МЗС України роз'яснить послам ЄС положення про мову навчання в законі про освіту

Українська делегація у п'ятницю, 15 вересня, зустрінеться з послами Європейського Союзу в Україні для роз'яснення їм особливостей нового закону "Про освіту" в частині, що стосується навчання мовою національних меншин, повідомляє "УНІАН" із посиланням на першого заступника міністра закордонних справ України Вадима Пристайка.

"Ми у п'ятницю зустрічаємося з усіма зацікавленими країнами о 12:00 у МЗС", - пояснив Пристайко перед засіданням уряду.

За його словами, в рамках зустрічі планується роз'яснити, про що йдеться в ухваленій реформі освіти.

Пристайко також розповів про те, що участь у зустрічі візьмуть понад п'ять послів, а МЗС України отримало ноти протесту від дипвідомств Польщі, Румунії та Угорщини. Послів України в Угорщині та Румунії викликали для дачі пояснень.

Заступник міністра закордонних справ також наголосив на тому, що деякі країни наполягають на забезпеченні в Україні навчання іноземними мовами.

"Те, що ми взяли на себе зобов'язання в цілому, це навчання мовам, тобто, ми готові надати можливість усім людям вчити мову як таку. Це не означає, що до кінця ми повинні навчати цією конкретною мовою, умовно, географії, математики, фізики", - додав Пристайко.

Минулого тижня, 5 вересня, Верховна Рада України схвалила в другому читанні закон "Про освіту". Законопроект №3491-д підтримали 255 народних депутатів.

Згідно ст. 7 закону, починаючи з 1 вересня 2018 року, дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову.

З 5-го класу діти починатимуть вчитися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, то можливе викладання нею однієї або декількох дисциплін.

Для дітей, які наразі навчаються мовами нацменшин, передбачений перехідний період до 1 вересня 2020 року. Ці діти отримуватимуть середню освіту з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, які вивчаються українською мовою, а з 2020 року повинні перейти на навчання державною мовою.

Закон "Про освіту" викликав невдоволення у низці держав держав, представники яких проживають на території України. Так, Міністерство закордонних справ Російської Федерації заявило про те, що "головною його метою є максимальне обмеження інтересів мільйонів російськомовних жителів України і насильницьке встановлення в багатонаціональній державі моноетнічного мовного режиму". А Міністерство закордонних справ Угорщини розкритикувало закон і звернулося зі скаргами на нього в ООН, ЄС та ОБСЄ. Президент Молдови Ігор Додон закликав "нинішнє політичне керівництво в Києві" переглянути мовні норми у новому законі, які нібито утискають права національних меншин.

Своєю чергою міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив про те, що Україна має намір і після прийняття Верховною Радою закону "Про освіту" гарантувати вільний розвиток мов національних меншин у державі. За його словами, вже цього тижня Міністерство освіти і науки України надасть детальну інформацію щодо прийнятого закону і його застосування.

Детальніше про новий закон "Про освіту" читайте у інтерв'ю міністра освіти і науки Лілії Гриневич у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".