До проведення антикорупційної експертизи проектів та чинних нормативно-правових актів Національне агентство щодо запобігання корупції (НАЗК) залучає постійну базу експертів, а також громадські організації і міжнародних партнерів, оскільки, мало хто погодиться стати публічним автором корупційної схеми. Про це розповів глава Агентства Олександр Новіков в інтерв'ю редакторці відділу політики ZN.UA.
«У відділі антикорупційної експертизи працюють шість осіб. Чому це важливо? Тому що часто до законів цілеспрямовано закладаються корупційні норми. Так, можливість одному громадянинові відмовити в наданні земельної ділянки, а іншому — дати ділянку, закладено в законах і нормативних документах. Наше завдання — знаходити ці корупційні норми й попереджати про них», - прокоментував Новіков питання журналістки про те, які успіхи НАЗК, і якими силами Агентство здійснює експертизу законодавчих і підзаконних актів.
Пояснюючи проблеми з ефективністю процедури проведення експертизи, Новіков навів у приклад Закон про гральний бізнес.
«Ми склали висновок антикорупційної експертизи й закликали президента накласти вето на закон. У чому була проблема? З одного боку, вимоги до обладнання встановлювала комісія із грального бізнесу, а з іншого — вона через атестовані нею ж інституції повинна сама ж і перевіряти це обладнання. Тобто функції регулювання і контролю навмисно об’єднали в одному органі», - зазначив Новіков.
Однак в цьому випадку до НАЗК не прислухалися ні парламент, ні президент, який підписав завідомо корупційний закон.
Позитивним прикладом в області проведення експертизи є проект постанови про локалізацію закупівель, наданий Міністерством розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.
«Мінекономіки формує реєстр, йому вносять заявки від підприємств, які міністерство вносить до реєстру, даючи їм 30% фори по ціні при участі в держзакупівлях. Привабливо? Так. Тільки не визначено ані списку документів для подачі, ані термінів розгляду, ані підстав для відмови. Це величезний простір для корупції. Але в міністерстві дослухалися, доробили проєкт постанови й усе визначили», - розповів глава НАЗК.
Відповідаючи на питання журналістки про те, у чому сенс проведення експертизи, якщо депутати можуть безкарно ігнорувати висновки експертів НАЗК, Новіков зазначив, що початок експертизи на десять днів зупиняє рух законопроекту у ВРУ. І якщо Рада прийме його до закінчення експертизи, то його легко можна оскаржити в КСУ. Крім того, закон про запобігання корупції вимагає обов'язкового обліку і Кабміном, і ВРУ висновків НАЗК.
За словами Новікова, в цивілізованих країнах люди, що займають такі високі державні позиції, не можуть ігнорувати висновки незалежного антикорупційного органу, проте в Україні все відбувається по-іншому.
«В Україні ми саме й розраховуємо на публічний аспект і можливість говорити про ситуацію на рівні громадськості, експертів, політиків і міжнародних партнерів. Тобто це апріорі рух і вплив. І це ще один гачок, за який можна зачепитися в боротьбі з корупцією. Мало хто погодиться стати публічним автором корупційної схеми», - підсумував глава НАЗК.
Як правильно стимулювати вищу політичну волю до боротьби з корупцією? Які антикорупційні гачки розставляти в законах, щоб домогтися їх автоматичного виконання? Чи потрібно ліквідувати банківську таємницю і позбавити чиновників можливості приховувати вкрадене? Як правильно руйнувати картелі і бити по монополіям? Чому важливо проводити антикорупційну експертизу законопроектів і перезавантажити Вищу раду правосуддя? Як підтримка міжнародних інституцій та громадськості може вплинути на антикорупційну політику України? Відповіді на ці питання шукайте в інтерв'ю редакторки відділу політики Інни Ведернікової з главою НАЗК Олександром Новіковим.