ЗА КУБКОМ — КУБОК. І НАВІТЬ ОДРАЗУ ДВА!

У югославському місті Суботіца розіграно кубки світу (в особисто-командному заліку) і європейських чемпіонів з самбо. Змагання ознаменувалися новими яскравими досягненнями українських атлетів. Їм дісталися відразу два кубки європейських чемпіонів! Призи здобули дніпропетровська чоловіча команда «Динамо—Сілейр» і жіноча, яка представляє Збройні Сили країни. Нагадаю, що й у минулому сезоні українські дівчата привезли цей трофей.

Обидва турніри, як відзначив перший віце-президент ФІАС Олександр Наухатько, винятково важливі для подальшого розвитку самбо. У фінальних змаганнях Кубку світу були представлені команди всіх п’яти континентів. А саме це є однією з найголовніших передумов включення виду в олімпійську програму. Домінували ж, як і раніше, росіяни, українці, білоруси, болгари і югослави. Але водночас до лідерів підтягуються монголи, французи, японці, американці й казахи. І тут є резон трохи відволіктися від перипетій і результатів суботіцьких змагань.

Близьким є липневий конгрес МОК, що відбудеться в Москві. На ньому, як відомо, складе повноваження президент Хуан Антоніо Самаранч, і буде обраний його наступник. І ось президент Росії Володимир Путін пообіцяв звернутися до останнього з пропозицією включити самбо в олімпійську програму. Тут вельми цікаво нагадати про два важливі моменти.

У Росії самбо прирівняли до дзюдо, яке має олімпійський статус. Звідси і його потужний розвиток, що базується на солідній фінансовій підтримці. Ну а про ставлення до дзюдо Путіна, котрий і нині іноді виходить на татамі, годі й говорити. Самбісти ж будуть вдячні йому за сприяння. І ще. Санкт-Петербург і Київ не приховують намірів запросити до себе Олімпіади в 2012 і 2016 роках. Ну і як тут не виступити на килимі самбістам двох слов’янських держав, законодавцям мод на міжнародній арені? Це неодмінно має стати логічним результатом нового кроку в розвитку популярного виду боротьби.

А тепер повернемося в Суботіцу. Турніри, які пройшли тут, підкреслив Олександр Наухатько, розглядалися як результат роботи, виконаної з часу торішнього листопадового чемпіонату світу в Києві. Адже не за горами і чергові аналогічні змагання в Красноярську. З чим же йде до них українське самбо?

Володарками Кубку світу стали житомирянка Олена Кумечко, іванофранківка Галина Томяк і чернівчанка Ольга Панчук. В активі українців ще по 7 срібних і бронзових нагород. Це один із кращих результатів виступів представників країни на подібних змаганнях, починаючи з 1991 року.

У командному суперництві лідерство в чоловіків залишилося за росіянами, котрим українці поступилися у фіналі. Поки що потенціал переможців, констатує Олександр Наухатько, помітно вищий. У них величезний вибір кандидатів у збірну, адже самбо розвинене в десятках регіонів. Є навіть академія цього виду (єдина у світі) і велика матеріальна підмога. Та українці не збираються заздалегідь викидати білий прапор, готуючись піднести господарям у Красноярську деякі тактичні задуми.

Третє ж місце жіночої збірної явно не відповідає її можливостям. Тут ще й жереб втрутився в справу, звівши росіянок з українками в півфіналі. Та й рівень суддівства залишав бажати кращого... Українські дівчата поступилися дрібницею — 4:5. І суперниці, відчувалося, побоювалися команди, до якої увійшли перспективні й амбітні спортсменки.

І хто сказав, що в самбо є канікули? Завершилися схватки на килимах у Суботіці, а в Україні цього тижня пройшов великий турнір. У Чернігові проведено національну універсіаду. У ній взяли участь близько 600 студентів. Українське самбо впевнено крокує й у XXI столітті!