Жіночий погляд на чоловічі проблеми

Сьогодні ми обговоримо тему, яку чоловіки зазвичай воліють замовчувати або обговорювати дуже тихо у вузькому колі близьких друзів, — це проблеми передміхурової залози. Найчастіше трапляється запалення цієї залози, іменоване простатитом. Виникає через потрапляння в неї різними шляхами (із сечового міхура, сечівника, із течією крові чи лімфи) інфекції. Сама по собі вона безпечна, але за наявності певних чинників — часте і тривале переохолодження організму, запори, робота в сидячому положенні (особливо якщо чоловік не має можливості чи лінується зайвий раз відірватися від стільця і зробити дві-три вправи), нерегулярне статеве життя (нечасті, як і дуже часті, статеві контакти однаково шкідливі для здоров’я), хронічні захворювання, перенесені раніше венеричні хвороби, постійна втома і багато іншого — розвивається хвороба.

Гострий початок захворювання з підвищення температури тіла, ознобу, сильного болю, що змушує звернутися до лікаря, трапляється рідко. Як правило, хвороба розвивається поволі, з’являється неприємний, виснажливий, монотонний і тривалий біль унизу живота, може порушуватися сечовипускання і сексуальна функція, потерпає загальний стан організму і настрій. Багато хто переносить нездужання мовчки, не звертаючись до лікаря через страх перед неминучими неприємними діагностичними й лікувальними процедурами. Дехто, дотримуючись порад «досвідчених» друзів, починає займатися самолікуванням. І перше, і друге в корені неприпустиме, бо неправильне лікування або його відсутність призводить до прогресування процесу, а головне — до серйозних порушень психоемоційного стану.

Наші кохані, активні й терплячі в минулому чоловіки раптом перетворюються на дратівливих, пригнічених, втрачають інтерес до життя. Тривога і страх за свій стан стають визначальними в їхніх вчинках і поведінці. Услід за цим настають конфлікти в сім’ї, на роботі, розвивається відчуття власної неповноцінності і формується порочне коло, коли хронічний стрес викликає зміни в певних органах і системах, ті впливають на емоції та психіку, що підтримує фізичне страждання людини. Поглинуті своїми проблемами, вони читають спеціальну літературу, вперто намагаючись знайти у своєму минулому конкретну причину захворювання, і, збагачені «новими» знаннями, самостійно ставлять собі діагнози й призначають лікування. Лікарі називають це «зануренням у хворобу з відривом від дійсності». Така поведінка призводить до іншої крайності — численних візитів до лікарів у пошуках «справжнього спеціаліста», повторних, не завжди обгрунтованих і безпечних обстежень, лікування різними антибіотиками, які зрештою втрачають свою ефективність через розвиток до них резистентності. Страх виявитися неспроможним призводить до відмови від нормального статевого життя, заважає піти на відверту розмову з дружиною чи подругою. Тим, хто наважується на це, значно легше пережити стресову ситуацію і вийти з неї переможцем. Адже давно відомо, що будь-яку проблему легше вирішувати удвох, аніж самому. Жінкам же хочу нагадати, що простатит не обов’язково є наслідком перенесеного раніше венеричного захворювання («гріхи молодості»), його причини можуть бути досить банальними й описані мною вище. Не ображайтеся, якщо ваш партнер попросить піти разом із ним на обстеження. Це потрібно для успішнішого лікування й запобігання частим рецидивам захворювання. Адже такі інфекції, як хламідіоз, уреаплазмоз й інші, у жінок, як правило, безсимптомні, що створює небезпеку реінфікування після успішного лікування тільки одного партнера.

Загалом, простатит досить складне і не до кінця вивчене захворювання, лікувати яке непросто. Антибіотики посідають у схемі лікування перше місце. Тільки призначати їх повинен лікар з урахуванням аналізів і чутливості мікробів до них, а також із контрольними аналізами після курсу лікування. Самопризначення антибіотиків неприпустиме. Поруч із цим, при проведенні повторних курсів може знадобитися консультація імунолога для призначення імунокоригуючих препаратів. Масаж передміхурової залози, фізіотерапія — невід’ємні складові лікування. І, звісно ж, за необхідності потрібно консультуватися з психологами, невропатологами, застосовувати заспокійливі ліки чи антидепресанти.

Після успішного завершення курсу лікування подумайте про профілактику, тобто нормалізацію свого способу життя — якщо залишити без зміни чинники, котрі викликають її, хвороба рано чи пізно повернеться. Займіться спортом, не лінуйтеся зайвий раз підвестися й розім’ятися при сидячій роботі, вранці чи ввечері можна виконувати спеціальні вправи для запобігання застою крові в малому тазі (корисно вивчити кілька вправ із китайської гімнастики), намагайтеся не мерзнути й не переохолоджуватися, вести регулярне статеве життя без ухилів у той чи інший бік (це може бути корисним не тільки в профілактиці простатиту). Не забувайте, що всі проблеми (навіть найскладніші) можна вирішити спільно, якщо є на те обопільне бажання.