Жінкам Саудівської Аравії урвався терпець

Саудівські жінки отримали паспорти після атаки 11 вересня 2001 року. У первісному задумі документи мали допомогти в ідентифікації терористів Аль-Каїди, які перевдягаються у вбрання слабкої статі. А допомогли… самим жінкам. Чотири роки тому їм було дозволено працювати. А тепер, як про це оголосив король, жінки зможуть брати участь у муніципальних виборах, запланованих на 2015 рік.

Найбільша у світі жіноча в’язниця

У плані рівноправності Саудівська Аравія давно відстала від решти світу, у тому числі й арабського, де жінки вже отримали право голосу. Останньою арабською країною, яка зробила це 2006 року, був Кувейт. А в Саудівській Аравії жінці за злочини все ще відрубують голову, за неслухняність січуть різками, від народження до смерті кожен її крок контролюють чоловіки. Їй не можна залишати домівку без згоди та товариства якщо не чоловіка, то батька, брата, сина чи кузена. Кожен її вибір, зокрема освіту чи місце роботи, визначає опікун-чоловік. Навіть лікар не оперуватиме, якщо не буде на це бажання родича-чоловіка. Ну, і паспорт вона сама отримати не зможе. І на вибори піде тільки в тому разі, якщо господар дому захоче її туди допровадити. Тому рішення короля про надання жінкам виборчих прав називають «воістину історичним», але при цьому не вірять, що воно особливо вплине на зміну соціального статусу жінки в Саудівській Аравії.

«Я сподіваюся, рішення короля покладе початок великим змінам у житті саудівських жінок. Боюся тільки, чи прийме ці зміни суспільство. Бо суспільство, а не політики та духовенство, є найконсервативнішим у нашій країні», - каже активістка та журналістка, засновниця Асоціації боротьби за права жінок у Саудівській Аравії Ваєха аль-Хавідар. Вона назвала свою країну «найбільшою у світі в’язницею для жінок».

До речі, Саудівська Аравія ратифікувала Конвенцію ООН про ліквідацію дискримінації жінок іще 28 серпня 2000 року. Але зробила це із застереженням: у разі, якщо будь-які положення Конвенції суперечитимуть нормам ісламського права, королівство не зобов’язане дотримуватися цих положень. І не дотримується. Не тільки в суспільних, а й у сімейних стосунках. Чоловік у сім’ї повелитель, може будь-якої хвилини викинути дружину з дому чи розлучитися. Процедура розлучення проста для чоловіка: достатньо у присутності свідків тричі сказати: «Я з тобою розлучаюся», і шлюб розірвуть. І дуже складна - для дружини. Їй доведеться доводити в релігійному суді, що чоловікова поведінка суперечить ісламу. При цьому такі аргументи, як його зради чи побої до уваги не беруться. Дитина завжди залишається з батьком. Свідчення жінки перед судом варте половини свідчення чоловіка. Порівняно з чоловіком їй дістається дещиця від спадщини, спадкоємцями вважаються її сини або родичі чоловічої статі.

У похмурому королівстві

В арабській мові слово hormah, що позначає жінку, етимологічно походить від слова haram - «гріх». Дівчаткам у Саудівській Аравії з раннього дитинства прищеплюють думку про їхню неповноцінність, привчають до смиренності, покірності. З появою перших місячних дівчинка мусить покривати голову. Згодом - носити накидку, яка закриває тіло з голови до ніг (абая) та обличчя (нікаб), без цього не можна з’являтися в товаристві. Релігійна поліція, озброєна металевими різками, може «прищепити» скромність - побити прямо на вулиці.

Тому, попри неймовірну тут спеку, жінки під свої покривала вдягають іще й щільні чорні панчохи, щоб з-під верхнього одягу не можна було побачити голий сантиметр ніг. Деякі з них не виходять на вулицю й без рукавичок. Навіть у своєму помешканні саудівка може відкрити обличчя тільки перед чоловіками своєї родини. Жіноча половина дому - харим (звідси походить слово «гарем») - відділена від частини, де приймають гостей.

