ЯЛТА ВІДРОДЖУЄТЬСЯ І ГАРНІШАЄ

«Скільки нашу людину закордоном не годуй — усе одно до Криму втече!» — підсумував розкладку щодо літнього сезону один із керівників великої української турфірми. А вона така: число бажаючих відпочити на півострові зростає. Травневі свята показали: народ знову повертається до Криму. За кількістю іномарок, відвідувань ресторанів і вишукано одягненої публіки на набережній Ялта нинішнього року побила власні рекорди минулих років. І на те є причини. Безумовно, на чомусь позначилася сама ситуація у світі: атипова пневмонія в Азії, війна в Іраку, обіцяний «джихад» країнам, які підтримали Америку в цій війні.

Проте основна причина — в особливій ностальгії за Кримом, що так або інакше живе в кожному з нас. Туга за своєю генетичною, «курортною» батьківщиною, Кримом нашої юності і дитинства. Мабуть, тому, об’їхавши весь світ із його екзотикою, пам’ятками і комфортом, ми знову повертаємося до Криму. А ще тому, що тут — ми вдома, немає мовного бар’єра, все знайоме, і відносини між людьми зрозумілі, свої. Крім того, варто визнати — з кожним сезоном Крим стає чистішим, однак головне — нарешті з’явилися місця, де можна відпочити «по-європейськи», з достатнім рівнем сервісу і комфорту.

Відпочивають по всьому узбережжю, але відчути Крим неможливо, не побувавши в його літній столиці — Ялті — із цілком особливою атмосферою відпочинку, де на набережній ростуть пальми і цвітуть магнолії. Місто Чехова, Пушкіна, Бродського, вільних митців, фотографів, поетів, бізнесменів і політиків усіх часів і народів.

Ялта змінюється на краще швидше за інші міста Криму. Нинішнього року здано в експлуатацію частину ялтинської набережної. Тим самим започатковано проект, аналогів якому на ПБК поки що немає. Нова набережна добротна, викладена плиткою, що бережно облямовує кожне дерево. З ліхтарями, витонченими лавочками, витими бильцями і незвичною чистотою. Цього року набережною прогулювалися президенти України та Росії. А Володимир Путин узагалі провів у Криму цілих чотири дні, випадок, на думку його протокольної служби, безпрецедентний: президент Росії ніде особливо затримуватися не любить. «Ялта — за своїм місцем розташування, потенціалом і можливостями обов’язково стане одним із найреспектабельніших курортів Європи, — каже мер міста Сергій Брайко. — Питання лише в часові. Це розуміють ті, хто попри недосконалість нашого законодавства вже нині вкладає гроші в готельний бізнес. Але якщо не надати місту доглянутого, респектабельного вигляду, то готелі і спа-центри, нехай навіть вельми високого класу, виявляться лише «острівцями цивілізації», що, безумовно, відразу позначиться на загальному потоку приїжджих. Тому наша програма-мінімум — підтримання на належному рівні зовнішнього вигляду міста, нормальної роботи всіх його комунікацій і забезпечення чистоти». У програмі-максимум — насамперед залучення інвестицій у створення міської інфраструктури. Планується будівництво міського аквацентру, діснейленду, великого торговельного комплексу і багато іншого.

Набережна

…Життя вирує на набережній. Мерехтять вогнями атракціони, рікою ллється пиво, у затишних місцях продаються креветки по дві п’ятдесят за склянку. Художники, продавці, музиканти. Все це — на старій частині набережної. А вздовж неї — оновлені, відреставровані фасади будинків, респектабельний ресторан «Вальтер», далі — безліч акуратних ресторанчиків із привітними закликальниками-офіціантами. Меню досить різноманітне. А якщо, люб’язно усміхнувшись, попросити в офіціанта свіжої, а не мороженої рибки, можливо, вам принесуть найніжнішу смажену «барабульку» або «султанку», яку свого часу дуже полюбляв Микола II. На площі, прямо під пам’ятником Леніну, — пісні і танці. Прожектори освітлюють полотно імпровізованої сцени, крізь яке просвічується гігантська постать вождя пролетаріату. Таке враження, що він також пританцьовує, помахуючи в такт мелодії рукою. Милує око зовнішня реклама. Ні тобі сигарет, ні алкоголю — суцільний здоровий спосіб життя! Як з’ясувалося, цього сезону в Ялті заборонено рекламу алкоголю і тютюнових виробів.

Відрізок нової набережної стикується з частиною набережної старої. І якщо на першій — порядок, гармонія і чистота, навіть фантиків не побачиш, то на іншій — звична метушня, шум і бруд, з яким, як показує практика, цілком впоратися нереально. Чому?

«Я і сам неодноразово переймався цим питанням, — каже Сергій Борисович. — Ще торік закупили і розставили по всьому місту додаткові урни. До обіду вони вже усі переповнені, тільки встигай виносити. І ще народ до урн зазвичай свій фантик або «бичок» не доносить. Автоматично кидає під ноги. Торік я навіть експеримент проводив. Ішов за «їдцями» морозива. Так із десяти лише один викидав папірець до урни. Нинішнього року на очищення міста від сміття виділено вдвічі більше коштів, ніж минулого».

Ми повторили цей експеримент на відрізку нової набережної. І ось що з’ясувалося. Тепер семеро з десяти доносять цей самий папірець до старої набережної і викидають його там... «От бачите, — підсумував мер, — правильно говорили давні греки — естетика, краса і чистота виховують у людині особливе ставлення до навколишнього світу. Ось чому зовнішній вигляд літньої столиці України такий же важливий, як і вчасна виплата зарплат, пенсій. У нових умовах і психологія людей змінюється набагато швидше».

…Зірковий рівень

Зміна психології, насамперед працівників готельного комплексу, особливо помітна по готелях чотирьох-, п’ятизіркового рівня, яких у самій Ялті не так уже й багато. Ми відвідали всі. «Ореанда» у цьому сегменті послуг — явний лідер. За сервісом і комфортом не поступається рівню п’ятизіркового готелю. Вимуштруваний персонал, гаряча і холодна вода цілодобово, два басейни, тренажерний зал, справжня турецька лазня. Це один із перших вдалих інвестиційних проектів. Реконструкція «Ореанды» коштувала 21 млн. доларів. Нині внесок підприємства у бюджет міста досить вагомий. Готель «Времена года» — стильний готель з потужним лікувально-діагностичним центром, де за тиждень підлікують, повністю обстежать, та ще й видають рекомендації щодо подальшого способу життя. Гарантія успіху — цілющі якості кримської природи, майстерність медперсоналу і висококласне обладнання. «Бристоль» — невеличкий затишний сімейний готель прямо на набережній. Картини, квіти в номерах, вишукані пастельні тони інтер’єра, послужливі порт’є, тиша. Затишний ресторанчик, де по п’ятницях працює професійне вар’єте. Все настроює на неспішний сімейний відпочинок. Передбачене навіть дитяче меню з манною кашею, вівсянкою, а за потребою — памперси і соски.

Наприкінці набережної готель «Левант» — суперсучасний єдиний комплекс, розташований у межах міста на самому березі. Всі номери з виглядом на море. Прямо під вікнами — пляж. І невеличкий, дуже популярний у Ялті ресторан із незвичним інтер’єром і приголомшливою кухнею.

Прямо за Ялтою в мальовничому парку курортна «вотчина» української податкової інспекції — пансіонат «Гліцінія». Реліктовий парк приховує масивні корпуси, де любили зупинятися Ворошилов, Хрущов, Брежнєв і Горбачов. Дотепер номери тут користуються незмінним попитом. Особливо в тих, хто відчуває ностальгію за комфортом радянського зразка, хоча і найвищого класу. Начебто для порівняння на березі моря виріс невеликий сучасний готель-палац. З фонтанами, позолотою, закрученими східцями, шикарною сауною і вишуканими номерами. Поряд закритий басейн, бар і ресторан, декоровані кактусами найрізноманітніших форм, розмірів і відтінків.

Те, що до цих об’єктів доторкнулася Європа, відчувається в усьому. Навіть офіціантки посміхаються інакше. І хоча в інших місцях ця сама Європа тільки «зароджується», багато готелів користуються стійким попитом, бо зуміли знайти оптимальний варіант відповідності цін і нехай ще «совдепівського» сервісу, але гарного рівня.

Санаторій «Курпаты» (відділення «Дружба»). Величезна будівля на березі моря. Добротність відчувається в усьому — від рівня номерів до якості кухні. Так, у деяких номерах і меблі далеко не нові. Зате все чисто, акуратно, немає перебоїв із водою, якісна, смачна їжа.

«Ялта-інтурист» — наймісткіший готель на ПБК, здатний прийняти понад дві тисячі чоловік одночасно.

Величезний басейн із морською водою працює з восьмої ранку. На його доріжках можна зустріти наших знаменитих олімпійців.

Шведський стіл — високого рівня. Асортимент різноманітний і підібраний зі смаком. Від закордонного відрізняється тим, що всю цю пишноту доводиться поглинати під пильними поглядами офіціантів, натрапляючи на таблички з написами «Із залу нічого не виносити».

Планується закриття готелю на реконструкцію. Втім, і нині народу тут багато, іноземців у тому числі.

Приватні пансіонати

Комфортно відпочити можна й у приватних пансіонатах. За приблизними підрахунками, у Ялті їх більше ста. Та оскільки легально зареєстровано лише 15—20, прямої реклами немає. Інформацію можна одержати від водіїв таксі, частково — в екскурсбюро або в турфірмі, де ви постійний клієнт і тому вам довіряють. Приватні пансіонати — це невеликі, на десять—тридцять номерів, готелі, з усіма зручностями, паркінгами і смачною домашньою кухнею. Ціни в них на порядок нижчі, ніж в офіційних готелях. Легалізуватися вони не хочуть, і по-своєму зрозуміти їх можна. Адже у разі реєстрації доведеться платити зовсім інші податки. Торік за кількістю клієнтів приватники «переграли» державний сектор, і ця тенденція зберігається.

Коли готель у рюкзаку

З травня дороги Великої Ялти заповнює ще один різновид відпочиваючих. Ті, хто взагалі ігнорує будь-які цивілізовані умови проживання. Свій «готель» — намет — вони несуть у рюкзаках за спиною або везуть у багажнику машини.

Улюблені місця зупинок — гори Симеїза, Місхора і, звісно ж, плато Ай-Петрі, що височіє над Ялтою. На жаль, туристи — головний біль лісників і пожежних. У сезон доводиться гасити до 10—20 міні-пожеж на добу від незагашених багать, недбало кинутої сигарети тощо.

Ай-Петрі

Плато на Ай-Петрі — одне з найунікальніших місць Криму, де природа збереглася у всій своїй первозданності. Піднятися на гору можна різними способами: канатною дорогою, пішки, на машині, вертольоті і велосипеді. Ми випробували всі, крім останнього.

Пронеслися на авто на самісінький верх звивистим гірським серпантином, коли вуха закладає від висоти, від прірви під колесами «ойкає» серце, а в крові буквально «закипає» адреналін.

Вартість оренди вертольота — півтори тисячі гривень на чотирьох. У недалекому майбутньому планується налагодити пряме сполучення Сімферополь—Ялта на невеликих 20-місних вертольотах з проїзними квитками за 100—150 гривень. Практично стільки ж коштує таксі за тим самим маршрутом.

Безопорна канатна дорога — одна з основних «родзинок» Криму. Навколо «канатки» майже весь час клубочуться хмари. І коли крізь їхню завісу зненацька прориваєшся до залитої сонцем вершини, перед тобою постає щось на кшталт татаро-монгольського табору: табуни коней, верблюди, татари в тюбетейках і якихось немислимих пов’язках. Усюди мангали, де смажаться шашлики, печуться татарські солодощі і, звісно ж, море вина, підозріло дешевого, у виборі якого варто бути дуже обережним. Як нам пояснили, якісної продукції мало. Та якщо ставити собі таку мету, можна знайти. Справжнє вино має смак винограду, а якщо воно «відгонить» мигдалем, трояндою або жасмином — це вже не вино, хоч би скільки вам розповідали про особливу унікальну технологію його приготування.

