Гриневич погодила дати зустрічей з угорським і румунським міністрами після підписання президентом закону про освіту

Міністр освіти та науки України Лілія Гриневич зустрінеться з колегами з Угорщини та Румунії для обговорення положень нового закону про освіту, підписаного президентом Петром Порошенком у понеділок, 25 вересня.

"У мене узгоджена попередня зустріч з угорським міністром у середині жовтня. У середу, 27 вересня, я зустрічаюся з міністром освіти Румунії", - повідомила Гриневич у коментарі телеканалу "112. Україна".

Міністр нагадала, що Міністерство закордонних справ вже провело консультації з послами цих країн і роз'яснило особливості імплементації мовних статей нового закону.

"Ми стоїмо на позиції, що ми не звужуємо права дітей національних меншин, а навпаки, розширюємо їх. Аргумент полягає в тому, що сьогодні діти, які навчаються в школах з мовами національних меншин з 1 по 11 клас всі предмети вивчають тільки мовою національних меншин. А українською мовою, на жаль, так і не оволодівають", - пояснила керівник МОН.

Гриневич висловила впевненість, що відносини України з сусідніми країнами у зв'язку з проведенням освітньої реформи, не погіршуватися.

"Коли ми обговоримо конкретні шляхи імплементації, зніметься дуже багато політичних спекуляцій і міфів. Ми виробимо спільний план в процесі двосторонніх консультацій, яким чином зробити так, щоб розширити можливості цих дітей", - зазначила міністр.

Вона також не виключила внесення змін до закону після експертної дискусії, а також підкреслила, що він гарантує права корінних народів.

"Для корінних народів збережено право вивчати всі предмети мовою національної меншини, тому що ми усвідомлюємо, що у корінних народів немає іншої країни-носія їхньої мови. Тут дуже важливо розвивати освітньо-наукову термінологію. Закон не фіксує перелік корінних народів, закон фіксує право корінних народів", - підсумувала Гриневич.

5 вересня Верховна Рада схвалила в другому читанні закон "Про освіту". Згідно ст.7 закону, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову.

Болгарія, Греція, Румунія і Угорщина закликали Україну не вводити в дію положення про освіту щодо мови навчання. Вони виступили проти навчання в українських школах тільки державною мовою.

Згідно із законом, з 5-го класу представники національних меншин починатимуть вчитися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, то на ній можливе викладання однієї або декількох дисциплін. Для дітей, які зараз навчаються на мовах нацменшин, передбачений перехідний період до 1 вересня 2020 року.

Детальніше про мовні норми закону "Про освіту" читайте в матеріалі Дар'ї Гайдай "Мовне яблуко розбрату, або Як будуть вчитися національні меншини" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".