У жодній країні світу чоловіків і жінок так не розділяють, як у Саудівській Аравії. Жінки не можуть користуватися ні громадським транспортом, ні спільними з чоловіками ліфтами, ресторанами (окремі входи і виходи, зали для сімейних пар і для чоловіків). Сегрегація нерідко спричиняла безглузді трагедії. Так, у 2002 році світ був вражений звісткою про те, що в одній з жіночих шкіл Саудівської Аравії заживо згоріли кілька десятків учениць тільки тому, що пожежники-чоловіки відмовилися ввійти в жіноче приміщення і вивести школярок з палаючої будівлі.

«Якось пополудні я була на ринку. Через спеку вагітна жінка знепритомніла і впала. Чоловік кинувся їй допомогти, але релігійна поліція була тут як тут. Поліціанти накинулися на нього за те, що він спробував доторкнутися до дружини в присутності сторонніх», - із книжки «У похмурому королівстві» Кармен бін Ладен (дружини рідного брата того самого Усами бін Ладена). Кармен, з боку матері - іранка, з боку батька - швейцарка, багато років прожила в Саудівській Аравії, «найізольованішому королівстві на землі».

«Усама бін Ладен і йому подібні не з’явилися самі собою з пустельних пісків. Їх такими виховали. Їхні особистості сформувалися та відшліфувалися під впливом середньовічного, похмурого, нетерпимого суспільства, яке закрите для світу. Це суспільство, де половина населення практично добровільно відринула свої загальнолюдські права й де підпорядкування жорстоким законам ісламу має бути абсолютним, - пише Кармен у мемуарах. - У школах дітей навчають ненавидіти все чужоземне: все іноземне не має жодної цінності. Їхня покірність патріарху абсолютна».

Від арабської казки до «арабської весни»

На території Саудівської Аравії розташовані два священні міста мусульман - Мекка та Медина, відповідно місце народження та поховання пророка Мухаммада, якому впродовж 23 останніх років його життя (610-632) були одкровення, що ввійшли у священну книгу Коран.

У нинішній, ювілейний для Саудівської Аравії, рік (80 років) Король Абдалла, він же Хранитель двох священних мечетей, вирушить зі своєю свитою по святих місцях спеціально виготовленим супершвидким (320 км на годину) і суперкомфортним потягом: у 13 цілком герметичних вагонах (щоб не проникла з пустелі й найменша піщинка) - розкішні приймальня, спальня, їдальня, конференц-зали зі стелями, прикрашеними золотом. Зведений на честь ювілею двосторонній залізничний міст вартістю 1,8 млрд. дол. дасть змогу із легкістю подолати 444 км між Меккою та Мединою не тільки королю, а і його підданим, хоча їхня подорож буде скромнішою.

Ас-Саудія (арабський варіант назви) може собі це дозволити. Колись вона була однією з найбідніших держав світу. Але в 1938-му тут знайшли нафту, і країна стала першою з видобутку нафти у світі та однією з найбагатших. Владарі з династії Саудитів (Саудію названо на честь правлячої династії) потребують іще більших чудес і гучних успіхів, аби переконати 28 млн. своїх підданих, що їхній державі не потрібна революція. Від «арабської весни», що розпочалася 18 грудня 2010 року і закінчилася скиненням глав чотирьох держав: Тунісу, Єгипту, Лівії та Ємену (23 листопада 2011 р.), Саудівську Аравію врятувала нафта. Пристаркуватий король Абдалла (88 років) і його зведений брат і спадкоємець престолу, він же міністр внутрішніх справ принц Наїф (78 років) викачаними з нафти доларами «погасили» зарплати бюджетникам, витрати на армію, духовенство та допомогу у зв’язку із безробіттям.

Проте невдоволення зростає. Численна королівська родина (з них 7 тисяч князів) трактує країну як свою вотчину. Кожен отримує щомісячне (від сотні до кількох сотень тисяч доларів залежно від споріднення) державне утримання і успадковує всі керівні та «хлібні» посади. У Саудії 120 тисяч мільйонерів, однак більша частина населення ледь зводить кінці з кінцями, кожний третій у країні безробітний. Протестні настрої особливо сильні в середовищі шиїтської меншості.

А тут іще бучу здійняли жінки. Десятки домогосподарок, послухавшись закликів у соціальних мережах, сіли за кермо автомобілів, попри заборони й загрозу опинитися під арештом.

Автомобілем до світлого жіночого майбутнього

Мусульманські священнослужителі СА стіною стоять за збереження заборони жінкам кермувати автомобілем. Їх підтримують учені. Так, професор Камаль Субхі довів: якщо жінки отримають права водія, «Саудівська Аравія наблизиться до морального розпаду. Цей необдуманий крок відкриє двері для сатани, спричинить гомосексуалізм, порнографію, проституцію та розлучення, впродовж десяти років вимруть усі саудівські незаймані жінки». Ці висновки було офіційно представлено королівській раді. До речі, у СА суворість порядків уже давно уживається з наркоманією та розпустою. Є СНІД, а гомосексуалістів серед чоловіків більше, ніж у Європі (через відсутність нормального спілкування з жінкою?). Але про це тут не заведено говорити.

Оскільки жінка сама не має права сісти за кермо, у СА зазвичай наймають для цього закордонного водія (їх у Саудівській Аравії вже 4 млн.), якого вважають членом родини. Проблема в тому, що зарплата водія (300-400 доларів) становить одну третину доходів середньої сім’ї. Ощадливі і прогресивні починають протестувати.

Першою спробувала підірвати непорушні звичаї на початку минулого року така собі Шаїма з міста Джідда: сама сіла на водійське місце й відвезла дітей до школи. У неї знайшлися послідовниці (списалися на Facebook), переважно з міжнародними водійськими правами, придбаними в Єгипті або Лівані. Деякі з жінок, зупинені поліцією, зуміли викрутитися, частину з них було затримано й засуджено до тюремного ув’язнення та пороття хлистами.

Інша відважна жінка опублікувала в Youtube відео, на якому вона сама за кермом автомобіля. Манал аль-Шариф заарештували, а потім звільнили під заставу. Потім знову заарештували - вночі у своєму домі. Обвинувачення, крім водіння автомобіля, - згадане відео. У Саудії не можна фотографувати ні людей, ні будинки, ні вулиці. Ті поодинокі знімки, що просочуються, зроблено «підпільно» або з офіційного дозволу. Інформація про арешт Манал набула неабиякого розголосу. На її захист виступила світова спільнота, зокрема Amnesty International. У результаті її було звільнено з в’язниці. У січні 2012 року в Саудівській Аравії (навмисно?) поширили інформацію про нібито її смерть в автомобільній аварії. Британська газета The Guardian опублікувала спростування.

До руху долучилася принцеса Аміра, четверта дружина одного з найбагатших бізнесменів світу принца Валіда бен Талала. «Ми хочемо рівних прав, ми отримали їх від Бога», - закликає 28-річна Аміра, яка здобула західну освіту, знає кілька мов і за кордонами своєї країни не носить нікаба. Принцеса говорить про повагу і незалежність, якими користувалися арабські жінки ще в ранні роки ісламу. Перша дружина пророка Мухаммада, 40-річна Хадіджа, найкращий приклад того. Зачарована чеснотами 25-річного Мухаммада сама запропонувала йому шлюб. Інша дружина пророка - Аїша - була очільницею відомої «битви верблюдів», піднімала солдатів на заколот. Це потім жінок відокремили від суспільства «глухою завісою»: ізолювали й закрили в гаремах.

Проте дядько чоловіка Аміри - король Абдалла, як і його зведений брат, спадкоємець трону, побоюються: якщо дозволити жінкам кермувати автомобілем, у них з’являться нові запити. А тому обережно кажуть: може, колись жінки й сядуть за кермо, але не зараз - наразі громадськість до цього не готова.

Тим часом цей рік піднесе саудівському суспільству ще одне потрясіння. І винуватиця цього - тендітна 18-річна наїзниця Далма Рушді Малхас (Dalma Rushdi Malhas), яка приватно (за гроші батьків) злітала в Лондон на олімпійські збори. Саудівська влада, зрозуміло, проти участі мусульманок у подібних заходах. Дівчаткам у школі офіційно заборонено займатися спортом. Але Міжнародний олімпійський комітет пригрозив, що всіх саудівських спортсменів вилучать зі списку учасників Олімпійських ігор, якщо серед них не буде хоча б однієї жінки-спортсменки. Вочевидь, у випадку з Далмою саудівська влада вперше піде на поступки жінці.