Відкопали носорога. На жаль, без рога

Проте найцікавіше, звичайно, не в цьому (див. заголовок). А в тому, що трьохтисячолітньої давнини фігурку, яка хоч і загубила десь свій ріг, але найсправжнісінького носорога, виготовленого з місцевої (!) глини, знайшли в Київській області! Отже, в нас водилися носороги? Якщо ні, то звідки наші предки знали про їх існування?..

Безумовно, відповіді на всі загадки, пов’язані з надзвичайною скульптуркою, рано чи пізно дадуть учені. Чимало доведеться потрудитися й над «розшифровуванням» безлічі інших, нехай менш чудернацьких, але дуже цінних артефактів часів Київської Русі, виявлених останнім часом Північною постійно діючою археологічною експедицією Інституту археології НАН України в околиці села Ходосівка Києво-Святошинського району. Втім, про унікальність знайденого матеріалу абсолютно впевнено можна казати вже нині.

Так вийшло, що донедавна навіть учені дуже погано уявляли собі, яким було давньоруське село. Прогалину багато в чому заповнили пошуки українських археологів, основані на розкопках, проведених біля згаданої Ходосівки.

Цікавий факт: люди, які жили на території нинішньої Київської області в ХІІ столітті й харчувалися здебільшого рибою й дичиною, були справжніми богатирями під два метри зростом. А от жителі знаменитих чорноземів, чиє меню складалося переважно з рослинної їжі, — зростом мало не з нинішніх ліліпутів. Ще одне очко на користь м’ясоїдів?..

Загалом в околицях Ходосівки вчені виявили матеріальні свідчення 23 культурно-історичних періодів, починаючи з епохи мезоліту й закінчуючи козацькими часами. Все це дозволяє твердити: Ходосів­ський археологічний комплекс належить до унікальних об’єктів, які потребують різнобічного вивчення, охорони й збереження, а накопичений матеріал — музеєфікації й подальшої популяризації. До слова, знахідок уже зібралося на кілька повноцінних експозицій, але з 2004 р. і досі через бюрократичну тяганину археологи ніяк не можуть зареєструвати музей.

Але скаржитися й нарікати на долю, зважаючи на все, не в характері археологів. Вони просто чесно працюють. І... будують далекосяжні плани. Наприклад, начальник Північної постійно діючої експедиції Ігор Готун мріє, щоб біля Ходосівки виріс скансен — музей просто неба «Давньоруське село» з діючими експонатами. Частину з них учені уже відтворили: у них у таборі можна побачити реконструйо­вані гончарний круг, металургійний горн, борті — попередники сучасних вуликів. Причому все зроблено точнісінько як у давні часи, без застосування сучасних матеріалів.

А ще вчені відновили рецепт давньоруського хмільного напою, того, про який йдеться мало не в усіх казках: по вусах текло, а в рот не потрапляло. Дуже, маю вам сказати, непоганими напоями балувалися давні русичі! Принаймні «римейк» авторства українських архео­логів вражає — легкий, схожий на пиво з медом. Оригінальний і освіжаючий. Упевнена: у стилізованому ресторанчику скансена він матиме незмінний успіх!

За організацію прес-туру автор вдячна агентству RAFFINADE COMMUNICATIONS.