Чи може впровадження штучного інтелекту стати частиною судової реформи?

Цей рік, можливо, вже став рекордним за кількістю висловлювань відповідальних за судову реформу посадовців щодо кадрових проблем в українських судах.

Ось свіжа заява голови Вищої ради правосуддя (ВРП) Григорія Усика: «Наразі кількість суддів, які звільняються, значно перевищує кількість кандидатів на посади суддів, яких спроможна провести через конкурсні процедури Вища кваліфікаційна комісія суддів України і рекомендувати до призначення Вища рада правосуддя. Відповідно збільшується навантаження на тих суддів, які працюють. За таких умов украй проблематично забезпечити доступ громадян до правосуддя. Якщо не дотримані процесуальні права осіб, не забезпечений ефективний повний усебічний і відкритий судовий розгляд справ, то довіри до судової гілки влади досягти не вдасться».

Судова реформа: тест на IQ для суддів більше не обов’язковий

А в повідомленні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) про оголошення конкурсу на вакантні посади в місцевих судах застосовано ще жорсткіше формулювання: «Катастрофічний брак суддів у місцевих судах». За офіційною статистикою ВККС (яка є найточнішою), кількість суддів у місцевих судах має становити 4956. Водночас вакантних посад станом на 9 грудня 2024 року — 1197 (24%). Кількість посад суддів апеляційних судів має становити 1357. А вакантних посад — 745 (54%!). Непроста ситуація склалася навіть у Верховному суді. Суддів має бути 196, але за шість років після першого конкурсу в цьому суді наявні вже 43 вакантні посади (22%). Це призводить до перевантаження суддів, затримок у розгляді справ, зниження якості правосуддя, збільшення можливості політичного тиску та корупційних ризиків, що врешті-решт спричиняє втрату довіри до судової системи.

З урахуванням прогнозу розвитку подій ВККС 11 грудня 2024 року оголосила новий добір кандидатів на посади суддів місцевих судів на безпрецедентну кількість вакансій — 1800.

З огляду на складність і тривалість процедур добору нових суддів, що залежать від злагодженості роботи ВККС, ВРП та офісу президента, очікувати швидкого вирішення проблеми було б занадто оптимістично. Тим часом є інші — технологічні — інструменти, що дають змогу спрощувати й прискорювати робочі процеси суддів, їхніх помічників та членів і членкинь у колегіальних органах суддівського врядування. Це — інструменти штучного інтелекту (ШІ).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

За другим боєм Усика та Ф'юрі стежитиме суддя зі штучним інтелектом

Страхи суддів

Інформація, що міститься у відкритих джерелах багатьма мовами, демонструє, що судді в різних країнах світу за ставленням до ШІ розділилися на декілька груп:

1. ті, хто нічого не знає про ШІ, крім того, що чув це словосполучення, й навіть безпідставно боїться, бо «він [ШІ] може колись замінити суддю»;
2. ті, хто нічого не знає про ШІ, але вже активно користується ним не лише в побуті, а й на роботі;
3. ті, хто не тільки чув, а й спробував користуватися новими модними інструментами генеративного ШІ на кшталт ChatGPT, Copilot та інших;
4. ті, хто активно сприяє впровадженню розробок ШІ в професійне життя.

Представників першої групи ми не критикуватимемо хоча б тому, що вони не підозрюють, що вже належать до другої групи. Принаймні це можна сказати про українських суддів, що ВЖЕ офіційно зафіксовано, навіть міжнародними організаціями.

Хоч як дивно, це стосується використання деяких важливих технологій із елементами ШІ, що давно врегульовано законами України. Це, наприклад, Єдиний державний реєстр судових рішень (ЄДРСР), який діє вже багато років і використання якого передбачене Законом «Про доступ до судових рішень» і здійснюється Державною судовою адміністрацією (ДСА).

