Вчені оцінили придатність для життя океану Енцелада

Американський астрофізик Крістофер Глейн і його колеги провели оцінку рН води, яка гейзерами виривається з-під поверхні Енцелада. В ході досліджень вчені мали намір встановити, чи можливе зародження життя в океані супутника Сатурна, який вважається одним з основних претендентів на існування позаземного життя в Сонячній системі.

Вчені використовували дані про викиди неорганічних форм вуглецю і розчиненого вуглекислого газу, які були надані космічною станцією Cassini, для того, щоб з'ясувати вміст солей і кислотність середовища в океані Енцелада. За їхніми даними, ця рідина, як і вода земних океанів, містить хлорид натрію і карбонати, однак рН її виражено лужна і становить 11-12, як у мильної води.

На думку вчених, лужна сторона рН цього середовища зсувається завдяки геологічним процесам серпентинизації, що протікає біля дна. Багаті магнієм і залізом мінерали під великим тиском і при високих температурах перетворюються на глини, насичуючи воду лужними іонами. Те саме, хоча й в обмежених масштабах, відбувається і на Землі поблизу "чорних курців" біля самого дна океану.

Ці процеси насичують воду і молекулярним воднем, який може залучатися в цілий ряд реакцій, що ведуть до появи органічних речовин.

Раніше дослідники припустили, що гідротермальних активність Енцелада може підтримувати існування в його підлідному океані хемоавтотрофних форм життя. На думку вчених, Енцелад сформувався на ранніх етапах розвитку Сонячної системи, а його кам'яне ядро за складом нагадує примітивні метеорити, які містять у собі такі мінерали, як серпентин і сапоніт. Ці сполуки забезпечують Енцелад воднем і теплом, необхідними для існування хемоавтотрофних форм життя. На Землі такі організми представлені бактеріями, які отримують енергію і органіку з хімічних реакцій окислення неорганічних сполук.

Для пошуку життя на супутнику Сатурна планують запустити дві нові місії.