Чотири країни ЄС звернулися до Ради Європи та ОБСЄ через український закон про освіту

Болгарія, Греція, Румунія і Угорщина закликають Україну не вводити в дію положення про освіту щодо мови навчання.

Як передає BBC, з відповідним проханням міністри закордонних справ Болгарії, Греції, Румунії та Угорщині звернулися в листі до міністра закордонних справ України Павлу Клімкіну, генсеку Ради Європи Турбйорну Ягланду, верховному комісару ОБСЄ Ламберт Занниеру.

Варто відзначити, що раніше схваленого у Верховній Раді закону України "Про освіту", нацменшини зможуть навчатися рідною мовою до п'ятого класу, після чого всі предмети (з деякими винятками) будуть викладати тільки українською мовою.

У листі йдеться, що міністерство закордонних справ Болгарії викликали представника посольства України в Софії. Болгарських дипломатів турбують наслідки нового закону про освіту для болгарського нацменшини в Україні.

У свою чергу українська сторона зазначила, що новий закон про освіту не порушує права болгарської національної меншини на вивчення рідної мови. За словами представника українського посольства, метою закону є посилення використання української мови, який є державним.

Нагадаємо, що 5 вересня Верховна Рада схвалила в другому читанні закон "Про освіту". Законопроект №3491-д підтримали 255 народних депутатів.

Закон передбачає, що повна середня освіта буде тривати 12 років і складатися з початкової освіти тривалістю 4 роки, базової середньої освіти тривалістю 5 років, яка виходить в гімназії, і профільного середньої освіти тривалістю 3 роки, яке виходить в ліцеї або закладах професійної освіти. Навчання в школі діти можуть починати в 6 або 7 років (крім дітей з особливими освітніми потребами).

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сиярто розкритикував прийнятий Верховною Радою закон про освіту і підкреслив, що він порушує права угорської меншини.

Крім того, міністерство закордонних справ Румунії висловило стурбованість прийнятим українським парламентом закону про освіту.

В МЗС Румунії нагадали про те, що відповідно до положень Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин держави зобов'язуються визнати право особи, яка належить до нацменшини, навчатися рідною мовою.

У роз'ясненні міністерства освіти України зазначається, що Стаття 7, яка регулює питання мови навчання у новому законі "Про освіту", відповідає Конституції України та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

Починаючи з 1 вересня 2018 року, дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державна мова.

З 5-го класу діти будуть починати вчитися державною мовою, а мова національної меншини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, то на ньому можливе викладання однієї або декількох дисциплін.

Для дітей, які зараз навчаються на мовах нацменшин, передбачений перехідний період до 1 вересня 2020 року. Ці діти будуть отримувати середню освіту з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, які вивчаються українською мовою, а з 2020 року повинні перейти на навчання державною мовою.