За бобра!

«У бобра добра багато», — крутилися в голові рядки з дитячого віршика, коли ми до мерехтіння в очах вдивлялися в завмерлі поплавки. І хоча в добре зарибненому мальовничому ставку в урочищі під поетичною назвою Кленове під Києвом, у принципі, мало б кишіти поголів’я дзеркальних коропів, білих амурів та карасиків, згодом віршик захотілося продовжити, щоправда, не в риму: «...але бобер не поспішає своїм добром ділитися». Справді, мешканець місцевого лісу Бобер, чиїм ім’ям і назвали кубок, за право володіти яким змагалися 16 рибальських команд рекламістів, журналістів та маркетологів, застосував для розпалювання пристрастей випробуваний засіб — погоду. Змінився тиск, повіяв північний вітер...

Ходив дзеркальний короп, ходив. Але якось дуже ліниво. А мальків снувало при березі, та хіба це улов... Чим тільки не приманювали. Пропонували навіть сто грамів налити. Хтось потім спересердя чи жартома сказав, що ловити потрібно було не поплавковими вудками, а сітями.

Та все ж на добру юшку риби наловили, кубок найкращій команді рекламного агентства «Десятка» вручили, за Бобра (роль якого виконує газета «Прайсы Киева»), як годиться, випили. Діти учасників, щоправда, дуже жаліли впійману здобич і настійно пропонували випустити її назад у ставок. Щоб росла далі. І щоб бобри не переводилися...

Хоча цього ж вечора відкрився сезон полювання...