"Необґрунтованість й упередженість": Чому прокурор у справі Стерненка не підписав підозру

Спроба СБУ вручити одеському активісту Сергію Стерненко підозру у вбивстві провалюється вже вдруге. Минулого тижня слідчий викликав Стерненка для вручення підозри, а коли активіст прийшов до СБУ 9 червня – його туди не пустили.

Чому попри явну зацікавленість у "посадці" Стерненка очільників силових і правоохоронних відомств країни, процес вручення підозри гальмується, пояснює "Слідство.Інфо".

Виявляється, місяць тому старший групи прокурорів Андрій Радіонов відмовився підписувати підозру активістові, і назвав її такою, що не ґрунтується на доказах. А невдовзі після того взагалі покинув справу.

Під час останнього нападу в травні 2018 року Стерненко вдарив одного з нападників ножем, поранення Івана Кузнєцова виявилося смертельним. Цей напад на активіста був не першим, під час двох попередніх він отримував різані рані та вогнепальне поранення.

"За інформацією, яку ми отримали з власних джерел, підозру Стерненку слідчі СБУ готували ще місяць тому. І тоді старший групи прокурорів підписувати її відмовився. Згодом цей прокурор, Андрій Радіонов, вийшов зі справи. А перед тим на 13-х сторінках розписав, чому він відмовляється підписувати підозру", - йдеться у матеріалі.

У поясненні Радіонов стверджує, що слідство упереджене, а підозра - незаконна й суперечить зібраним у розслідуванні доказам. Зокрема, попри висновки експертизи про те, що ніж Стерненка не є холодною зброєю, йому намагається інкримінувати статтю 263 КК України – носіння холодної зброї.

Згадується у документі й очільниця Офісу генпрокурора Ірина Венедіктова. Її Радіонов вважає упередженою, а її дії такими, що загрожують незалежності прокурорів.

Радіонов, зокрема, відзначив її публічні обіцянки оголосити Стерненку підозру в будь-якому разі. Попри те, що за законом втручатися в розслідування вона не може. Прокурор навіть подав на Венедіктову скаргу в спеціальний орган, який контролює прокурорів.

"У зв'язку з викладеним, повертаю повідомлення про підозру Стерненку С. В. та клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу як такі, не ґрунтуються на доказах, зібраних у провадженні, а також мають очевидно упереджений характер, необ'єктивні і не відповідають вимогам КПУ України", - написав він у своєму запереченні.

Слідство.інфо

Слідство.інфо

Незабаром після цього прокурор перевівся в інший департамент і був виключений зі справи Стерненка. Через це він відмовився від коментарів журналістам щодо поточних подій у ній.

"Була в цьому процесі й політична зацікавленість. Зараз справу Стерненка вивчає тимчасова слідча комісія при Верховній Раді. Колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка на її закритому засіданні розповів, що до цієї справи проявляв інтерес Арсен Аваков", - зазначається у матеріалі.

Рябошапка від відповідей на питання щодо власних свідчень утримався, тож журналісти звернулись до члена комісії, народного депутата Гео Лероса ("Слуга народу").

"Якщо я зараз відповім на ваше запитання (а це була закрита стенограма), я порушу закон. Я не можу ані спростувати, ані підтвердити. Але ми в найближчий тиждень-два плануємо оголосити результати запису стенограми", - відповів він.

І зазначив: свого часі Радіонов також свідчив у парламентській комісії, і його свідчення були не на користь генпрокурорки Венедіктової.

"Зі свого боку я можу точно сказати, що те, що заявляв, дав свідчення, колишній генеральний прокурор (потім зокрема Трепак […]), вони вкрай відрізняються від того, що говорить Венедіктова. Що вона не втручалася в процес, не давала жодних вказівок", - додав депутат.

18 травня Стерненко прийшов на допит в СБУ, де його ознайомили з матеріалами справи про загибель Кузнєцова та оголосили, що він має у ній статус потерпілого. Сам активіст припустив, що йому мали оголосити підозру в умисному вбивстві, і завадили планам активісти, які вийшли під стіни слідчого управління СБУ.

Ексгенпрокурор Руслан Рябошапка заявляв, що його просили "вплинути" на розслідування справи, аби помститися активістові. А чинна генпрокурорка Ірина Венедіктова наголошувала на тому, що "підозра Стерненку буде в будь-якому разі". Питання лише у кваліфікації справи: умисне вбивство чи вбивство через самозахист.

Увечері 24 травня 2018 року на одеського активіста Сергія Стерненка напали неподалік від його будинку двоє зловмисників. Під час зіткнення активіст отримав ножове поранення руки, а один з нападників – смертельне поранення в область живота. Стерененко стверджує, що завдав поранення нападникам ножем, який відібрав у них же.

Під час нападу на Стерненка був убитий 25-річний Іван Кузнєцов. Другого нападника – 30-річного Олександра Ісайкула поліція відпустила в статуті свідка. Згодом йому оголосили підозру, однак у розшуковій базі СБУ його даних немає досі. Це був уже третій збройний напад на Стерненка. Під час першого він отримав різані рани, під час другого – вогнепальне поранення.

У жовтні 2019 року справу Стерненка передали до слідчого управління СБУ у зв'язку з можливою причетністю одеських поліцейських до організації нападу на активіста.

Стерненко та інші одеські активісти вважають, що за терором проти них стоять мер міста Геннадій Труханов та близькі до нього бізнесмен Володимир Галантерник і кримінальний авторитет Олександр Ангерт ("Ангел"), які фактично монополізували корупцію в Одесі. А місцева поліція і прокуратура фактично захищають інтереси цього угруповання.

Докладніше читайте в матеріалах оглядача ZN.UA Інни Ведернікової "Справа Стерненка. Хроніки реваншу" і "Підозра, що може підірвати Україну?".