Окупанти не перший рік намагаються виселити кримчан із їхніх будинків на території "Артек"

Десятьох кримських сімей можуть втратити свої будинки, які опинилися на території дитячого табору "Артек", підконтрольного окупантам, пише російська служба ВВС. При цьому історія зі спробами виселити людей розпочалася у 2015 році.

Наприклад, з 28 на 29 грудня 37-річній мешканці Гурзуфа Світлані Возіян, чий будинок розташований у межах "Артеку", довелося ночувати в машині. Адже вона під'їхала до одного з КПП, встановленого на в'їзді в Артек, проте співробітники підконтрольної окупантам Росгвардії відмовилися пропустити її на територію.

Вказано, що пропускний режим у таборі був завжди. Проте донедавна людям видавали перепустки на рік. А до окупації Криму Росією, охороні було достатньо показати паспорт зі штампом про реєстрацію. Цього року "Артек" без пояснення припинив видачу довгострокових перепусток. З того моменту така перепустка діє 3-5 днів. При цьому, щоб її отримати, потрібно щоразу писати заяву в "службу безпеки табору" і "чекати по кілька годин, доки його візують".

При цьому, як зазначили місцеві жителі, у середині року охорона припинила видавати готові перепустки. Тому кримчанам, чиї будинки знаходяться на території табору, "не можуть запросити навіть сантехніка".

Більшість із цих людей залишилися навіть без інтернету та кабельного телебачення. Тому що, за словами Світлани Возіян, охорона відмовилася пропускати провайдера для усунення несправностей. Вона також уточнила, що зараз у видачі перепусток відмовляють навіть зареєстрованим на території "Артеку" людям.

У ніч із 28 на 29 грудня Возіян кілька разів викликала поліцію, але ті говорили написати заяву. А перевірку обіцяли провести протягом трьох діб.

Світлана Возіян проживає з двома малолітніми дітьми та мамою Любов'ю Під'яблонською, яка має другу групу інвалідності. При цьому сама Любов Під'яблонська також не змогла отримати перепустку. Тільки вона, на відміну від доньки, перебуватиме всередині "Артеку", а не зовні.

Деякі з жителів Гурзуфа, які також залишилися без перепусток, змушені діставатися додому манівцями. За словами ще однієї мешканки такого ж будинку Тетяни Покальчук, вона теж намагалася викликати поліцію, коли її не пустили додому. Проте жодної реакції з їхнього боку не було. Покальчук розповіла, що на прохання відвезти її додому службовою машиною, ті відповіли, що не надають таких послуг.

При цьому на момент публікації матеріалу в так званому "управлінні Росгвардії у Криму та Севастополі" не відповіли на запит журналістів.

У той час, як одні жителі будинків, розташованих у межах "Артеку", не можуть туди потрапити, до інших взагалі приходять судові пристави.

Наприклад, 29 грудня з приставами біля своїх дверей зіткнулася 58-річна Ольга Пономарьова через те, що її будинок визнали аварійним. Пристави намагаються вручити жінці розпорядження з вимогою виселитися. Тільки за останній тиждень вони приходили до неї двічі.

Ольга Пономарьова не згодна з таким рішенням і відмовляється брати до рук будь-які документи та розписуватись у їх отриманні. Поки що пристави йдуть ні з чим, але кожен їх візит провокує у жінки чергове загострення гіпертонічної хвороби.

При цьому через свій будинок вона вже не перший рік позивається до "Артека" Нещодавно Пономарьовій вдалося досягти призначення незалежної судової експертизи, яка, за її словами, має показати, що ступінь зношування її будинку не перевищує 14-15%.

При цьому, за совами місцевих жителів, за останні два роки аварійними визнали кілька десятків будинків. Усі вони розташовані у межах "Артеку" на вулицях Гайдара, Червоних краваток та частини вулиці Ленінградської.

Спочатку ці будинки не мали відношення до дитячого табору. Їх побудували або до його появи, або коли "Артек" ще не розширився настільки. Після розширення табору він оточив кілька десятків житлових будинків. При цьому вони виявились не приватизованими.

До анексії Криму Росією житловий фонд у межах "Артеку" ідентифікувався як службовий чи відомчий, тому приватизація була можлива через суд. До 2014 року багато судових процесів уже розпочалися, але довести їх до кінця не вдалося.

Історія зі спробами виселити зі своїх будинків жителів Гурзуфа, які проживають на території табору, почалася через рік після анексії півострова – у березні 2015 року. Тоді підконтрольний Кремлю так званий "голова Криму" Сергій Аксьонов підписав "указ", згідно з яким у так звану "федеральну власність" окупанти передали понад 400 об'єктів нерухомого майна, зокрема й житлові будинки на вулицях Гайдара, Червоних краваток та Ленінградській. На той момент там проживало понад 200 сімей.

Після того, як житлові будинки передали у власність "Артеку", було надано право оперативного управління вказаними будинками. Вже тоді серед місцевих жителів поширилася чутка, що окупаційне керівництво табору хоче їх переселити.

Журналісти звернулися до пресслужби підконтрольного Кремлю "уряду" півострова і до того ж Аксьонова із запитом, чому до переліку переданого до "федеральної власності" майна увійшли зазначені будинки. У пресслужбі відповіли, що "Міжнародний дитячий центр "Артек" перебуває у віданні Міносвіти". Крім того, журналістів відправили із запитом до пресслужби самого "Артеку".

Після передачі будинків "Артеку" представники окупаційного керівництва табору заявили, що постійне проживання сторонніх людей усередині його кордонів нібито суперечить нормам антитерористичного законодавства. Щоправда, місцеві жителі впевнені, що причина їхнього виселення криється в іншому.

"Ще у 2015 чи 2016 році до "Артеку" приїжджав хтось із "високих" чиновників міносвіти. Після цього візиту [представники адміністрації табору] нам неофіційно сказали, що ми надто дрібні люди, щоб жити в такому місці. Тоді й почалися всі проблеми", – розповіла Тетяна Покальчук.

Вказано, що побоювання мешканців півострова почали збуватись у 2017 році, коли "Артек" заявив про початок будівництва в Гурзуфі 18-поверхового будинку для відселення всіх, хто проживає на території табору.

Людей спочатку заспокоювали та казали, що переселення, швидше за все, буде добровільним. А ті, хто захоче, зможуть залишитись у своїх будинках.

Але коли стало ясно, що переселяти збираються всіх, представники табору заявили, що це відбуватиметься за спеціально розробленою програмою. Жителям говорили, що кожен квадратний метр їхнього нинішнього житла нібито буде прирівнюватись до півтора метра в новому будинку. Однак у процесі проєктування 18-поверховий будинок перетворився на 12-поверховий, а кількість квартир зменшили на 50%.

При цьому проєктувальником та генпідрядником нового будинку стала пов'язана з Аркадієм Ротенбергом компанія "Будгазмонтаж", відома будівництвом "Керченського мосту".

За словами Світлани Возіян, "по-тихому" проведена експертиза їхніх будинків визнала їх усі аварійними і з переселенців мешканців перетворили на тих, хто потребує соціального житла. Тепер, як зазначила жінка, "нас нібито переселяють без поліпшення: один до одного. Але навіть цих нормативів не дотримуються".

Вказаний будинок жителі Гурзуфа зневажливо називають "общага" і відмовляються туди переселятися. Адже там навіть інженерні мережі досі не ухвалені в експлуатацію.

Водночас почати позиватися до "Артеку" наважилися лише 10 сімей з 200, які раніше проживали на території табору. Решта погодилися на пропозицію переселитися в новий будинок.

Журналісти звернулися по коментар до чотирьох місцевих жителів, які переїхали до нового будинку, однак ті відмовилися говорити.

"Прокуратура Криму встановила та повідомила до Міжнародного кримінального суду про 3952 жертви знищення чи привласнення майна в окупованому Криму. Системні порушення прав власності за останні 8 років найбільш масштабні порушення прав людини та військові злочини, які вчиняє Росія громадянам України", – прокоментував ситуацію колишній заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

РГБО розглядала питання санкцій проти деяких кримчан та причетних до будівництва «Керченського мосту» – Данілов

Відзначимо, що будь-яке будівництво чи інша діяльність російської влади на території окупованого Криму є незаконними та не визнаються демократичними державами. Москва анексувала український півострів у 2014 році, і з тих пір Київ намагається повернути територію дипломатичними зусиллями. Найбільшим наразі кроком з дипломатичної деокупації пів острова став київський саміт «Кримська платформа» 23 серпня 2021 року. У ньому взяли участь представники 46 держав, НАТО, ЄС, Ради Європи та ГУАМ. За підсумками саміту вони підписали Декларацію, закріпивши статус Кримської платформи як консультаційно-координаційного формату деокупації півострова. Підписанти погодилися з необхідністю посилення тиску на Росію, зокрема санкційного.

Про те, що саме Україна розраховує отримати від нового формату, читайте в інтерв'ю заступниці постійного представника президента України в Криму Таміли Ташевої журналісту ZN.UA Володимиру Кравченку «Ключове для мене — що буде після саміту Кримської платформи».