичної освіти - Україна піднялася з 42-го місця в 2010 році на 28-е (а не 24-е, як сказав міністр) в 2013 році.

Однак велика різниця в позиціях виявилася невеличкою в балах: у 2010 році за цим критерієм Україна отримала 4,6 бала, а в 2013-му - 4,8 із 7 можливих. Разом з тим таке возрастаниие свідчить про те, що наше природничо-математична освіта демонструє хорошу здатність до розвитку і прогресу, тобто стає конкурентоспроможним.

Докладніше читайте в матеріалі Оксани Онищенко ""Побєда" чи "Бєда"?" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна". !zn

Читайте також:

Панове чиновники, це не спам!

Без оголошення війни...

Дошкільні університети

чи Потрібні пільги при вступі?

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі