NYT: Україна захищає європейські цінності, але чи справді ЄС заборгував їй членство?

Україна захищає європейські цінності й безпеку від зухвалого вторгнення Росії. Чи означає це, що у ЄС і НАТО тепер є якість зобов’язання перед Києвом?

З моральної точки зору відповідь очевидна, оскільки європейські і американський уряди обіцяють підтримку українській державі, надаючи їй фінансову допомогу і відправляючи зброю. Але практичні відповіді, як завжди, складні і розколюють Європу.

Про це пише New York Times, додаючи, що всупереч очікуванням, ЄС діяв швидко і злагоджено, надаючи значну військову допомогу й запровадивши відчутні санкції проти Росії. Але тепер йому доводиться мати справу з більш складним питанням. Як з’єднати уразливі країни, такі як Україна, Молдова і Грузія, з Європою, щоб це допомогло їм і не створило нових ризиків для безпеки заодно. Це питання буде нависати над самітом лідерів ЄС, який розпочався сьогодні. Також їм доведеться подумати й над іншим питанням, яке стосується пришвидшеного вступу України, на чому наполягає Київ. Однак, швидше за все, відповідь на нього не з’явиться аж до наступної зустрічі, яка буде проведена пізніше в червні.

Попри весь тиск, повне членство в ЄС чи НАТО для України або інших країн на європейській периферії малоймовірне ще впродовж багатьох років. Але європейські лідери вже почали обговорювати шляхи, як повільно інтегрувати сусідів і захистити їх. Президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі останнім часом говорили про створення нової конфедерації з ЄС на противагу старим ідеям про ядро об’єднання і периферію або такз вану «Європу двох швидкостей», яку нові країни-учасниці відкинули. На їхню думку, це створило б статус другосортного членства.

Однак, саме Макрон запропонував більш зрозумілу, хоч і все ще розмиту ідею створення нової угоди. 

«Війна в Україні і законні прагнення її народу, так само як і прагнення Молдови і Грузії, щодо приєднання до Євросоюзу заохочує нас переглянути нашу географію і організацію нашого континенту», - сказав президент Франції, виступаючи перед Європарламентом 9 травня.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україні не варто чекати швидкий вступ в ЄС - The Economist

Макрон запропонував власне бачення нової Європейської політичної спільноти, яка б об’єднувала Україну, Грузію, Молдову і Велику Британію з Євросоюзом. Водночас, вони б не були членами ЄС. Таке ширше коло європейських країн дозволило б Брюсселю швидше перевести країни, які межують з Росією, на європейську орбіту, ніж повноцінне членство. Адже його набуття «в реальності зайняло б кілька років, якщо не кілька десятиліть». Така «політична спільнота», за словами Макрона, «відкриє перед демократичними європейськими країнам, які вірять в наші основоположні цінності, новий простір для співпраці в сфері безпеки, енергетики, транспорту, інфраструктурних інвестицій і свободи пересування людей, особливо молоді».

Ідея про концентричні кола або «щаблі» з європейських країн, про «Європу різних швидкостей» вже неодноразово обговорювалася. Зокрема, її висував колишній президент Франції Франсуа Міттеран у 1989 році. Хоча тоді розглядалася і можливість включення Росії в цей широкий проект. Однак, ініціатива так і не дала плодів. Сам Макрон теж ще раніше говорив про ідею створення багаторівневої Європи. Але, на його думку, саме тепер, коли Росія наступає, настав час втілити цей план. В лютому, через чотири дні після початку російського вторгнення, Україна формально подала заявку на приєднання до ЄС. І в березні лідери союзу «визнали європейські прагнення і європейський вибір України». 8 квітня у Києві президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн передала офіційний опитувальник президенту Володимиру Зеленському, додавши, що в цей момент «ваш шлях в Євросоюз починається».

Але навіть якщо європейські лідери вирішать розпочати переговори з Україною про членство, цей процес буде довгим, попри значну підтримку швидкого вступу з боку Польщі й країн Балтії.

«Я не хочу пропонувати українцям будь-які ілюзії чи брехню. Ми повинні бути чесними. Якщо хтось скаже, що Україна приєднається до ЄС через 6 місяців, через рік чи два, він збреше. Це, швидше за все, станеться через 15-20 років. Знадобиться багато часу», - сказав французький міністр з питань Європи Клемен Бон.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зеленський розповів про розбіжності у поглядах із прем'єром Нідерландів щодо вступу України в ЄС

Австрійський міністр закордонних справ Александр Шалленберг сказав, що, зважаючи на всі труднощі, Україні потрібно запропонувати «інший шлях» до її відносин з Брюсселем. Президент Володимир Зеленський гостро відкинув будь-які альтернативні шляхи окрім пришвидшеного процесу набуття повного членства для України в ЄС. Однак, його вимоги навряд чи будуть задоволені. Навіть сам запуск переговорів з Києвом про вступ контроверсійний, тому що Грузія і Молдова теж подали заявки після початку російської агресії. Крім того, багато інших країн вже давно застрягли в цьому процесі. Туреччина подала заявку на вступ в ЄС ще в 1987 році, Північна Македонія - в 2004-му, Чорногорія - в 2008-му, а Албанія і Сербія - в 2009-му. І всі ці країни розпочали процес переговорів. Навіть Боснія і Герцеговина подала заявку, а Косово збирається це зробити.

Однак, з 2013 року ЄС не розширювався. Цьому заважали, зокрема, проблеми з інтеграцією бідніших країн-учасниць, таких як Румунія і Болгарія. Крім того, критерії приєднання надзвичайно обтяжливі. 27 країн-учасниць вже мають досить багато економічних проблем, не кажучи вже про необхідність змусити Угорщину і Польщу дотримуватися європейських цінностей і верховенства закону.

«Країни, такі як Україна, Грузія і Молдова, хиткі і вони не отримають членство в ЄС чи НАТО скоро. Чесно кажучи, ми не можемо запропонувати їм гарантії безпеки», - сказала аналітик Німецького інституту міжнародних справ і безпеки Клавдія Майор.

Вона додала, що всі перелічені країни можуть збудвати тісніші відносини з Брюсселем у цілих секторах, таких як освіта, енергетика, торгівля і економіка загалом. Може бути створене партнерство нижче межі членства.

«Але я сумніваюся, що це стримає Росію. Зрештою, чому Фінляндія і Швеція хочуть в НАТО? Тому що там у них буде захист США. Урок в тому, що ядерне стримування і можливості США дають Європі безпеку», - пояснила вона.

«Ми можемо запропонувати цим країнам всю можливу підтримку, але її буде не достатньо, щоб їх врятувати. Ми не можемо дати їм те страхування, яке вони хочуть», - додала Майор.

Швидкий вступ України в ЄС відштовхне країни Західних Балкан, де повільний і громіздкий процес розширення спровокував розчарування.

«В результаті, Росія і Китай розширили свій вплив в регіоні», - сказала Юлія Де Клерк-Саксе з Німецького фонду Маршалла.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вступ України до Євросоюзу – це наша ключова геополітична ціль на найближчі роки — прем'єр-міністр

Вона пояснила, що пропозиції на зразок тієї, яку озвучив Макрон, можуть «допомогти запустити більш широку дискусію» серед лідерів Європи про те, як краще допомогти і захистити країни, які ще не отримали членства. Водночас, важливо бути досить обережним, щоб такі ідеї не були інтерпретовані як полегшена форма розширення ЄС. Тому що так прагнення набути повного членства можуть бути підірвані ще більше. Багато країн вже зараз сильно розчаровані процесом і віддаляються від Європи.

Більш жорсткі погляди на ідею Макрона говорять, що президент Франції хоче запхати претендентів у певного роду сіру зону, щоб зберегти французький вплив в Брюсселі.

«Він висовує ідею створення брюссельського лімба, в якому країни-кандидати будуть мучитися до Судного дня. Макрон називає це «Європейською політичною спільнотою», яка доповнить ЄС. Це звучить привабливо і досить розмито, але кінцева мета очевидна», - сказав редактор Neue Zürcher Zeitung Ерік Гуєр.

Директор центру Carnegie Europe Роза Балфор зауважує, що це лише початок дебатів. І не варто чекати, що буде якийсь чіткий план. За її словами, тривають обговорення можливості «інтегрувати ці країни більш поступово, сектор за сектором» включно з приєднанням до єдиного ринку. Однак, існують і побоювання, що таке «полегшене членство» підірве могутню силу привабливості членства в ЄС, яка досі змушувала країни проводити реформи, щоб досягти критеріїв союзу. На думку колишнього посла Франції у США П’єра Вімона, найкращим варіантом було б просто відкрити шлях в Євросоюз всім країнам-аспірантам. Але «реальна проблема», на його думку, полягає в тому, що ЄС, який буде складатися з 35 країн, не зможе функціонувати далі, як є. Знадобляться інституційні реформи.