Гейзери Енцелада почали "пересихати"

Проліт космічного апарату Cassini над південним полюсом супутника Сатурна Енцелада показав, що потужність гейзерів, які свідчать про наявність теплого підлідного океану на ньому, значно знизилася. Про це заявили представники NASA на конференції Американського геологічного союзу в Сан-Франциско.

За словами Ендрю Інгерсолла з Каліфорнійського технологічного інституту в Пасадені, "цілком можливо, що тріщини, через які вода гейзерів рухається до поверхні, поступово стають все вужчими по мірі накопичення матеріалу на їхніх стінках. Але, з іншого боку, залишається незрозумілим те, як ці гейзери взагалі працюють".

Перші сліди гейзерів на Енцеладі були виявлені в 2005 році, коли Cassini вперше приступила до вивчення системи Сатурна. Виявлені "тигрові смуги" на південному полюсі супутника викидали в космос велику кількість води і піску, які, як зовсім недавно було виявлено планетологами, були свідченням існування під поверхнею Енцелада глобального океану.

У жовтні Cassini вчинила найближчий проліт над поверхнею Енцелада, що дозволило їй зібрати зразки з гейзерів і вивчити їхні властивості. В результаті цих досліджень було встановлено, що з 2005 року потужність гейзерів Енцелада скоротилася приблизно на 30%.

На думку дослідників, причиною цього може бути забруднення тріщин на поверхні супутника, з яких гейзери виходять, або ж те, що тиск води в підлідному океані Енцелада циклічно зростає і падає. Подібні зростання і падіння повинні бути досить повільними і тривалими, щоб гейзери Енцелада вели себе подібним чином.

Інші дослідники місії Cassini говорять про те, що сила гейзерів Енцелада залежить від того, в якому положенні щодо Сатурна знаходиться супутник. Чим далі він знаходиться від планети, тим сильніше на нього діють приливні сили, породжені гравітаційним впливом Сатурна, і тим більше відкриваються тріщини на поверхні Енцелада.

На думку Інгерсолла, цей процес може впливати на поведінку гейзерів Енцелада, але його вплив поки ще повністю не доведено. У будь-якому випадку, на думку вченого, процес зменшення потужності гейзерів не свідчить про те, що вони зникнуть.

19 грудня станція Cassini повинна зробити останній проліт над поверхнею Енцелада. В рамках цього прольоту станція повинна буде встановити кількість тепла, яке виходить з гейзерів супутника Сатурна.

Cassini-Huygens – одна з найбільш грандіозних космічних станцій, що були запущені в космос. Вона наповнена величезною кількістю інструментів і камер для точних вимірювань і високоякісних знімків в різних атмосферних умовах і спектрі кольору. Космічна станція складається з орбітальної станції Cassini (побудована NASA) і зонда Huygens (European Space Agency).

Місія Cassini є спільним проектом NASA, ЄКА (Європейське космічне агентство) та Італійського космічного агентства.

Раніше повідомлялося, що вчені отримали самий чіткий знімок другого за величиною супутника Сатурна.

Раніше вчені отримали високоякісні фотографії Титану - найбільшого супутника Сатурна. В результаті застосування нових алгоритмів фотографії стали більш корисні для науковців. Так, планетологи зможуть використовувати їх для складання точних тривимірних карт Титану і спостереження руху метанових річок.

Одне з досягнень вчених NASA, досліджують фотографії з Cassini, - виявлення рідкої води в глибині Титану. Також раніше NASA опублікувало небувало чіткі фото кілець Сатурна.

У вересні цього року було встановлено, що під поверхнею Енцелада знаходиться глобальний океан.