Це також процедура знеособлення в тексті електронного примірника судового рішення або окремої думки судді відомостей, що не можуть бути розголошені відповідно до вимог законодавства, за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення з подальшою вибірковою візуальною перевіркою результатів такого маскування. Цю процедуру також здійснює ДСА. Важливо звернути особливу увагу на те, що ЄДРСР разом із процедурою знеособлення судових рішень внесено до бази даних Ресурсного центру кіберюстиції та ШІ Європейської комісії з ефективності правосуддя Ради Європи (CEPEJ).

Штучний інтелект і Біла книга України. Як наздогнати лідерів?

Вважаємо, що до цієї бази даних необхідно включити також щонайменше процедуру автоматизованого розподілу судових справ між суддями, яка діє в Україні з 2010 року. Є також автоматизований розподіл дисциплінарних скарг між членами ВРП та справ між членами ВККС у процедурах кваліфікаційного оцінювання, конкурсних та інших процедурах.

З 2021 року у Верховному суді (ВС) створена й використовується База правових позицій Верховного суду, яка завдяки оновленням 2023 року використовує можливості ШІ для пошуку релевантної практики ВС та ЄСПЛ.

Відео про те, як створювали цю інноваційну розробку, можна переглянути тут.

Ключова особливість Бази полягає в можливостях повнотекстового пошуку. Так, до неї можна завантажити текстовий документ значного обсягу або певний текстовий фрагмент (декілька абзаців, сторінку, декілька сторінок) — і База під наявний текст у цьому документі підбирає релевантну практику ВС (практика ВС, відповідно до національного законодавства, має враховуватися під час розгляду таких справ).

База функціонує з відкритим доступом, і скористатися нею може кожен, хто має доступ до Інтернету, а не тільки помічники суддів і самі судді. За деякими даними, 2024 року відбувається чергове вдосконалення Бази, й на цьому етапі досліджується можливість використання вже генеративного ШІ. Він є необхідним для того, щоб із повного тексту судового рішення ВС генерувати ключовий висновок у конкретній справі.

Також у ВС для потреб перекладу практики Європейського суду з прав людини створено власний перекладач із англійської мови на українську й навпаки, який навчено на офіційних перекладах рішень ЄСПЛ, виконаних Міністерством юстиції України. Цей перекладач враховує особливості термінології, яку використовує ЄСПЛ, а також її перекладу, допомагає вирішувати, зокрема, проблему коректності перекладу.

Отже, вже понад 15 років Україна впевнено застосовує ШІ в судочинстві та процедурах органів судоустрою. Ба більше, можна стверджувати, що запровадження цих систем стало результатом успішних реформ у частині електронного судочинства.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Україні бракує фахівців із штучного інтелекту – експертка

А що в інших країнах?

На сьогодні можна стверджувати, що більшість інструментів ШІ для правосуддя класифікуються за двома критеріями: ті, які заощаджують робочий час, і ті, які зменшують навантаження на суддів.

Чилі. В цій країні судді вже користуються програмним забезпеченням Dragon Naturally Speaking (голос-у-текст), яка дає їм можливість ухвалювати рішення, перетворюючи аудіо в текст у режимі реального часу. Він також працює з попередньо записаними аудіофайлами.

Платформа Oficina Judicial Virtual (OJV) дає змогу вносити судові позови та письмові документи в електронному вигляді в будь-якому місці та в будь-який час для всіх юрисдикцій країни та всіх рівнів юрисдикції.

Експерти стверджують, що ШІ вже широко застосовується в юридичному секторі Бразилії як звичний інструмент для юристів у моніторингу справ і проведенні правових досліджень прецедентного права.

Бразильська система правосуддя розгортає серію інструментів ШІ саме для того, щоб допомогти зменшити величезну кількість справ.

