Комп'ютерна томографія допомогла розгадати 3000-річну таємницю високопоставленої єгиптянки

Вчені з Чиказького Польового музею природничої історії зазирнули під обгортки давньоєгипетських муміфікованих людських останків, щоб відкрити нові подробиці про їхні особистості та про те, як вони готувалися до потойбічного життя  – і все це, не знімаючи жодного шматка обгортання, пише CNN.

У вересні співробітники музею  на спеціально збудованих візках перевезли 26  виставлених у музеї мумій на автостоянку, де їх обстежили за допомогою мобільного комп'ютерного томографа. Неруйнівна технологія дозволила отримати тисячі рентгенівських знімків мумій та їхніх трун. Рентгенівські промені створили 3D-зображення, які показали, як виглядають скелети та артефакти всередині.

Нові дані допомагають пролити світло на похоронні практики єгиптян понад 3 тисячі років тому, а також на те, що вони вважали важливим взяти з собою у потойбічний світ.

За словами науковців, хоча сканування зайняло близько чотирьох днів, обробка та аналіз 3D-зображень може зайняти до трьох років.

Крім того, що сканування дає уявлення про найкращі методи збереження мумій для наступних поколінь, воно також дає можливість дізнатися більше про індивідуальність і особистість кожного муміфікованого єгиптянина у шанобливий спосіб.

Підготовка до потойбічного життя

«Всередині Стародавнього Єгипту» - один з найпопулярніших експонатів музею, який включає триповерхову копію типу гробниці, що називається мастаба. Поховальні камери гробниці, датовані 2400 роком до н.е., містять 23 людські мумії та понад 30 мумій тварин.

Стародавні єгиптяни вірили, що душа залишається в тілі після смерті, тому бальзамувальники муміфікували тіла, щоб зберегти дух для потойбічного життя.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вчені розкрили загадку мініатюрної мумії "інопланетянина" з Чилі

Духовний і біологічний ритуали муміфікації могли тривати 70 днів, включаючи видалення внутрішніх органів, окрім серця, оскільки вважалося, що воно є домівкою душі. Бальзамувальники використовували сіль, щоб висушити тіла, потім загортали їх у  полотно, іноді писали молитви або додавали захисні амулети. Церемоніальне поховання було останнім кроком для відправлення муміфікованої людини до потойбічного світу.

Видалені під час цього процесу внутрішні органи зазвичай поміщали в глечики, кожен з яких мав іконографічну кришку із зображенням одного з чотирьох синів єгипетського бога Гора, щоб захистити кожен орган. Імсеті був богом з людською головою, який захищав печінку, тоді як Гапі мав голову бабуїна і захищав легені. Шакалоподібний Дуамутеф захищав шлунок, а соколоподібний Кебехсенуеф наглядав за кишківником.

Водночас, нове КТ-сканування показало, що деякі бальзамувальники робили пакети для органів і знову вставляли їх в мумії. У пакетах були воскові статуї синів Гора, які відповідали за захист органів. Ці статуї допомогли науковцям музею ідентифікувати органи в кожному пакеті.

За словами дослідників, стародавні єгиптяни дбали про потойбічне життя приблизно так само, як сучасні люди дбають про пенсійні заощадження: готуються, упродовж життя відкладають гроші в надії, що в кінці їх буде достатньо, щоб по-справжньому насолоджуватися життям, а у випадку єгиптян – потойбічним життям.

Вчені розкрили жахливу таємницю «мумії, що кричить» з Єгипту

Не всі стародавні єгиптяни були муміфіковані, але ця обмежена практика, очевидно, була поширена серед вищого середнього класу і людей з високим статусом.

Поховання фараонів, правителів Стародавнього Єгипту, можна було порівняти зі статусом першокласного автомобіля. Водночас пані Ченет-а, одна з найпопулярніших муміфікованих осіб в музеї, була похована на рівні розкішного автомобіля високого класу.

Розгадка таємниці труни

Пані Ченет-а жила близько 3 тисяч років тому за часів 22-ї династії в Єгипті.

Сканування допомогло вченим визначити, що високопоставлена жінка померла у віці від 30 до 40 років, а знос її зубів свідчить про те, що їжа, яку вона їла, містила піщинки, які пошкодили емаль.

