Підтримати
У наступні шість місяців буде розгортатися велика людська трагедія. ЗСУ зіштовхнуться з тяжкими умовами на полі бою. А мирні українці будуть страждати від щоденних російських атак. Тим часом, погано забезпечені і підготовлені війська Росії зазнаватимуть багатотисячних втрат, втрачаючи залишки бойових можливостей своєї країни.
Вже зараз російська армія втратила «понад 100 тисяч солдатів загиблими» і пораненими, про що сказав начальник Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі. І завдяки недбалості і жорстокій байдужості режиму Владіміра Путіна ще тисячі росіян загинуть цієї зими. Тому що Кремль бездушно зневажає людське життя.
«З допомогою обіцяних західних танків і іншого озброєння ЗСУ визволять ще більше територій на сході і півдні країни, тож можна буде уявити собі і українську кампанію зі звільнення Криму», - пише в статті для Foreign Affairs колишній директор з європейських справ Ради національної безпеки США полковник Александр Віндман.
Він нагадує, що анексований в 2014 році український півострів став плацдармом для підготовки російського вторгнення в Україну, яке почалося в лютому 2022 року. Тепер окупація Криму дозволяє російській армії загрожувати українським позиціям з півдня і дає Чорноморському флоту РФ базу для атак з великої відстані. В перші дев’ять місяців західні партнери Києва відмовлялися підтримувати будь-які військові зусилля, націлені повернути під контроль України цю територію, боячись, що це буде порушенням «червоної лінії» Путіна і спровокує його на катастрофічну відповідь. Інша причина полягала в тому, що на півострові тепер живе багато людей, які пов’язують себе з Росією. Тому визволений Крим буде важко інтегрувати з Україною.
Впродовж минулого року, поки ідея визволення півострова була лише теоретичною, президент Володимир Зеленський намагався відкласти в бік його статус в короткостроковій перспективі. Українська армія була зосереджена на визволенні інших окупованих територій. Здавалося, що майбутнє Криму буде визначене після кінця війни шляхом дипломатичних переговорів. Але Україна змогла визволити значні частини окупованих російськими військами регіонів, після чого риторика Зеленського щодо Криму теж змінилася.
«Крим - це наша земля, наша територія. Дайте нам зброю, і Україна поверне те, що їй належить», - сказав український президент під час відео-звернення до учасників Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
Віндмен вказує також на статтю New York Times, в якій йшлося про появу в адміністрації Байдена розуміння, що Україні доведеться поставити під загрозу російський контроль над Кримом, щоб зміцнити свої переговорні позиції, навіть якщо така атака призведе до ескалації конфлікту. Якби переговори почалися найближчим часом, Зеленський, цілком можливо, ще був би відкритим до угоди, яка б покінчила з війною, а питання Криму відклала б на пізніше. Однак, якщо бої продовжаться навесні і влітку, а Україна зможе завдати Росії надзвичайних втрат, визволивши значну частину територій, українському президенту буде важко гарантувати Путіну вихід з війни, який би врятував йому обличчя і дозволив Росії зберегти окупацію Криму.
«До літа Україна, швидше за все, почне завдавати більше ударів по російській військовій інфраструктурі в Криму, готуючись до більш широкої кампанії зі звільнення півострова. Замість спостереження за тим, як цей сценарій буде розвиватися, ризикуючи початком довшої і більш небезпечної війни, яка може засмоктати і НАТО, Вашингтону варто дати Україні зброю і допомогу, необхідні для швидкої перемоги на всій території, яка лежить на півночі від Криму, а також для створення реальної загрози повернення півострова військовими методами», - наголошує Віднмен.
На його думку, це змусить Путіна сісти за стіл переговорів і створить умови для дипломатії. При цьому остаточний статус Криму залишиться без рішення, що дасть російському автократу вихід з України, який не передбачає його політичного падіння. Україна ж уникне надзвичайно дорогої військової кампанії, успіх в якій не гарантований.
«Угода повинна передбачати негайне скорочення російських сил на півострові і описати шлях до проведення референдуму, який дозволить жителям Криму включно з тими, хто був змушений переселитися після вторгнення в 2014 році, визначити остаточний статус регіону», - пропонує Віндмен.
Визволення жорстким способом
Всупереч висновкам деяких скептичних аналітиків українська військова кампанія зі звільнення Криму - це навряд чи щось немислиме. Першим кроком було б стримати російські війська в Херсонській і Луганській областях, а також на півночі Донецької області. Після цього Україна повинна була б визволити Запорізьку область і південь Донеччини, щоб вийти на узбережжя Азовського моря, руйнуючи російський сухопутний коридор. Українській армії також потрібно буде знищити Керченський міст, який сполучає Росію з Кримом і дозволяє Москві забезпечувати свої війська. Віндмен нагадує про вибух в жовтні 2022 року, який вже пошкодив частину мосту. Однак, до літа Москва може його відбудувати.
