Підтримати
Про це пише The Economist, нагадуючи, що в 2009 році ЄС запустив програму "Східного партнерства", яка повинна була дати відповідь на європейські надії України, Молдови, Грузії, Білорусії, Азербайджану і Вірменії.
Ідея полягала в тому, щоб просувати єкономічну інтеграцію і європейські цінності, а також скоротити вплив Росії. Але при цьому були відсутні будь-які обіцянки, що країни-партнери хоч колись приєднаються до ЄС. Тепер на тлі наближення саміту "Східного партнерства", який пройде в листопаді, зростає невдоволення угодою.
"Без світла в кінці тунелю завершити процес буде дуже складно", - сказала минулого тижня в Ризі Тамар Хулордава, яка очолює комітет з євроінтеграції в парламенті Грузії.
Шість країн "Східного партнерства" пообіцяли виконати 20 нових цілей до 2020 року, включно з деякими, які можуть бути не популярними. Серед таких, приміром, просування сексуальної рівності з метою досягти стандартів безпеки ЄС. Європейські чиновники говорять, що це хороші речі, які варто було б зробити і так. Але Україна, Грузія і Молдова вже добилися підписання угод про вільну торгівлю і безвізовий режим з ЄС, і останнім часом намагаються проводити складні реформи, які не обов'язково наблизять їх до членства в ЄС.
Опозиційні групи тим часом звинувачуть уряди в тому, що їхнє єврофільство нібито частково служить для прикриття корупції і переслідувань. В Молдові "Демократична партія", яку підтримує місцевий олігарх Володимир Плахотнюк, гучно проголосила проєвропейську орієнтацію країни. Але при цьому вона лише стримувала розслідування використання молдовських банків у відмиванні грошей з Росії.
В Грузії реформістський рух сповільнився. Правляча "Партія мрії" перебуває під сильним впливом мільярдера Бідзіни Іванішвілі, який її заснував. За словами опозиціонера Георгія Канделакі, бюрократія, яку попередній уряд скорочував, тепер розрослася. Уряд потурає популізму, забороняючи іноземцям купувати землю і рухаючись в напрямку заборони одностатевих шлюбів на рівні конституції.
Україна, яка зробила свій європейський вибір в 2014 році, влаштувавши революцію, не досягла великого успіху в тому, щоб покінчити з політичною системою, в якій домінують олігархи. Останнім часом уряд тиснув на антикорупційні організації і не зміг реформувати українські суди.
Що ж стосується Вірменії, Азербайджану і Білорусі, вони лишаються різною мірою автократичними і тісно прив'язаними до російської структури безпеки. Це їх відрізняє від України, Грузії і Молдови, у яких частини територій окуповані армією Росії і які б хотіли отримати гарантії безпеки від ЄС.
Все це створює сумніви в ЄС щодо того, як далеко "Східне партнество" повинно зайти. 16 вересня Україна, Грузія і Молдова виступили зі спільним закликом надати їм дорожню карту до членства на саміті в листопаді. Натомість все може закінчитися поміткою про "визнання європейських прагнень" країн-партнерів, яка була в підсумках минулого саміту у 2015 році. Німеччина і Нідерланди, чиї виборці дуже хворобливо ставляться до розширення ЄС, не дуже хотіли б повторювати цю заяву. Єдине на що країни-партнери можуть сподіватися, це що східний європейський кордон лишиться досить розмитим і надалі. І можливо одного дня він закріпиться, включивши їх в ЄС.
Раніше колишній прем'єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс говорив, що Євросоюз поки не може запропонувати Україні перспективу членства. За його словами, Європейський Союз має проблеми через Brexit та біженців, у зв'язку з чим перспектива членства інших країн в об'єднанні поки не актуальна.
Раніше президент Петро Порошенко заявив про те, що Україна вже сьогодні робить усе, щоб максимально наблизитися до членства в Євросоюзі. На його думку, перше, що необхідно зробити - це виконати Угоду про асоціацію.
Угода про асоціацію між Європейським Союзом і Україноюповністю набула чинності 1 вересня. Угода про асоціацію, у тому числі створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, є основним інструментом зближення України і ЄС.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google