СТАРТ ДАВ СИН ГЕРОЯ

Від Рівного до Сандомира пройшли вже 45-ті міжнародні шосейні велоперегони українсько-польської дружби, присвячені пам’яті Героя Радянського Союзу полковника Василя Скопенка. У цих змагань багаті й давні традиції, але не менш складна історія.

1944 року бійці під командуванням Василя Скопенка врятували заміновані фашистами архітектурні пам’ятки Сандомира і звільнили місто. Незабаром полковник-герой загинув. Поховали його в Сандомирі.

Міжнародні перегони на честь воїна-визволителя проводяться з 1957 року. Різними були їх протяжність і кількість етапів, змінювався й маршрут, але вони незмінно були чудовою школою підвищення майстерності для багатьох велосипедистів, які згодом стали знаменитими. Досить нагадати імена переможців — чеха Властіміла Моравеца, росіянина Бориса Шухова, українців Василя Жданова, Олега Чужди, Олега Галкіна і Сергія Гончара. Цей тур завжди сприяв дружнім відносинам між тодішнім Союзом і Польщею.

Однак відомі політичні події в Польщі, а потім і розвал Союзу, позначилися на організації та проведенні перегонів далеко не кращим чином. Скорочувалася протяжність маршруту, зменшувалися кількість етапів, команд і учасників. І у поляків, і в українців виникли труднощі з фінансуванням. Однак завдяки зусиллям спортивного керівництва двох сусідніх країн усе ж вдалося зберегти в календарі міжнародних змагань меморіал Василя Скопенка. І це особливо важливо для молодих українських гонщиків, бо в них дуже мала міжнародна змагальна практика, переконані президент національної федерації Борис Іванов і держтренер Володимир Готвянський.

Цього разу на трасі суперничали 65 учасників із шести польських і українських команд, а також — російської. Проїхали 844 кілометри, розділені на сім етапів. Поляки, котрих представляли і спортсмени національної збірної, відразу ж захопили лідерство. У результаті переміг Даніель Зих.

Однак молоді українські гонщики гідно протистояли більш досвідченим суперникам, не витримавши тільки напруги останніх етапів. Заслуговують на похвалу третій призер Денис Юнашев, а також Андрій Гривко й Олексій Кончін, які увійшли до чільної шістки. У цих 18—20-річних хлопців, на думку фахівців, непогане майбутнє. Бронзовою стала й збірна України з треку, складена з молодих велосипедистів. Вона поступилася лише полякам — національній збірній та клубу «Легія».

Однак не тільки суто змагальними моментами запам’яталися нинішні перегони. Хоча й тут можна назвати дуже примітний епізод. Незадовго до закінчення останнього етапу 50-кілометрові перегони провели ветерани. На дистанцію вийшли прославлені поляки Ришард Шурковський, Зенон Яскуда і Чеслав Ланг, українці Сергій Коновалов і Володимир Зюлковський.

Ректор Київського національного університету імені Шевченка Віктор Скопенко, син героя, завжди бере участь у цих змаганнях. Цього разу він дав символічний старт перегонам. Покладено початок призу і грошовій винагороді, котрі головний суддя, відомий у минулому велосипедист Анатолій Яблуновський, вручив переможцю.

Розлучалися ж учасники з думками про те, щоб через рік знову зустрітися на цих трасах. Меморіал Василя Скопенка необхідний і польським, і українським спортсменам.