Відкопали носорога. На жаль, без рога

Поділитися
Проте найцікавіше, звичайно, не в цьому (див. заголовок). А в тому, що трьохтисячолітньої давнини фі...

Проте найцікавіше, звичайно, не в цьому (див. заголовок). А в тому, що трьохтисячолітньої давнини фігурку, яка хоч і загубила десь свій ріг, але найсправжнісінького носорога, виготовленого з місцевої (!) глини, знайшли в Київській області! Отже, в нас водилися носороги? Якщо ні, то звідки наші предки знали про їх існування?..

Безумовно, відповіді на всі загадки, пов’язані з надзвичайною скульптуркою, рано чи пізно дадуть учені. Чимало доведеться потрудитися й над «розшифровуванням» безлічі інших, нехай менш чудернацьких, але дуже цінних артефактів часів Київської Русі, виявлених останнім часом Північною постійно діючою археологічною експедицією Інституту археології НАН України в околиці села Ходосівка Києво-Святошинського району. Втім, про унікальність знайденого матеріалу абсолютно впевнено можна казати вже нині.

Так вийшло, що донедавна навіть учені дуже погано уявляли собі, яким було давньоруське село. Прогалину багато в чому заповнили пошуки українських археологів, основані на розкопках, проведених біля згаданої Ходосівки.

Попередники сучасних вуликів
Наприклад, нинішнього року екс­педиція відкрила в цих місцях поселення ХІІ століття. Там збереглася маса неординарних і красномовних речей. Серед них — металургійні шла­ки (отже, було розвинене відпо­відне виробництво), рибальські грузила зі свинцю, пружини циліндрич­ного замка (виходить, людям було що ховати), кольчужні кільця, бронебійні наконечники стріл. А також колекція жіночих скляних браслетів (між тим, вважалося, що в ті ж часи їх носили лише небідні городянки) й срібна каблучка. Тобто люди тоді могли задовольняти не тільки першочергові, але й естетичні потреби. Ще один висновок, зроблений ученими: побут давньоруського села показує, що його матеріаль­на культура не поступалася культурі жителів князівських центрів. Більш того, на території сіл удалося простежити й деякі елементи релігійної культури, про що раніше відомо не було.

Цікавий факт: люди, які жили на території нинішньої Київської області в ХІІ столітті й харчувалися здебільшого рибою й дичиною, були справжніми богатирями під два метри зростом. А от жителі знаменитих чорноземів, чиє меню складалося переважно з рослинної їжі, — зростом мало не з нинішніх ліліпутів. Ще одне очко на користь м’ясоїдів?..

Загалом в околицях Ходосівки вчені виявили матеріальні свідчення 23 культурно-історичних періодів, починаючи з епохи мезоліту й закінчуючи козацькими часами. Все це дозволяє твердити: Ходосів­ський археологічний комплекс належить до унікальних об’єктів, які потребують різнобічного вивчення, охорони й збереження, а накопичений матеріал — музеєфікації й подальшої популяризації. До слова, знахідок уже зібралося на кілька повноцінних експозицій, але з 2004 р. і досі через бюрократичну тяганину археологи ніяк не можуть зареєструвати музей.

Реконструйована піч у дії
Цей факт — один із багатьох, які наочно демонструють, без перебільшення, наплювацьке ставлення нашої держави до археології. І про що можна казати, коли Україна мало не єдина у світі країна, яка не виділяє гроші на археологічні розкопки на своїй території?! Виявляється, всі роботи, проведені нині, були б неможливі, якби їх не фінансували іноземні інституції й нечисленні вітчизняні приватні структури...

Але скаржитися й нарікати на долю, зважаючи на все, не в характері археологів. Вони просто чесно працюють. І... будують далекосяжні плани. Наприклад, начальник Північної постійно діючої експедиції Ігор Готун мріє, щоб біля Ходосівки виріс скансен — музей просто неба «Давньоруське село» з діючими експонатами. Частину з них учені уже відтворили: у них у таборі можна побачити реконструйо­вані гончарний круг, металургійний горн, борті — попередники сучасних вуликів. Причому все зроблено точнісінько як у давні часи, без застосування сучасних матеріалів.

А ще вчені відновили рецепт давньоруського хмільного напою, того, про який йдеться мало не в усіх казках: по вусах текло, а в рот не потрапляло. Дуже, маю вам сказати, непоганими напоями балувалися давні русичі! Принаймні «римейк» авторства українських архео­логів вражає — легкий, схожий на пиво з медом. Оригінальний і освіжаючий. Упевнена: у стилізованому ресторанчику скансена він матиме незмінний успіх!

За організацію прес-туру автор вдячна агентству RAFFINADE COMMUNICATIONS.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі