Розгулюючи виставкою «Мессе Берлін», що працювала в місті з 5 по 11 березня, можна було уявити себе в кругосвітній мандрівці — на ній була представлена 181 країна. Їхні експозиції розміщувалися в 26 павільйонах, багато які з них дорівнювали за площею київському Палацу «Україна». Сама виставка — величезна будівля з безліччю «прибудов» та лабіринтів. Тут можна було побачити все найкраще, чим пишається кожен народ, — природа, мистецтво, національні традиції.
Стенди країн скидалися на барвисті острови різних цивілізацій — з картинами, відеосюжетами, народним посудом, різьбленням, пальмами, опудалами тварин, автомобілями і навіть басейнами з екзотичними рибками. І кожен «острів» населяли його корінні жителі, у національному вбранні і стандартних європейських костюмах, хто з ноутбуком, хто з мобільником, а хто і з кокосовим горіхом.... «Спробувати» країни можна було й на смак — практично кожен виставковий стенд пропонував свої фірмові напої і легку національну закуску. На кшталт мупані — південноафриканських сушених хробаків, російської горілки або іспанського в’яленого м’яса. Картину доповнювали національні музика і танці.
Українські турагентства вперше виступили консолідовано під егідою Держтурадміністрації і створили спільний стенд, що, за оцінками експертів, посів шосте місце серед європейських країн як за дизайном, так і за багатством та розмаїттям експозиції. Вперше були представлені практично всі регіони України. На виставці працювали як найбільші турфмірми — «САМ», «Гамалія», так і Рада з питань туризму Карпатського регіону, що об’єднує чотири області Західної України й Закарпаття, і Міністерство курортів туризму АРК. Вперше були представлені Тернопільський та Волинський регіони і готель «Дніпро». Людей, що готували українську експозицію, підтримав народний депутат України, глава комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Катерина Самойлик. Координувала й готувала виставку Національна туристична організація України (НТО).
Завдяки тому, що вперше для проведення такого заходу було об’єднано кошти учасників та бюджетні гроші, приїхати на виставку змогла більша кількість туроператорів і турфірм. При цьому вартість орендованих площ для фірм на 30—40% подешевшала. До оформлення експозиції вдалося залучити відому німецьку фірму «Мессепроект», що є партнером НТО із забудови. «Наша фірма однією з перших вийшла на ринок України у виставковому і будівельному бізнесі. І, попри всі труднощі, ми бачимо перспективи розвитку свого бізнесу у вашій країні», — каже Хартмут Бунзен, директор і власник цього підприємства, а також «за сумісництвом» президент спілки підприємців землі Саксонія. Раніше німецька фірма співпрацювала з дирекцією Лейпцизького ярмарку — «Мессепроект» на ринку 12 років. А Бунзен у цьому бізнесі — все життя. І ось нинішнього року компанія розробила дизайн і побудувала український павільйон.
Перед початком роботи виставки місія «Україна відома» провела в німецьких ЗМІ «інформаційну атаку», що також уплинуло на відвідування нашого павільйону.
Інформацію про Україну туристичну відвідувачі могли почерпнути з десяти видів різноманітних спеціально підготовлених видань: брошур, буклетів, газет, проспектів, а також спеціалізованих журналів — «Большая прогулка» і «Велкам ту Юкрейн». Такий обсяг друковано-рекламної продукції також був представлений уперше.
На виставці, крім згаданих вище турфірм, були представлені молоді підприємства, що динамічно розвиваються, — «Олимп Тревел», «Украина-Русь», «Червона рута», «Супутник Львів» та інші.
Перший виступ нашої «збірної» не залишився непоміченим. Відвідувачі цікавилися українською експозицією — особливо німці, які, до речі, є однією з найбільш подорожуючих націй у світі.
Робота нашої експозиції почалася з виступів художнього колективу ансамблю танцю «Щасливе дитинство» з Харківського обласного палацу дитячої і юнацької творчості та ансамблю «Пролісок» з однойменного київського готельного комплексу.
Потім діти й дорослі почали «подорожувати» по різних стендах. А один хлопчик узагалі на певний час кудись зник, а коли його запитали, де був, відповів просто: налагоджував міжнародні зв’язки...
Успіх виставки надихнув її організаторів на нові ідеї. Нинішнього року планується провести понад двадцять міжнародних і загальноукраїнських виставок, найближчі з яких відбудуться 26—29 березня в Москві і 2—5 квітня у Києві.
«Завдяки державному фінансуванню, підтримці парламенту ми маємо можливість створити спільний стенд і різнобічно показати туристичні можливості України. Тут представлені і турфірми, і готельні господарства, і санаторно-курортні комплекси практично з усіх куточків України, — сказав на прес-конференції в Посольстві України у Німеччині голова Держтурадміністрації Валерій Цибух. — У нас є що показати. Європейці, на жаль, поки що погано знають про нашу багатющу культурно-історичну спадщину. При тому, що географічний центр Європи розміщений у Закарпатті, під Раховом».
Скарби, якими ми по праву пишаємося, — це 150 тисяч пам’яток архітектури, культури. В Україні понад 500 міст і сіл, яким близько тисячі років, а є і набагато старші...
Так, Крим — наша перлина. Але ж у нас є ще Закарпаття, Буковина, Івано-Франківщина, безкраї степи Приазов’я... Цікава Україна у плані мисливського, екстремального, зеленого туризму, можна успішно розвивати і багато інших напрямів. Це при нагоді підтвердить громадянин князівства Ліхтенштейн барон Фальц-Фейн, який і досі піклується про свою історичну батьківщину, родовий маєток у Криму в заповіднику Асканія-Нова.
На жаль, інформації про нашу країну в Старому Світі дуже мало, що на тій-таки прес-конференції підкреслювали німецькі журналісти. Виявляється, більшість їх довідалася про Україну, можна сказати, випадково: в одного – друзі-емігранти, в іншого — найкращий приятель одружився з красунею з Івано-Франківська. А оскільки весілля грали на батьківщині нареченої, то друг нареченого мав можливість побачити красу Карпатської України, оцінити неповторність її кухні, а також відчути всі принади наших доріг і поки що «ненав’язливого сервісу». «У вас дуже цікава країна, — сказав він на прес-конференції, — але вона для більшості німців — «біла пляма» у центрі Європи, яка сумно прославилася Чорнобилем. А про потужний туристичний потенціал України ніде не відомо. Після приїзду я взяв собі за мету знайти в Німеччині максимум даних про вашу країну. І єдине, що мені вдалося з превеликими труднощами відшукати, — це довідник по Києву восьмирічної давності. Поки такий стан речей зберігатиметься, ваша мальовнича земля так і залишиться терра інкогніта для іноземців».
Проте німці поглядають на Україну з інтересом. І багато хто хоче бодай ненадовго її відвідати. Інформацію одержують, як правило, від друзів та колег по роботі, які або самі виїхали з України, або мають українське коріння. «Нинішнього року я планую хоча б на кілька днів вибратися до Львова, — каже голова законодавчих зборів Берліну Вальтер Момпер, — мені про це місто часто розповідали мої друзі, які приїхали в Німеччину зі Львова… А потім я обов’язково навідаюся до Києва, багато про це місто чув».
«Що стосується в’їзного туризму в нашу країну, то німці поки що в цьому дуже стримані, — розповів посол України в Німеччині Анатолій Пономаренко, — і на те є об’єктивні причини. Серед них не останнє місце посідає рівень обслуговування. Наших людей, приміром, дуже важко змусити усміхатися. Коли офіціант із похмурим обличчям кидає тобі на стіл тарілку — якось відразу зникає апетит... А перспективи величезні, адже німці в Європі — найактивніші мандрівники. Тому не випадково найбільша туристична біржа — саме в Німеччині.
Та все ж приємно зазначити — потік туристів рік у рік, хай повільно, але зростає. Цікавляться Кримом, Закарпаттям, Одесою, Львовом. Туристичних віз ми видаємо 30—35 тисяч на рік. Багато мандрівників — колишні громадяни СРСР, що в такий спосіб, очевидно, «заліковують» ностальгію. Але чимало і просто допитливих людей похилого віку, які прагнуть відвідати нові для них місця.
Річ у тому, що з виходом на пенсію в німців, як вони кажуть, тільки починається активне життя. Пенсія й заощадження дозволяють мандрувати по всьому світу. І часто дідусі та бабусі воліють не засиджуватися на одному місці, а побачити якнайбільше. Зрозуміло — якомога дешевше. І щойно країна підтягує сервіс та інфраструктуру до європейського рівня, потік німців-мандрівників відразу спрямовується туди.
Нині, приміром, з цієї ж таки причини стали дуже популярними Румунія і Болгарія.
…Загалом виставка ще раз наочно засвідчила: інтерес до України є — залишилося тільки його виправдати, і якомога швидше.