Ялинка по-американському

Попри вкрай виражену сезонність, ялинковий бізнес в Америці процвітає. Обсяг продажів становить трохи менше 30 мільйонів дерев на рік (торік було продано 27 мільйонів), даючи більше одного мільярда доларів доходу. Найбільше ялинок, точніше — «різдвяних дерев», виробляється і продається в північнозахідних штатах Орегон і Вашингтон. Популярні в американців різні види ялин, включно з блакитними. Головна вимога — здатність дерева не скидати хвою тривалий час. Окрім суто ялинкового бізнесу, власники ферм виготовляють і продають букети, вінки та гірлянди з гілок. Останні можуть висіти «як живі» протягом двох місяців, за умови, що на них не потрапляє пряме сонячне проміння.

Ціна американської різдвяної ялинки коливається від 15 до 120 дол., залежно від розміру, сорту дерева та району країни. За даними Національної асоціації різдвяних дерев (є тут і така, і, звісно, це аж ніяк не державна установа), торік середня ціна живої американської ялинки становила 42 дол. 60 центів, тоді як штучне різдвяне дерево коштувало в середньому 96 дол. 50 центів. Розміри ялинок на продаж коливаються від 45 см до чотирьох метрів. Ялинкові ферми не тільки везуть зрубані дерева та гілки в магазини й на вуличні базарчики, а й запрошують покупців до себе. У багатьох американських родинах поїздка по різдвяну ялинку є традиційним загальносімейним заходом, що влаштовується вихідного дня. Приїздять із дітьми й собаками, старанно вибирають деревце за розміром, кольором, породою, формою і, звісно, ціною. За бажання його можна спиляти самому — інструмент видадуть тут-таки на фермі. Цю процедуру сторони угоди розглядають як додаткове задоволення для покупця, а не як економію праці продавця, і вона на ціну не впливає. Свіжоспиляні дерева краще пахнуть, довше стоять, та й зазвичай дешевші, ніж куплені в місті.

Неподалік розміщена саме така ферма. Її господиня, жінка похилого віку, отримала ферму в спадщину від батька, який заснував її понад 40 років тому. За фахом вона вчителька і, доки батько був живий, регулярно організовувала екскурсії на батьківську ферму для своїх учнів, показуючи їм, як ростуть справжні різдвяні ялинки й чим відрізняються одні породи дерев від інших. Ну, а після смерті батька взяла сімейний бізнес у власні руки, розглядаючи нинішнє заняття як ранню пенсію, яка до того ж дає доход. Їй дуже подобається проводити час на повітрі і займатися посильною фізичною працею. За її словами, найприємніше — це рік у рік зустрічати своїх постійних клієнтів. Щоразу її вражає, як за той час виростають і змінюються їхні діти...

Щоб виростити ідеальне різдвяне дерево, потрібні кілька умов. Належний грунт, високоякісне насіння, добрива, а також підрізання гілок для надання правильної форми. Багато фермерів у нашій окрузі, дотримуючись моди на все «органічне», принципово не користуються пестицидами і для знищення шкідливих комах щороку закуповують партію жуків-сонечок, яких їм надсилають поштою з Каліфорнії.

Найбільш грізні конкуренти ялинкових ферм — штучні ялинки, виготовлені, як годиться, в Китаї, де останнім часом їх навчилися робити дуже реалістичними, прямо як живі. Близько 50 мільйонів американських сімей уже придбали хоча б одну штучну ялинку. Підточує ялинковий бізнес і непогода. В особливо посушливі роки фермери можуть втратити до 60% торішніх саджанців... На допомогу їм приходять генетики, які виводять нові сорти дерев, стійких до посухи, з хвоєю найрізноманітніших кольорів та відтінків, здатною довго не обсипатися. Підтримує ялинковий бізнес і відомий дух консьюмеризму, що винаходить нові віяння. Так, кілька років тому в Штатах стало модно купувати і встановлювати дві ялинки відразу. Одну ставлять у вітальні, а другу — у спальні або дитячій, а то й на веранді чи на балконі. Кажуть, що моду на більш ніж одне дерево породила велика кількість ялинкових прикрас, які нагромадилися в родинах за минулі роки. Це цілком можна зрозуміти, хоча б раз опинившись у торговому ряду з ялинковими прикрасами в будь-якому американському магазині — очі розбігаються, хочеться купити і цю красу, і он ту — навіть якщо в тебе на антресолях чи на горищі вже порошаться кілька коробок із ялинковими іграшками...

З ініціативи екологічних організацій, ось уже друге десятиліття в Америці після різдвяних та новорічних свят викинуті ялинки збирають і переробляють на добриво (компост) або використовують як вихідний матеріал для робіт із прикрашання присадибного, приофісного, міського або приміського ландшафту (landscaping). Подрібнену хвою й деревину змішують із землею, щоб зробити грунт пухкішим, або насипають зверху для кращого утримування вологи. Екологи використовують ялинкову тирсу для посипання грунту на пришляхових та інших ділянках, де він оголюється через людську діяльність. Ще одна екологічна тенденція — купувати дерево з корінням і вкопувати на власному подвір’ї. Такі багаторазові ялинки зазвичай прикрашають електричними гірляндами. До речі, на думку екологів, на тій ділянці, де замість кукурудзи фермери починають вирощувати хвойні дерева, припиняється процес ерозії і грунт у цілому поліпшується. Втім, як це завжди буває, ялинкова традиція має й темний бік. Щороку святково прикрашені ялинки в будинках стають причиною пожеж. За статистикою, щосезону у країні відбувається більше п’ятисот пожеж, сумарний збиток від яких у середньому становить 20 млн. дол...

Чимало місцевих музеїв у маленьких американських містечках відкривають напередодні Різдва експозиції, присвячені прикрашеним ялинкам, сприяючи тим самим зародженню нової традиції: сімейним відвідинам музею під час різдвяних канікул. Багато шкіл, особливо початкові, встановлюють у себе ялинки і пропонують школярам навчальні проекти з виготовлення прикрас для них власноручно з допомогою фантазії та старання. Одна з найпопулярніших тенденцій — виготовлення ялинкових прикрас із власними фотографіями. Учні трохи старшого віку використовують ялинковий сезон для цільового збирання грошей, зокрема на подорожі в Європу. Для цього вони підряджаються підносити куплені ялинки до машин за невеличку плату. Зазвичай юні носії повідомляють потенційним клієнтам про свої плани щодо цього заробітку з допомогою саморобних плакатів, прикріплених до курток. Користуватися чи ні їхніми послугами — справа суто добровільна, але передсвятковий настрій робить багатьох людей щедрими.

Оскільки для переважної більшості американців ялинка — це атрибут Різдва, а не Нового року, ціни на «різдвяні дерева» різко знижуються після 24 грудня, що дозволяє вихідцям із колишнього Союзу, які відзначають зимові свята «по-старому», заощаджувати на ялинці. Втім, багато їх, навіть не християни, приєднуються до загального свята і ставлять у себе ялинки напередодні католицько-протестантського Різдва. Адже американське Різдво — це менш за все свято релігійне, а ошатні ялинки та подарунки під ними радують людей усіх національностей, релігій і віку.