Українські екскурсійні бюро працюють без аудіогідів — спеціальних пристроїв, які допомагають туристам самостійно відкривати таємниці побаченого. Вже сам цей факт свідчить про те, що вітчизняний ринок туристичних послуг не просто переживає період становлення, а перебуває в зародковому стані.
Якщо сказати по-простому, аудіогід — це плеєр, який з допомогою магнітного носія відтворює текст екскурсії. Три основні причини викликали появу аудіогідів. По-перше, турист одержує якісну інформацію, звільнену від «вільного словоблудства» гіда (а такі перегини, запевняю вас, трапляються не лише у нас, а й у «них»). По-друге, економія: аудіогіду не треба платити зарплату. По-третє, з допомогою аудіогіда можна обслуговувати екскурсантів із різних країн їхньою рідною мовою.
Аудіогіди бувають двох видів — індивідуальні (туристові дають плеєр із потрібним записом, він надіває навушники і слухає текст, спокійно простуючи вздовж експозиції) і масові (групі туристів із різних країн пропонують надіти навушники і вибрати потрібну мову — автобус або катер катає гостей містом, а з їхніх динаміків звучить зрозумілий іноземцям текст).
Аудіогіди широко використовуються в розвинених країнах. Воно й зрозуміло: у кораблику, який возить туристів по Сені, можуть опинитися і японці, і німці, і американці, й італійці, і громадяни однієї з країн пострадянського простору. Читати їм одночасно п’ять екскурсій, але різними мовами, звичайно, нерозумно — у звуковій поліфонії ніхто нічого не зрозуміє. З допомогою ж аудіогіда кожен слухає інформацію зрозумілою йому мовою.
В Україні немає практики одночасного і масового обслуговування туристичних груп, які приїхали з різних країн. Якщо приїжджають, скажімо, японці, то їм виділяють окремий автобус і «приставляють» гіда зі знанням японської. Не дуже активно впроваджуються й індивідуальні аудіогіди, які могли б витіснити «традиційних» екскурсоводів із музеїв, галерей і маршрутів. А дарма. Адже екскурсія, записана гарною українською мовою, могла б виконувати не лише пізнавальну, а й виховну, і навіть ідеологічну функції. Крім того, рівень знань багатьох вітчизняних екскурсоводів відверто слабкий. Тож використання аудіогідів могло б істотно підвищити якість обслуговування туристів.
Наша держава проблемою впровадження аудіогідів не займається. Зовсім. «Український ринок, а точніше — наші туристичні компанії, ще не «доросли» до широкого застосування аудіогідів», — вважає глава Державної служби туризму і курортів України Анатолій Пахля. Втім, Анатолія Івановича в цій ситуації звинувачувати немає сенсу: він обійняв свою посаду зовсім недавно, штат очолюваної ним служби — трохи більше двадцяти осіб. «Верстаючи» бюджет, Верховна Рада традиційно на туризм виділила справжні копійки. Тут, погодьтеся, не до аудіогідів...
А ось росіяни у питанні впровадження аудіогідів дуже помітно просунулися. Наприклад, таку послугу пропонують багато російських музеїв: за нашими даними, їх не менше трьох десятків. Один із них — Пермський обласний краєзнавчий музей. Для його відвідувачів підготовлено аудіоекскурсії російською, татарською, комі-перм’яцькою, німецькою та англійською мовами. Причому проект «Аудіогід» був реалізований де-факто на спонсорські гроші: він переміг на обласному конкурсі соціальних і культурних проектів у номінації «Впровадження і використання нових технологій у сфері культури». Чому в нас не проводяться такі конкурси?..
Аудіоекскурсію розроблено і для відвідувачів Петропавловської фортеці. Аудіосупровід містить докладний тривимірний план із маршрутом із 13 зупинок. Кожній зупинці відповідає свій MP3-файл. Таким чином, маючи будь-який пристрій, здатний відтворювати MP3, можна самостійно протягом двох-трьох годин знайомитися з історією унікальної фортифікаційної споруди. Отримати мобільну версію цієї екскурсії розміром 20 Мб можна в Інтернеті. А можна навіть замовити версію на компакт-диску з більш якісним звучанням.
Аудіогід розроблено і для туристів, які захочуть відвідати Кремль. Щоб помандрувати по ньому, окрім вхідного квитка, громадянин має оплатити й оренду «розумних машин»: 220 рублів коштує аудіогід і ще 70 — плеєр. Вигідність цих «грамотіїв» очевидна, адже екскурсоводові треба платити зарплату, відраховувати чималі соціальні податки, підбирати фахівців зі знанням різних (у тому числі й екзотичних) іноземних мов, — аудіогідів треба лише підзаряджати. Ціна пристрою невисока — від 100 доларів. За розрахунками фахівців, один аудіогід, якщо роботу буде організовано правильно, окупить себе за місяць.
Що ж стосується України, то тут лише прокльовуються перші паростки аудіоекскурсій. Один із мобільних операторів запустив послуги безплатного аудіопутівника для туристів, які відвідують нашу країну. Продукт призначається для тих, хто хоче самостійно ознайомитися з визначними пам’ятками Києва, Одеси та Львова. Огляд Києва стане набагато простішим з аудіогідом і супровідною картою, на якій позначено 21 визначну історичну і культурну пам’ятку. Карти розповсюджуються в аеропортах, на вокзалах, у кращих готелях, ресторанах столиці та в деяких магазинах. Набравши тризначний номер, зазначений на карті, користувачі мережі почують вітання і можуть прослухати цікаві двохвилинні розповіді про кожну з визначних пам’яток.
«Мені здається, що проблему аудіогідів треба розглядати в контексті впровадження передових технологій у туристичній галузі, — каже директор однієї зі столичних туристичних компаній Світлана Нечаєва. — Лише деякі фірми можуть похвалитися автоматизованими системами управління, гарними сайтами, грамотно розробленою стратегією оновлення основних фондів. Причина відома: низька прибутковість. Саме тому поки що сфера культури і туризму не має можливості інвестувати гроші в якісь інновації».
Що ж, чекатимемо...