Станом на 2019 рік у судовій системі Бразилії налічувалося 80 мільйонів судових процесів, тоді як діючих суддів було лише 18 тисяч. Тобто кожен суддя за рік мав опрацювати 4440 позовів. До того ж, на відміну від ЄДРСР України, в Бразилії у відкритому доступі не було централізованої бази даних судових рішень. А отже, суди працювали зі значними проблемами в управлінні потоками документів.

Судова влада. Що гальмує реформу місцевих та апеляційних судів?

Щоб вирішити ці проблеми, Національна рада юстиції Бразилії дозволила 92 судам, які вона адміністративно контролює, розробити власні моделі ШІ, що призвело до неузгодженості IT-систем у судах по всій країні. Адже суди створили й використовували щонайменше вісім різних систем управління процесами.

Опитування, проведене 2021 року, виявило, що ініціативи переважно зосереджені на структуруванні даних і автоматизації робочих процесів для підвищення ефективності судових служб.

Національна рада юстиції Бразилії створила національну платформу SINEPSIS, яка використовується для зберігання та розповсюдження ШІ, розроблених або рекомендованих судовими органами Бразилії. Верховний федеральний суд також використовує чат-бот Victor, який аналізує та класифікує справи.

Ще один інструмент ШІ, який вже використовується в судовій системі Бразилії, створений для спрощення розпізнавання образів у юридичних текстах (зазвичай у документі PDF), які використовує Верховний федеральний суд.

А ще в країні з населенням 214 мільйонів понад 1,3 мільйона юристів чекають на розгортання системи Codex, яка збиратиме та зберігатиме дані електронних судових процесів по всій країні. Це те, що в Україні існує вже більш як 15 років…

За кількістю справ, які перебувають на розгляді, та нерозглянутих справ Індія дуже нагадує Бразилію. Однак ситуація в цій країні ще складніша, оскільки тут використовуються 22 офіційно визнані мови, а отже, надання судових послуг рідними мовами громадян є постійною проблемою.

Відділ ресурсів ШІ Національного центру інформатики (NIC) активно працює над модернізацією судової системи. Служба нейронного машинного перекладу підтримує переклад судових процесів усіма 22 індійськими мовами, щоб покращити роботу й доступність індійських судів. Цей інструмент допомагає проводити понад 18 тисяч засідань районних судів щодня.

NIC також створив інструмент транскрибування судових процесів, який підтримує індійські мови, а також рішення для судового пошуку та узагальнення судової практики.

Безкоштовне навчання штучному інтелекту: Google запустив в Україні відповідну платформу

Інструмент ШІ, відомий як AI Saransh, призначений для генерування резюме судових справ. Інструмент пропонує два основні типи резюме. Екстрактивне резюме виділяє ключові частини тексту з оригінального вмісту на основі попередньо визначених показників, не змінюючи тексту. Натомість абстрактне резюме генерує нові речення та фрази, аби передати найважливішу інформацію, створюючи короткі виклади, які є природнішими та ближчими до людських очікувань.

У Сінгапурі створено систему генеративного ШІ, яка відповідає на запитання на основі попередньо завантажених даних. Система здатна інформувати учасника судового процесу, як діяти згідно з його вимогами, та вказувати на відповідні вебсайти та форми.

Китай, як і Україна, має проблеми з виконанням судових рішень. Натомість він запровадив системи, що відстежують активи сторін спору, дотримання судових наказів і сприяють заморожуванню або арешту активів. Наприклад, таку систему ШІ використовує Інтернет-суд Ханчжоу для автоматичної перехресної перевірки національних баз даних. Це значно підвищило ефективність виконання судових рішень і зменшило кількість випадків невиконання.

В Апеляційному суді дев’ятого округу США (Флорида) використовуються цифрові репортери для моніторингу аудіозаписів судових засідань і створення офіційних письмових стенограм. Вони можуть працювати віддалено та спостерігати за кількома залами суду одночасно.

Увагу розвитку диджиталізації правосуддя та застосуванню інструментів ШІ приділяють на найвищому державному та політичному рівні й у Європі.

