Підтримати
Запам’ятайте мої слова: ШІ набагато небезпечніший за ядерну зброю
Від редакції:
ZN.UA розпочинає цикл матеріалів про те, як активно програми штучного інтелекту захоплюють світ. Державні політики, закони, суди, юридична практика, міжнародні організації, вища освіта, медицина, культура та мистецтво, медіа — все це сфери, які вже немислимі без використання ШІ. Якими є ризики та зворотний бік технологій? Чи повинні держави контролювати цю сферу, і якщо так, то наскільки? В першій статті циклу йдеться про державну підтримку та стримування розвитку штучного інтелекту.
Про ШІ (штучний інтелект. — С.К.) фахівці з цифрової економіки говорять уже декілька років. Але кількість людей, які активно зацікавилися розробками в галузі штучного інтелекту, швидко сягнула набагато більш як 100 мільйонів уже на початку 2023 року. Це сталося тоді, коли почалася маркетингова розкрутка новітнього інструменту під ринковою назвою ChatGPT (вимовляється як чат ДжіПіТі).
СhatGPT виявився неймовірно потужним розмовним інструментом, який став революційною моделлю в галузі ШІ та оброблення природної мови і є геніальною розробкою стартапу OpenAI. Важлива деталь: основні функції цього та інших аналогічних інструментів є безкоштовними для споживачів.
Вже в перші дні користування ШІ споживачами аналітики звернули увагу на величезні його можливості для розвитку бізнесу, зокрема в таких сферах, як швидке створення текстів практично будь-яких видів, маркетинг і продажі, інженерія, аудит і право, дослідження та розробки, наприклад, прискорення відкриття ліків завдяки кращому розумінню хвороб і відкриттю хімічних структур.
Британські експерти додають до цього списку тиху автоматизацію багатьох аспектів нашої повсякденної життєдіяльності. ШІ вже посприяв революції в керуванні процесом ядерного синтезу та прискоренню наукових досягнень, зокрема відкриттю нових технологій, необхідних для боротьби зі зміною клімату.
З огляду на швидкий розвиток ШІ передові в технологічному плані держави поспішають запровадити на національному та міжнародному рівні політики його регулювання, зокрема й з огляду на ризики, які ШІ потенційно створив. Вже зрозуміло, що деякі способи використання ШІ здатні завдати шкоди нашому фізичному та психічному здоров’ю, порушити приватне життя людей і підірвати права людини аж до цілком реальних апокаліптичних сценаріїв.
У базі даних Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) на початок 2024 року від 69 країн і територій, а також ЄС було презентовано вже понад тисячу документів політичного і стратегічного характеру, що становлять основу регулювання ШІ.
Зокрема національних стратегій у різних напрямах — 295, ініціатив зі створення органів для моніторингу ШІ — 67, документів за результатами обговорень із експертами — 152 тощо.
Ці документи визначають політику регулювання ШІ стосовно 20 основних напрямів: корпоративне та державне управління, цифрова економіка, наука і технології, промисловість і підприємницька діяльність, освіта й інновації тощо. Країнами-лідерами з розроблення документів є США — 82, Велика Британія — 61, Німеччина — 37, Франція — 34, Японія — 25, Китай — 22. У межах ЄС таких документів ухвалено загалом 62. Від України на початок січня 2024 року на сайті ОЕСР був один документ.
Серед окремих країн насамперед звернімо увагу на США та Велику Британію, Китай і країни ЄС, які визначають лідерські тенденції регулювання ШІ.
У той час як США мають більш децентралізований підхід, зосереджений на конкретних застосуваннях штучного інтелекту, Велика Британія застосовує метод політичного впливу через ухвалення та дію політичних стратегій інших регуляторних інструментів.
Як вони це роблять?
США
Десятки мільярдів доларів, які вклали американські інвестори в розроблення систем ШІ, дедалі активніше змагання в технологічній сфері з Китаєм та потенційні проблеми для споживачів і національної безпеки надихнули топполітиків США на рішучу двопартійну підтримку та регулювання платформ ШІ (порівняйте з політичними суперечностями між двома партіями щодо особливостей підтримки України). Тільки 2023 року комітети Палати представників і Сенату провели майже три десятки слухань і подали більш як 30 законопроєктів, орієнтованих на ШІ. Це на додачу до 50 законів і законопроєктів, поданих упродовж останніх чотирьох років на рівні окремих штатів.
У червні 2023 року лідер більшості в Сенаті Чак Шумер (демократ) разом із сенаторами Мартіном Гайнріком (демократ) і Тоддом Янгом та Майком Раундзом (республіканці) оприлюднили нову двопартійну пропозицію щодо розроблення законодавства для регулювання ШІ.
План підвищення глобальної конкурентоспроможності США в розробленні ШІ передбачав одночасно належний захист споживачів і працівників. Аби сприяти комплексному законодавству щодо ШІ, було оголошено новий процедурний підхід поза межами звичайного законодавчого процесу.
Для цього було узгоджено п’ять політичних принципів: безпека, підзвітність, основи, прозорість та інновації.
На додачу до двопартійних політичних домовленостей було представлено кілька двопартійних законопроєктів щодо ШІ, пов’язаних зі сприянням лідерству в дослідженнях і розробленні ШІ; захистом національної безпеки; сприянням прозорості; захистом чесності виборів; навчанням робочої сили та сприянням використанню ШІ федеральним агентством.
А 30 жовтня президент Байден із урахуванням спільних політичних зусиль видав усеосяжний (на 60 сторінках!) виконавчий Указ «Про безпечне, надійне й достовірне розроблення та використання штучного інтелекту» для вирішення низки проблем, пов’язаних із ризиками використання ШІ.
