Коломойський і Ко: журналісти дізнались імена власників «золотих паспортів» Кіпру

Кіпрське видання Politis оприлюднило імена 34 власників так званих золотих паспортів Кіпру - документ можна отримати, інвестувавши в економіку держави 2,5 млн доларів.

Паспорти було видано за програмою «Громадянство в обмін на інвестиції в економіку» у період з 2008 по 2012 рік. Їхніми власниками стали одіозні українці, росіяни та сирійці - загалом 141 особа.

У списку п'ять громадян України: Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Олена Гайдук, Костянтин Грігоришин, Михайло Кіперман і члени їх сімей.

У документі, на який посилається газета (список, складений Адміністрацією президента Кіпру - ред.), вказується, що кожен третій одержувач «золотого паспорта» має проблеми із законом: перебував під слідством або працював в компаніях, які потрапили під санкції ЄС і США.

Так, у кейсі Боголюбова зазначено, що він разом із партнерами вивів з «Приватбанку» через кіпрські офшори «суму, рівну 5% ВВП України». А двоюрідний брат сирійського диктатора Башара Асада, бізнесмен Рамі Махлуф підозрюється в контрабанді через ВЕЗ Дамаск.

Власники «золотих паспортів»:

1. Ігор Коломойський. Дата прийняття рішення: 6 березня 2010 року. Номер рішення: 70 476. Також має громадянство України та Ізраїлю (з 1995 року).

Вересень 2014 р. - активи Коломойського в Москві конфісковано в рамках розслідування, що проводиться російською владою щодо можливої причетності до вбивств, використання заборонених засобів і методів ведення війни, перешкоджання професійній діяльності журналістів. Звинувачення заперечував.

Нагадаємо, Ігор Коломойський очолював Дніпропетровську ОДА в період активної фази гібридної війни Росії проти України - з 2 березня 2014 року по 24 березня 2015 року.

Серпень 2015 р. - підозра в неправомірному використанні 19 млрд грн рефінансування НБУ (кошти МВФ). Звинувачення заперечував.

Грудень 2017 р. - міжнародні активи Коломойського заморожені за рішенням Верховного суду Великої Британії у справі про розкрадання коштів «Приватбанку» ($ 2,5 млрд).

Лютий 2019 р. - активи начебто конфісковано Печерським районним судом Києва. Звернувся до Господарського суду Києва.

У 2006 році Коломойського звинуватили в серії рейдерських захоплень. У 2008 році суд США постановив, що його свідчення у низці судових справ, як співвласника групи «Приват», недостовірні. З 2013 року кримінальні справи проти нього слухаються в суді Лондона.

2. Ірина Коломойська (дружина). Дата прийняття рішення: 6 березня 2010 року. Номер рішення 70 476;

3. Анжеліка Коломойська (дочка). Дата прийняття рішення: 6 березня 2010 року. Номер рішення 70 476

4. Геннадій Боголюбов. Дата прийняття рішення: 6 березня 2010 року. Номер рішення: 70 477. Також має громадянство України.

Грудень 2017 р. - Верховний суд Великої Британії заарештував його міжнародні активи за звинуваченням в розкраданні коштів «Приватбанку» ($ 2,5 млрд).

Листопад 2018 р. - указом президента Владіміра Путіна №592 включений до санкційного списку Російської Федерації.

У 2016 році Боголюбова, інших співвласників і керівництво «Приватбанку» звинуватили в корупції, розкраданні та хабарництві. Український уряд був змушений націоналізувати банк у грудні 2016 року.

Зокрема, в обвинуваченні йдеться, що через кіпрську "дочку" їм вдалося провести і привласнити суму, рівну 5% ВВП України, або $ 5,5 млрд. Міністерство юстиції США також звинуватило Геннадія Боголюбова у відмиванні грошей через цю кіпрську компанію.

Його ім'я фігурує у звітах неурядової організації OCCRP (Центр з дослідження корупції і організованої злочинності) про спробу відмити великі суми грошей у США.

5. Костянтин Грігоришин. Дата прийняття рішення: 1 квітня 2011 року. Номер рішення: 71596. Також має громадянство України та Росії.

Квітень 2016 р. - розшукується за підозрою в ухилянні від сплати податків в 2009-2010 роках на суму 674,93 млн руб. Майно вилучено за постановою Басманного районного суду Москви.

Травень 2016 р. - заочний арешт за рішенням Московського суду.

Листопад 2018 р. - указом президента Владіміра Путіна №592 включений до санкційного списку РФ.

У 2008 році СБУ заборонила йому в'їзд в країну через спробу рейдерського захоплення заводу «Турбоатом» (та інших стратегічних енергетичних підприємств - ред.). У 2009 році мільярдер був оголошений у міжнародний розшук, а влада в Росії розпочала конфіскацію його активів.

12 жовтня 2002 р. Грігоришин був арештований українською владою за підозрою в зберіганні зброї і наркотиків, йому заборонили виїзд з країни.

6. Олена Гайдук. Дата прийняття рішення: 14 грудня 2011 року. Номер рішення: 72 978.

Ексакціонер корпорації «Індустріальний союз Донбасу» (ІСД), до 2012 року входила до наглядової ради «Донецького будпроекту».

Корпорація контролює близько 40 найбільших металургійних компаній на території Донецької і Луганської областей, зокрема Алчевський меткомбінат. Контрольний пакет акцій ІСД належить пулу російських інвесторів.

7. Віталій Гайдук (чоловік). Дата прийняття рішення: 30 cічня 2014. Номер рішення: -

Ексакціонер корпорації «Індустріальний союз Донбасу».

8. Михайло Кіперман. Дата прийняття рішення: 1 березня 2013. Номер рішення: 74 501.

Бізнесмен, член наглядової ради «Укрнафти», представник неформальної групи «Приват». Близький до Ігоря Коломойського.

9. Олена Гайваненко (дружина). Дата прийняття рішення: 27 липня 2016. Номер рішення: -

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Печерський суд розблокував стягнення грошей «Приватбанку» на користь Суркісів

Нагадаємо, 2 вересня Печерський суд задовольнив позов офшорних компаній братів Суркісів до «Приватбанку» і зобов'язав держбанк виплатити їм 350 млн доларів (10 млрд гривень). У таку суму позивачі оцінили суму депозитів і відсотків за ними, які були оформлені до його націоналізації.

Позиція «Приватбанку» полягає в тому, що всі його зобов'язання перед компаніями Суркісів були виконані під час конвертації їхніх коштів в акції банку.

У Нацбанку пообіцяли зробити все, щоб не допустити втрати коштів платників податків.  Мін'юст і Кабмін заявили, що мають намір оскаржити рішення Печерського суду в апеляції.

У червні Велика палата Верховного суду частково задовольнила касаційну скаргу Нацбанку, Кабміну і «Приватбанку», скасувавши рішення судів нижчих інстанцій за позовом сім'ї Суркісів про скасування рішень НБУ про визнання їх пов'язаними з «Приватбанком»особами та визнання недійсними договорів обміну їх коштів в банку на суму понад 1 млрд грн на акції банку (bail-in), згодом викуплені державою за 1 грн.

Тим часом «Приватбанк» звернувся до правоохоронних органів за правовою оцінкою дій держвиконавця. Оскільки банк 5 травня отримав чотири нові постанови про примусове виконання рішення суду від 9 лютого 2017 року про виплату на користь шести офшорних компаній братів Суркісів більше $ 250 млн.

Докладніше про судове свавілля у справі «Приватбанку» читайте в статті Юлії Самаєвої   «Юридична бісіклета Суркісів»   на сайті   ZN.UA.