Представник президента в КСУ вважає необґрунтованим рішення суду щодо покарання за недостовірне декларування

Рішення Конституційного суду про невідповідність Основному закону статті 366-1 Кримінального кодексу щодо покарання за недостовірне декларування слабко вмотивоване, заявив представник президента в КСУ Федір Веніславський в коментарі «Укрінформу». Він вважає, що для ухвалення відповідного рішення не було юридичних обґрунтувань.

«Якщо системно вивчити аргументацію, наведену в мотивувальній частині, подивитися резолютивну частину, то аргументація не дозволяє неупереджено сказати, що рішення Конституційного Суду України є обґрунтованим. Юридичної аргументації, юридичного обґрунтування, які б дали можливість ухвалити саме таке рішення, на моє переконання, не було. Тому, безсумнівно, Конституційний Суд діяв упереджено, більше того, як уже відомо, в рамках реального конфлікту інтересів, оскільки кілька суддів КС перебували в процесі перевірок і притягалися до відповідальності за антикорупційними нормами закону, які вони визнали неконституційними. Тому, безсумнівно, рішення юридично слабко вмотивоване. Говорити, що воно правове, дуже складно», – вказав Веніславський.

При цьому представник президента в КСУ не виключає, що таке рішення матиме міжнародно-правові наслідки. Адже представники Євросоюзу вже направили офіційний лист Кабінету міністрів, у якому йдеться про те, що «ставитиметься питання про зупинення безвізового режиму, про інші форми співпраці України та ЄС».

«Але я думаю, найближчим часом, можливо, навіть сьогодні, буде президентом ініційовано законопроєкт, який виправить ситуацію, і я думаю, що негативні наслідки міжнародно-правового характеру і припинення співпраці з нашими міжнародними партнерами завдяки діям Президента не настануть», – зазначив Веніславський.

Він також вказав на те, що рішення Конституційного суду заблокувало всю кадрову політику не лише на рівні державної служби, а й на рівні служби в органах місцевого самоврядування. Веніславський додав, що з дня ухвалення КСУ рішення, тобто з 27 жовтня, окремі положення закону «Про запобігання корупції» втратили чинність.

 «Одне з таких положень було про доступ до декларацій державних службовців, проведення спеціальних перевірок, які неможливі без аналізу декларацій. А тому без такої обов'язкової умови призначення на державні посади та посади в органи місцевого самоврядування як проведення спецперевірки ніхто призначений на них не може бути», – уточнив Веніславський.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Рішення КСУ щодо НАЗК спрямоване на недоторканість суддів – експерт

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за поданням членів фракції проросійської ОПЗЖ щодо відповідності Основному Закону низки положень антикорупційної реформи.

У зв'язку з таким рішенням, Національне агентство з попередження корупції в 18 годин 28 жовтня закрило реєстр електронних декларацій.

У НАЗК заявили, що рішення Конституційного Суду фактично заблокувало реалізацію місцевих виборів. Відзначається, що без відповідної перевірки жоден керівник державного органу, в тому числі жоден переможець місцевих виборів, не може бути офіційно призначений.

Водночас глава МЗС Дмитро Кулеба зазначив, що рішення є серйозним ударом, однак ще не руйнує взаємодію України та західних партнерів.

При цьому в ЄС вже заявили про те, що рішення КСУ про скасування ключових антикорупційних повноважень НАЗК, кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, є достатньою підставою для початку запуску Європейською Комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму.

Президент України Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради нацбезпеки й оборони у зв'язку зі скандальним рішенням Конституційного суду. Він також очікує від суддів КСУ пояснень про причини, за якими суд прийняв останні спірні резонансні рішення.

Детальніше про мотиви скасування статті про недостовірне декларування, незаконне збагачення, а також електронне декларування та наслідки цього рішення КСУ читайте в статті Олександра Лємєнова «Антикорупційний постріл в ногу Зеленського» для ZN.UA.