Для цих місць і справді дуже доречне порівняння з не захованою в скриню вінчальною сукнею. Край рівнин і пагорбів, який обрамовує русло Луари з її притоками Ендром, В’єнном і Шером, не просто географічний центр, а справжнє серце Франції.
Долині ріки, що розкинулася на землях древніх провінцій Орлеана, Турені, Анжу та північної частини Бері, судилося стати колискою французької культури. Тут народилися безсмертні поезії Війона і сатира Рабле, починалася наукова кар’єра Декарта. У різні роки з цим дивовижним куточком було пов’язане життя і творчість Вольтера, Мольєра, Бомарше, Руссо, Беранже, Пруста, Бальзака, Гюго, Флобера, Метерлінка, Франса...
Концентрації настільки блискучих людей, вочевидь, сприяла аура краю, що її століттями формували його жителі. Вищою цінністю для них була незалежність. Особливо наочно це проявилося під час Столітньої війни. Тоді долина Луари стала надійним притулком для французької сторони після захоплення англійцями і бургундцями столиці королівства Парижа. З цих земель Людовік XI почав відновлювати централізовану королівську владу. І хтозна, чи вдалося б це монархові, якби не було в долині Луари замків.
Поезія і філософія знаменитих садів замка Вілландрі |
Королівський замок в Амбуазі вважається першим архітектурним втіленням стилю Відродження у Франції. Карл VIII перетворив стару фортецю на розкішний палац. Він, за словами Гюстава Флобера, височіє над містом шляхетним та імпозантним силуетом, ніби кинувши собі під ноги купу дрібних камінчиків біля підніжжя скелі. Тут любив бувати Франціск I, який запросив із Італії Леонардо да Вінчі. Останні три роки свого життя майстер провів у сусідньому замку Кло-Люсе. За свідченнями, які дійшли до наших днів, монарх і митець часто ходили один до одного в гості підземною галереєю, що з’єднувала замки, і чимало часу проводили за філософськими розмовами. Можливо, у ході однієї з них у юного короля й виникла ідея збудувати замок, що об’єднав би французький та італійський архітектурні стилі.
Місцем для будівництва нового замку Франц?ск вибрав оточене лісами сільце Шамбор. Леонардо був автором одного з перших проектів. І хоча йому не судилося здійснитися, чимало ідей да Вінчі лягли в основу остаточного проекту. Зокрема оригінальні подвійні гвинтові сходи. Вони зроблені так, що той, хто піднімається сходинками, не бачить того, хто спускається, і навпаки.
Капела Святого Губерта у дворі Амбуазького замку, де почиває прах Леонардо да Вінчі |
Блискучим зразком зодчества постає замок Шенонсо, створений на ріці Шер. Мабуть, головний секрет його елегантності в тому, що протягом усієї його історії замок споруджували, облаштовувався, й керували ним сім жінок, дві з яких були королевами. Завдяки їхньому сильному характеру, діловому чуттю, смаку та знанням архітектури з’явилася на світ перлина Шенонсо. Може, і доля Амандіни Аврори Люсі Дюпен склалася б інакше, якби вона в дитинстві не провела в цих місцях дитячі роки. А світ так і не дізнався б про Жорж Санд.
Збройовий зал замку Шеверні |
Ще до середини минулого століття Луару борознили каравани суден. Тепер же про колишнє судноплавство нагадують лише занедбані причали та доки. Змінився і традиційний сільський пейзаж долини. На щастя, замків це не стосується. Їхні стіни лише світлішають із часом. Кажуть, така особливість місцевого каменю, з якого їх побудовано.