За словами науковців, аби шия небіжчиці не зламалася, в її трахею помістили наповнювач, а в очниці вставили штучні очі, щоб гарантувати, що в потойбічному житті вона їх матиме.

CNN

Перш ніж покласти її в картонну труну, чи то пак більш подібну до пап’є-маше поховальну скриньку, пані Ченет-а загорнули в дорогі шари льону. Однак найбільшою загадкою про єгиптянку є те, як її взагалі поклали в домовину, оскільки жодних видимих швів, окрім крихітного отвору в ногах, помітно не було.

Сканування вперше показали внутрішню сторону коробки, виявивши, що вона була фактично зашнурована ззаду, а потім заштукатурена, щоб створити безшовний естетичний вигляд.

Вчені розкрили страшну таємницю єгипетської мумії підлітка без голови

Команда дослідників розповіла, що бальзамувальники тримали мумію вертикально, а картонну коробку розм'якшували водою, щоб зробити її гнучкою так, щоб вона прилягала до тіла якомога більш щільно. У задній частині домовини вирізали щілину, щоб тіло можна було помістити всередину, а потім її закрили і зашнурували.

Хоча комп'ютерна томографія не здатна розпізнавати кольори, вона виявила художні візерунки, вигравійовані у верхній частині короба.

Науковці також ближче познайомилася з Харвою, муміфікованим чоловіком, який жив близько 3 тисяч років тому і був сторожем зерносховища. Аналіз сканування показав, що помер він у віці від 40 до 45 років. Судячи з усього, він мав високий соціальний статус і жив у достатку.

Вчені взялися досліджувати цих людей передусім для того, аби отримати  краще уявлення про їх вік і стать, а також про будь-які очевидні патології або інші прикметні риси.

Зокрема, однією з промовистих деталей є досить сильне зношування зубів. Через те, що вони жили поруч з пустелею, і в їхній їжі було багато піску, або ж вони використовували камінь для подрібнення їжі. Водночас, на тілі двох досліджуваних осіб значного зносу експерти не помітили, тож ймовірно вони мали вищий статус і, відповідно, не працювали фізично.

КТ-сканування також допомагає вченим зрозуміти будь-які хронічні захворювання, які могли бути у людей, а ще – виправити випадки помилкової ідентифікації. Хоча Харва і леді Ченет-а явно мали труни, виготовлені спеціально для них, не всім муміфікованим особам пощастило так само.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Єгипті просканували 3500-річну мумію фараона Аменхотепа І

На одній з домовин викарбувані ієрогліфи, які вказують на те, що в ній був похований священик, але це був 14-річний хлопчик, набагато менший за розміром, ніж домовина.

Науковці пояснюють, що люди часто дуже хотіли бути муміфікованими, але не завжди мали кошти для цього. Тож в ті часи була можливість отримати зі знижкою труну, що була передбачена для когось іншого.

Догляд за муміями

Наприкінці 19 століття, коли археологи знаходили мумії в пустелях Єгипту, вони розгортали їх, щоб дослідити. Зараз акцент робиться на захисті мумій, щоб вони могли зберігатися ще тисячі років.

Сьогодні практика поводження з муміфікованими особами змінилася на користь поваги до того, як людські рештки представлені і демонструються в музейних умовах. Польовий музей також мав розмови з представниками Єгипту  про повернення мумій до країни походження, однак ті самі попросили, щоб мумії залишилися на виставці в Чиказькому музеї.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вчені за допомогою комп'ютерної томографії дізналися, як помер єгипетський фараон

Сповнене пригод потойбічне життя Харви є одним із прикладів того, як все змінилося. У 1939 році він став першою муміфікованою людиною, яка здійснила політ на літаку, а після прибуття до Нью-Йорка його взяли на бродвейське шоу. Протягом двох років він виставлявся на Всесвітній виставці в Нью-Йорку, а потім повернувся до Польового музею після того, як загубився в багажі і його відправили до Сан-Франциско.

Наразі музей хоче донести ідею, що мумії –  це люди, а не об'єкти мистецтва. Тож до них намагаються ставитися шанобливо, а разом із тим –  намагаються зрозуміти їх як людей, щоб поділитися цими історіями і знаннями з широкою громадськістю.