Справа Шеремета: Поліція похвалилася сотнями томів матеріалів виробництва

Національна поліція підготувала 38 томів матеріалів кримінального провадження про вбивство журналіста Павла Шеремета, щоб надати їх для ознайомлення Андрієві Антоненку, Юлії Кузьменко та Яні Дугарь, які слідство вважає підозрюваними. Ще понад 200 томів стосуються інших фігурантів справи, повідомили в Міністерстві внутрішніх справ у понеділок, 1 червня.

Матеріали щодо військовослужбовця Сил спеціальних операцій ЗСУ Антоненка, дитячого кардіохірурга Кузьменко і військового медика Дугарь виділили в окреме провадження. Доступ до решти матеріалів їм надавати, судячи з усього, не збираються.

У поліції також відзвітували про опрацювання понад 20 тисяч годин відеозаписів, 44 тисяч абонентських номерів, 15 тисяч IMEI і 400 моніторингів. А також про допити 3 тисяч осіб, проведення 180 окремих слідчих дій та призначення 106 комплексних експертиз.

Слідство стверджує, що зібрало достатню кількість доказів вини підозрюваних. Їх адвокатів запросили до Головного слідчого управління НПУ, щоб ознайомитися з матеріалами справи. Зробити це вони зможуть ткож разом зі своїми підзахисним у СІЗО.

12 грудня 2019 року керівництво поліції повідомило, що у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була "дестабілізація суспільно-політичної ситуації". Вірогідних замовників у поліції назвати не змогли.

13 грудня Печерський суд відправив Дугарь цілодобовий під домашній арешт, а Кузьменко взяв під варту на 60 діб без права внесення застави. Запобіжний захід підозрюваним обирав суддя Сергій Вовк, який у 2012 році відправив за грати Юрія Луценка. ЄСПЛ визнав той вирок політично вмотивованим.

Апеляційний суд Києва залишив запобіжні заходу без змін, проігнорувавши десятки бажаючих взяти Кузьменко й Антоненка на поруки, а також на інформацію про алібі підозрюваних і аргументи захисту щодо хибності наданих слідством доказів.

Згодом підозрюваним кілька разів продовжували запобіжні заходи.

Колеги Шеремета з "Української правди" також засумнівалися в озвученій поліцією версії щодо мотивів вбивства.

Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року в результаті підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.