Знову хочу...

Процес створення супербренда з назвою «Париж», безперечно, вартий належного місця в усіх підручниках з туризму. Але давайте подивимося правді у вічі: безумовно, це — навдивовижу гарне, багате на визначні пам’ятки місто, яке має неповторну атмосферу, але... Що зробило саме його, мабуть, найбажанішою та найпривабливішою серед столиць?.. Чому саме про нього кажуть «Побачити — і померти!»... Чому досить лише вимовити «Париж...», як настрій відразу ж «переформатується» на романтичний лад, а уява змалює силует найзнаменитішої у світі вежі?.. Насмілюся припустити: створення великого паризького міфу, воістину геніальної легенди — багато в чому справа рук самих французів. А точніше, їхнього розуму, кмітливості та фантазії. Словом, плід грамотної розкрутки.

Створити туристичну «зірку» — півсправи. А от підтримувати до неї постійний інтерес (мода і в індустрії подорожей — поняття аж ніяк не абстрактне) та постійно розширювати армію її шанувальників — уже вищий пілотаж. І про це французькі, а точніше, паризькі, професіонали могли б багато чого розповісти упорядникам підручників з туризму. Наприклад, про те, як підтримувати форму, як важливо, не зупиняючись на досягнутому, працювати на випередження потенційних конкурентів... Здавалося б, та про що їм, парижанам, жителям Мекки світового туризму, ще тривожитися?! Ба ні, без утоми трудяться на ниві піару рідного міста. І можна не сумніватися: у тому, що за кількістю туристів (26 млн. чоловік на рік) Париж упевнено лідирує серед усіх світових столиць і ось уже чверть століття є містом номер один на планеті за кількістю проведених ділових зустрічей, чимала заслуга фахівців Паризького бюро з туризму та конгресів.

Зовсім недавно його керівники провели чергове вдале «вербування». Цього разу лави шанувальників столиці Франції поповнив загін київських журналістів, котрі побували на зустрічі з парижанами. Причому багатьох наших «акул пера», які жодного разу не відвідували Париж, співробітники згаданого вище бюро лише за якусь годину, чи трішки більше, зуміли по-справжньому закохати у своє місто. Бо розповідали про нього не традиційними (принаймні для нашого вуха) чиновницькими штампами, а розумними, людяними, живими й дуже теплими словами. Такими, власне, які й мають бути в лексиконі справжніх професіоналів від туризму.

Природно, причарувати місцевих масмедійників не було єдиною метою прибуття в Київ паризького десанту. Їхнє головне завдання прагматичне та просте — зробити все, аби до Парижа приїжджало ще більше туристів. Українських зокрема. І ось либонь що цікаво: адже наші мандрівники в основній своїй масі і не найбагатші, і не найчисленніші з тих, хто відвідує Париж, — щорічно до столиці Франції приїжджає близько 60 тис. українців. Але, виходить, ціна й «малої штучки червінчика» в епоху дедалі зростаючої конкуренції на туристичному ринку, який інтенсивно глобалізується, велика. Принаймні і сам факт приїзду до Києва верхівки Паризького бюро з туризму та конгресів, і їхній щільний графік зустрічей із колегами, журналістами й українськими туроператорами не залишає в цьому жодних сумнівів.

Не сумніваюся й у тому, що незабаром провідні туроператори запропонують нові, з усіх поглядів ще привабливіші тури до славнозвісного міста на Сені. А в найпопулярніших вітчизняних газетах і журналах з’явиться серія «од» про столицю Франції. І всі ми «знову захочемо в Париж»...

Процес цей, на жаль, не обопільний. Переконана на всі сто — пересічні парижани палким бажанням побувати в Києві в найближчому майбутньому ну аж ніяк не перейматимуться. Причина проста: нуль інформації, реклами, програм із просування туристичного бренда столиці України за кордоном...

Утім, з чого дивуватися? Це для Парижа, за словами директора тамтешнього бюро з туризму і конгресів Поля Роллю, індустрія подорожей — головний вид діяльності. А нам, зважаючи на все, ані мандрівники, ані їхні гроші непотрібні. Та й, поклавши руку на серце, що ми їм показуватимемо? Спотворене до невпізнанності моторошними житлово-торговельно-офісними виродками місто, від величі, гармонії й архітектурної своєрідності якого незабаром залишаться самі спогади?.. Де селитимемо гостей? У совкових на вигляд і за сервісом готелях, від знайомства з ціною за добу проживання в яких у європейців відбирає мову?.. А багато в Києві пристойних ресторанів, що не виставляють клієнтам рахунок, здатний у людей із слабкими нервами спровокувати інфаркт?..

Коротше, приїжджайте до нас, шановні жителі столиці Франції! Аби притьмом приєднатися до армії тих, хто хоче. У Париж... І дуже швидко!