Ми випробували ще один спосіб подорожі — пішохідний. Спустилися з Ай-Петрі пішки. Мер міста з дружиною повели нас унікальним маршрутом — стежиною, що губилася у скелях. Квітучі луки швидко змінили вкриті м’яким мохом камені, що вросли у величезні, нагріті сонцем скелі. Обривалися вони кілометровими схилами, з яких відкривався чудовий вид на всю Велику Ялту. М’яку зелень берега омиває бірюзове море, а в пронизливо-синьому небі раз по раз з’являються орли, дельтаплани і вертольоти. Відчуття таке, що в самого за спиною виростають крила. Тут особливо відчувається сила і подих самої природи.

Де продовжують молодість

Такий самий вид відкривається і з водоспаду Учан-Су з холодною, чистою і солодкою на смак водою. Жінки називають його джерелом молодості: якщо в нього зануритися хоча б кілька разів, шкіра стає пружною, гладкою і дуже ніжною та не потребує навіть кремів — так впливає присутній у воді природний гліцерин. Тут же на плато, правда, в іншій його точці, є ще одне унікальне «омолоджуюче» місце — печера Триглазка з постійною «вічною мерзлотою» у вигляді вигадливих, крижаних сталактитів і сталагмітів. Охороняє печеру крижаний сталагмітовий гномик, в одному її кінці розташоване глибоке підземне озеро, в іншому — крижана ніша, наповнена блискучими крижинками.

Гірська стежка, нарешті, виводить до чудового кемпінгу «Поляна сказок» і ресторану «Горный ручей». І мер, зібравши усіх за столом, виголошує перший тост за природу цього краю, що багато століть дає людям силу, здоров’я і мудрість. «Це наш улюблений маршрут, — усміхається Сергій Борисович. — Нинішнього року він буде включений до нової екскурсійної програми».

Після гір — відчуття таке, що кожен з нас проковтнув по повітряній кульці. Легені буквально розпрямляються від насичення киснем. Хочеться спати, а щоб трохи збадьоритися — вдихнути звичний запах вихлопної труби.

Екскурсійні програми Великої Ялти з кожним роком дедалі різноманітніші. Це не лише походи по всесвітньо відомих палацах-музеях — Лівадійському, Воронцовському, Массандрівському, по історичних місцях, скарбниці кримських субтропіків Нікітському ботанічному саду, де зібрано понад 1700 дерев і чагарників з п’яти континентів. Колись у гірській частині Криму до Південного берега було прокладено понад 400 екскурсійних маршрутів, багато з яких нині відроджуються.

Кращим від гір може бути тільки море

Море нинішнього року було особливо прозоре і чисте. І таким буде весь сезон! — так нас клятвено запевняли в санепідемстанціях Ялти і Симеїза, демонструючи роботу очисних споруд. У Симеїзі вони справді абсолютно нові, в Ялті ж доводиться поки що латати діри на старих. Проте окремим указом міськвиконкому виділені суми на підтримання всієї структури в робочому стані. І працює вона безперебійно. Але найкращим показником чистоти моря стали справжні стада дельфінів і скопища медуз, яких цього року неймовірно велика кількість. Рано-вранці на катері ми вийшли зустрічати світанок. Сонце піднімалося через Ведмідь-гору, навколо вода вирувала від грайливих дельфінів. Як пояснили моряки, дикі дельфіни насправді не такі вже довірливі, як може видатися на перший погляд. Раніше справді були випадки, коли вони рятували людей, але під час війни їх по-варварськи винищували на м’ясо, хоча воно зовсім несмачне. Після цього дельфіни стали набагато обережнішими. А навколо кораблів граються, тому що уздовж бортів утворюються пружні хвилі, об які дельфіни люблять тертися — такий своєрідний масаж.

…З моря Велика Ялта здається особливо незвичною: доглянуті будиночки концерну «Лукойл», будинок Софії Ротару, яка над усіма закордонами віддає перевагу Криму, в обрамленні паркової зелені — елітний «Красный уголок» — новобудови найвищої якості, санаторії і — як скелети гігантських динозаврів — бетонні каркаси радянського недобуду. Все це в оточенні розкішної зелені гір. І тут виникає єдине бажання — швидше закінчити справи, залишити вдома всі проблеми, приїхати до Ялти хоча б на тиждень-другий і пірнути в Чорне море — море радості, здоров’я, задоволення!