Щороку, починаючи з 2020-го, в Європейському Союзі готують Звіт про верховенство права, в якому систематично й об’єктивно аналізують зміни у сфері верховенства права в усіх державах-членах. Водночас в аналітичних розділах стосовно якості правосуддя висвітлюють зусилля з розвитку електронного правосуддя та, зокрема, інструментів ШІ. У Звіті про верховенство права за 2024 рік наявна така інформація не лише по кожній країні-члену ЄС, а й по чотирьох країнах-кандидатах.

У Раді Європи (РЄ) якістю правосуддя опікується Європейська комісія з ефективності правосуддя (CEPEJ), яку саме й було створено через надмірне завантаження позовами Європейського суду з прав людини, аби зменшити таке навантаження, підвищивши ефективність і якість правосуддя в державах-членах.

В опублікованому 16 жовтня 2024 року звіті «Європейські судові системи — звіт про оцінку CEPEJ — Цикл оцінки 2024 (дані за 2022 рік)», містяться достовірні дані й аналітика функціонування судових систем 44 європейських держав (зокрема й України) та двох держав-спостерігачів (Ізраїлю та Марокко), що дає змогу виміряти ефективність і якість цих систем.

Опитувальник CEPEJ для Звіту не фокусується окремо на інструментах ШІ як таких, як зазначено в розділі «Інформаційно-комунікаційні технології». А втім, він містить ґрунтовну загальну аналітику та зразки деяких просунутих функцій у різних інструментах, які можуть включати успішні спроби їх упровадження. Це, наприклад, функції перетворення мовлення в текст або «автоматичне створення стенограми з аудіозапису» судових засідань. Наприклад, у Звіті зазначено, що перетворення мовлення в текст є вже в 12 державах-членах РЄ. Автоматичне транскрибування із записів у текст здійснюється у восьми державах.

У базі даних Ресурсного центру з кіберюстиції та штучного інтелекту CEPEJ зазначені вище та інші інструменти ШІ класифікуються за такими видами:

1. Пошук, рецензування документів і повномасштабні дослідження.
2. Вирішення спорів онлайн.
3. Прогнозування результатів судових процесів.
4. Підтримка ухвалення рішень.
5. Анонімізація текстів судових рішень.
6. Сортування, розподіл і робочий процес.
7. Запис, транскрибування та переклад.
8. Інформаційні та допоміжні послуги.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Спілкування з чат-ботами спровокувало кілька самовбивств – чи готові ми вимикати штучний інтелект раніше, ніж він «вимкне» людину

Замість висновків

…Отже, вже сьогодні в багатьох країнах (зокрема й в Україні) розроблено різноманітні інструменти ШІ, що ефективно використовуються для оптимізації робочих процесів у судах. До сприяння розвитку судових систем в надзвичайно прагматичному плані залучено й міжнародні організації, до складу яких входить Україна. Й ця робота активізується дедалі більше щомісяця. Можемо з певним оптимізмом зазначити, що важливих успіхів в Україні досягнуто саме завдяки спільній роботі, наприклад, Верховного суду з проєктом EU Project Pravo-Justice у згаданому на початку цього тексті проєкті.

Слід звернути увагу також на проєкт нової концепції Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС), розробленої спільними зусиллями Державної судової адміністрації, Вищої ради правосуддя, Міністерства цифрової трансформації України за політичної підтримки Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та програм USAID «Справедливість для всіх» — USAID Justice for All Activity та EU Project Pravо-Justice.

Це означає, що використання надійних інструментів ШІ (особливо національних розробок) може стати як оптимістичним складником національної стратегії судової реформи, так і прикладами окремих успішних проєктів у судах та органах суддівського врядування.

Про те, як розвиток ШІ визначається в державних документах рівня стратегій і політик, як регулюється законами та підзаконними актами, хто може стати агентами змін і хто може завадити впровадженню ШІ в діяльність українських суддів, — у наступній статті.