Без мостів, автомобільних і залізничних доріг в Крим Кремлю доведеться перейти на забезпечення військ через море. Але баржі і пороми не зможуть задовольнити російські логістичні потреби, необхідні для підтримки боїв в Криму і на півдні України. Тим часом, українська армія буде тижнями обстрілювати російські війська і інфраструктуру, щоб скоротити військові можливості ворога. Серед цілей будуть логістичні вузли, авіабази, центри командування і контролю, військово-морські об’єкти і транспортні вузли.
Якщо Україна досягне успіху в цій початковій фазі операції, їй буде потрібно провести сухопутні і десантні атаки, щоб закріпитися в Криму. І це буде дуже не просто. Після цього доведеться накопичити сили в кількох місяцях на півночі Криму, щоб мати змогу захопити великі стратегічні об’єкти на зразок бази Чорноморського флоту РФ в Севастополі, а також щоб визволити Сімферополь, Феодосію і порт в Керчі. Щоб досягти цих цілей, Україні потрібно буде сконцентрувати сили в Херсоні, а також на півночі Криму. Хоча тут вони будуть уразливі до російського тактичного ядерного удару. Через це остання фаза кампанії буде найбільш небезпечною.
«Навіть з великим потоком західної допомоги Україні буде важко провести таку операцію. Німецькі танки Leopard 2, британські Challenger 2 і американські M1 Abrams, а також БМП M2 Bradley, які були обіцяні впродовж останніх тижнів, точно підвищать шанси. Але українській армії будуть потрібні сотні одиниць таких машин, так само як і можливості завдавати удари з повітря, тисячі боєприпасів для HIMARS і далекобійних ракет, а також десятки тисяч артилерійських снарядів. Також будуть потрібні більш чисельні пілотовані повітряні засоби, а також інженерні, десантні та матеріально-технічні можливості для прориву укріплених рубежів російської оборони, розчищення сотень миль окупованих територій і проведення десантних і сухопутних атак для входу в Крим і винищення російських сил», - пояснив Віндмен.
Рецепт катастрофи
Захід не хоче повністю підтримати Україну і перемогти Росію. Ілюстрацією цього Віндмен називає тривалий опір Вашингтона і його союзників у питанні забезпечення української армії всім необхідним озброєнням. Крім того, союзники затягують з поставками і не передають те, що було обіцяно, вчасно. Це, на його думку, підриває здатність України проводити такі наступальні дії. Тож війна може затягнутися до кінця 2023 року.
«Це рецепт поступової ескалації. Втрата Криму через військові дії стане потужним ударом по довірі до Путіна. Тому якщо війна затягнеться, він може вдатися до прихованих методів, щоб застерегти НАТО від підтримки України, здійснюючи атаки на комп’ютерні мережі та інфраструктуру в Європі та США або спричинити промислові хімічні чи ядерні аварії в Україні, щоб продемонструвати свою готовність до ескалації. Досі Захід не демонстрував бажання ризикувати. Тож Путін може вирішити, що він може блефом здобути угоду з Україною, яка б задовольнила його вимоги», - пише Віндмен.
Але тепер західних чиновників не так тривожать російські ядерні погрози, як колись. Тож, на думку американського військового, попри російську поступову ескалацію, євроатлантична спільнота продовжить підтримувати Україну. Замість того, щоб піддатися тиску, Захід поступово буде нарощувати свою військову допомогу у відповідь на ескалацію Кремля. В результаті, НАТО і Росія будуть наближатися до конфронтації, підвищуючи ризик, що випадковість чи прорахунок спровокує відкриту війну між ними. Віндмен вважає, що це катастрофічна формула.
Насправді ж Путін не зацікавлений у битві з НАТО. Це зрозуміло з того, що він не залишив резерв сил на випадок початку такої конфронтації. Але це не означає, що російський лідер не готовий грати в небезпечні ігри «на слабо» з Заходом. І чим довше така гра триває, тим вищі шанси, що це закінчиться трагедією.
Серйозна загроза, можливий мир
Віндмен вважає, що Заходу не обов’язково йти на ризик початку небезпечної і затяжної війни. Він може допомогти закінчити конфлікт значно швидше, передавши зброю, обладнання і логістичну підтримку, необхідні Україні для того, щоб вигнати російські війська з усіх окупованих територій на півночі від Криму і створити серйозну загрозу для контролю Москви над півостровом.
Американський військовий зауважує, що зараз Україна змогла здобути перемоги з доволі стриманою підтримкою Заходу. Танки, які пообіцяли США, Німеччина і інші європейські держави, без сумніву, дадуть Києву ще більшу перевагу.
«Але щоб переконати Путіна, що йому краще піти з Криму, західним країнам потрібно зробити значно більше. Їм потрібно позбутися штучних обмежень, які вони наклали на військову допомогу Києву і передати далекобійну зброю, яка дозволить Україні наступати, а не тільки оборонятися. І їм доведеться доставити сотні танків, БМП, безпілотників, літаків і іншого озброєння, необхідного для створення загрози визволення Криму», - пояснив Віндмен.
Замість затягування війни, адміністрації Джо Байдена варто було б допомогти Україні привести війну до швидкого і однозначного кінця. Це б дозволило вирішити остаточний статус Криму через переговори, а не за допомогою грубої сили, вберігши Україну і Росію від трагедії у вигляді ще одного року боїв.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google