Указ містить чіткі вказівки для федеральних агенцій щодо належного та відповідального використання ШІ, зокрема стосовно етичних і правових міркувань, а також потенційного впливу ШІ на діяльність уряду.
Указом також передбачено оптимізацію процесів закупівель продуктів ШІ, стандартизацію передового досвіду та партнерство з експертами галузі для забезпечення відповідального впровадження технологій ШІ. Особливу увагу приділено важливості етичних міркувань при розгортанні ШІ урядом. Гарантовано, що державні установи використовують ШІ у спосіб, який відповідає етичним стандартам і поважає права людини. Адміністрація також ужила заходів для сприяння відповідальному розробленню систем ШІ, включно із забезпеченням добровільних зобов’язань щодо безпеки та прозорості ШІ від 15 найбільших технологічних компаній.
Кінцевий термін виконання вказівок Байдена охоплює від 30 до 365 днів — безпосередньо перед президентськими виборами 2024 року.
Звертаємо увагу на те, що після оприлюднення указу в інформаційному полі США з’явилися сотні серйозних публікацій — від Дослідницької служби Конгресу до сайтів впливових юридичних фірм про практичні аспекти виконання Указу.
Велика Британія
Сьогодні можна стверджувати, що Велика Британія є рекордсменом (можливо, після США) за кількістю розроблених документів, що визначають політику, стратегію й тактику ШІ.
Однак, на відміну від США, де було запропоновано й ухвалено закони для управління ризиками, які може створювати ШІ, уряд Великої Британії наразі не поспішає цього робити. Але останніми роками виконавча влада розробила й опублікувала низку логічно пов’язаних між собою стратегій, посібників і керівництв щодо ШІ.
Офіс комісара з інформації (ОКІ) видав 2020 року рекомендації стосовно використання ШІ, опублікувавши проєкт керівництва щодо системи аудиту ШІ, який констатує ризики, пов’язані з впливом на права та свободи й пропонує стратегії їх пом’якшення. Той-таки Офіс у співпраці з Інститутом Алана Тюрінга опублікував Керівництво, що пояснює рішення, ухвалені за допомогою ШІ.
Того ж року OKI опублікував рекомендації щодо ШІ та захисту даних, орієнтовані як на осіб, котрі спеціалізуються на дотриманні процедур, так і на розробників і користувачів технологій. А Департамент культури, ЗМІ та спорту опублікував іще одну Національну стратегію, в якій описав найкращі практики використання персональних даних.
У вересні 2021 року було опубліковано Національну стратегію ШІ, яка окреслила десятирічний план розвитку, маючи на меті розроблення «найнадійнішої та інноваційної системи управління ШІ у світі». Стратегією, зокрема, передбачалося започаткувати центр стандартів ШІ для координації участі Великої Британії у стандартизації ШІ в усьому світі, а також працювати з провідними дослідниками в галузях національної безпеки, оборони, аби запобігти катастрофічним ризикам використання ШІ.
Пізніше було оприлюднено Стандарт алгоритмічної прозорості, спрямований на те, щоб допомогти організаціям державного сектору бути прозорішими щодо алгоритмічних інструментів, які вони використовують. Наприкінці року набрала чинності Дорожня карта ефективної екосистеми забезпечення ШІ, що стала частиною десятирічного плану, викладеного Національною стратегією ШІ, й окреслила вигляд екосистеми забезпечення ШІ, включно із упровадженням, зокрема, нового законодавства.
Відповідно до Національної стратегії ШІ 18 липня 2022 року було опубліковано План дій щодо ШІ. План побудовано на трьох принципах: інвестування в довгострокові потреби екосистеми ШІ, забезпечення того, щоб він був корисним для всіх секторів і регіонів, і ефективне управління ним.
В опублікованій у першій половині 2023 року Білій книзі щодо регулювання ШІ (2023) уряд Великої Британії запропонував «проінноваційний підхід до регулювання ШІ», який пояснює, як планується реалізувати цю амбіцію.
Саме в цьому документі повідомляється, що на цей час уряд не має наміру впроваджувати нове законодавство, щоб уникнути надмірного навантаження на бізнес. У документі підкреслюється намір застосувати галузевий підхід із залученням низки регуляторів, що випливає з п’ятьох принципів: безпека, захищеність і надійність; прозорість і зрозумілість; справедливість; підзвітність і управління; можливість оскарження та відшкодування у випадках заподіяння шкоди.
Важливо звернути увагу на особливості процедури ухвалення політичних рішень у Великій Британії. Вона відрізняється тим, що перш ніж певний державний орган ухвалить таке рішення, має бути підготовлено ґрунтовний звіт, у якому максимально зрозуміло (у нас би сказали: навіть для весільного фотографа) викладено тему, основні проблеми, які будуть вирішені після ухвалення документу, та наслідки ухвалення. Як приклад такого тексту рекомендуємо ознайомитися з аналітичним документом бібліотеки Палати лордів від 18 липня 2023 року під назвою: «Штучний інтелект: розвиток, ризики та регулювання». В документі надзвичайно зрозумілою мовою не тільки пояснюється, що таке штучний інтелект, а й наводяться ґрунтовні аргументи потенційного впливу на розвиток економіки, науки, освіти, пояснюються можливі ризики, зазначається досвід інших країн.
Ключові відмінності державної політики регулювання ШІ іншими державами-лідерами (Китай, країни ЄС), а також Україною, яка зараз має шанс стартувати разом із цивілізованим світом, а не за традицією наздоганяти, буде викладено в другій частині статті.
Статтю підготовлено за підтримки програми Cara’s Fellowship Program
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google