ВЕСНА. АВІТАМІНОЗ... І ХРІН ІЗ РЕДЬКОЮ

Відповідно до наукових даних, здоров’я людини в основному (на 60—70%) залежить від способу життя й екології, на 23—32% — від генетичної спадковості і дуже мало (на 7—8%) — від лікарської допомоги. Тому кожна людина, дотримуючись здорового способу життя, особливо ж — правильно харчуючись, здатна зменшити негативний вплив екологічних чинників, оптимально використовувати свій генетичний потенціал.

У зимово-весняний період наше харчування дуже часто буває одноманітним. Адже о цій порі року переважно вживаються висококалорійні продукти, особливо жири, цукор, хліб. Водночас знижується споживання овочів і фруктів. Звісно, таку «дієту» не можна назвати здоровою. У цьому були впевнені ще древні.

Так, Піфагор (VI ст. до н.е.), який у віці 20 років відмовився від звичайної змішаної їжі, заснував першу вегетаріанську асоціацію. Пропагуючи ідеї рослинного харчування, він обіцяв своїм послідовникам здоров’я, душевну рівновагу, спокійний міцний сон і високі розумові та моральні якості. Сам Піфагор споживав хліб, мед, сирі й варені овочі, зовсім не пив вина, рибу їв рідко. Його послідовник Платон вважав, що тваринна їжа сприяє виробленню в людини тваринних інстинктів, зокрема войовничості. Улюбленою їжею Платона був інжир. Овідій також вважав, що людина з нормальним здоровим апетитом може харчуватися інжиром, горіхами, фініками, сливами, виноградом, яблуками, маслинами, редькою, цибулею, а також медом, яйцями й молоком. А його сучасник поет Горацій був упевнений, що рослинна їжа більше відповідає поетичному генієві, ніж м’ясна.

Римський філософ Сенека дійшов висновку, що рослини дають достатньо їжі нашому шлунку. А Плутарх писав: «Поганого перетравлення їжі найчастіше можна остерігатися після вживання м’яса, оскільки м’ясо обтяжує шлунок і викликає шкідливі наслідки. Добре було б привчити себе зовсім не їсти м’яса, бо Земля постачає достатньо речовин, які не лише придатні для харчування, а й дають насолоду і задоволення. Мене дивує той, хто допустив до свого столу спотворені форми мертвих тіл».

Сучасні натуропати дотримуються приблизно такої самої думки. Так, щирий прибічник природного харчування Б.Білас вважає, що стан здоров’я українців загрозливий не тільки і не стільки тому, що населення хаотично харчується, а й тому, що вживає надлишок крохмальних вуглеводів і тваринних продуктів. А автор книги «Оздоровче харчування» Володимир Смоляр і геть упевнений, що рослинна їжа — практично єдине джерело надходження в організм багатьох життєво необхідних речовин. Лише з овочів та фруктів організм отримує вітаміни С і Р, лише з рослинними продуктами надходить в організм каротин, що перетворюється там на вітамін А. Овочі — депо вітамінів В1, В2,РР і К, містять велику кількість фолієвої кислоти. До їх складу входить багато мінеральних речовин (калій, кальцій, магній, залізо, кобальт тощо). Так, солі калію надходять в організм людини переважно з овочами. Пектини і клітковина, що містяться в овочах і фруктах, сприяють нормалізації функції органів травлення, нейтралізації шкідливих речовин, виведенню з організму значної кількості холестерину.

Дефіцит овочів та фруктів у раціоні у весняний період призводить до ослаблення організму, зниження опору різноманітним захворюванням. Навесні чимало людей почуваються зле, швидко втомлюються, скаржаться на загальну слабкість. Часто кровоточать ясна. Із дефіцитом овочів та фруктів цієї пори року пов’язують С-гіповітаміноз, ожиріння, цукровий діабет, карієс зубів, пародонтоз та інші захворювання. При нестачі овочів та фруктів у раціоні виділяється менше травних соків, порушується процес травлення, утруднюється діяльність кишечника.

Ось чому навесні необхідно до харчового раціону вводити ранні овочі: капусту, зелену цибулю, петрушку, кріп тощо. Своєрідною «фабрикою» вітамінів, мікроелементів, органічних кислот та інших украй необхідних організмові поживних речовин називають молоду кропиву і щавель. Листя петрушки з давніх-давен було засобом для відновлення сил, зміцнення стінок судин, припинення кровотечі ясен.

Відомо, що ранні сорти капусти містять стільки ж вітаміну С, як і мандарини (30 мг на 100 г). Вітамін С в них поєднується з вітаміном Р, а такий комплекс сприяє зміцненню стінок судин. У ранніх сортах капусти, на відміну від білокачанної, також міститься каротин. Крім перетворення на вітамін А в організмі людини, каротин бере участь у функції надниркових залоз. Капуста містить також холін, причому багато (250 мг на 100 г). Відомо, що ця речовина допомагає боротися з атеросклерозом. Холін міститься в яєчних білках та печінці. Але людям похилого віку й особам із серцево-судинними захворюваннями цими продуктами зловживати не слід. Краще замінити їх на капусту. Корисна капуста і товстунам. Адже до її складу входить тартронова кислота, що затримує перетворення в організмі вуглеводів на жири, запобігаючи надмірному їх відкладанню.

Заведено вважати, що основне джерело вітамінів групи В — це хліб із борошна грубого помелу та інші вироби із цільного зерна. Але зелений горох анітрохи не поступається зерновим продуктам за вмістом цих вітамінів, а часто навіть і перевищує. У зеленому гороху багато холіну й інозиту — активних протисклеротичних речовин.

Багато вітамінів міститься в зеленій цибулі, петрушці, кропиві. Так, у 40 г зелені петрушки або 70 г кропу міститься добова доза вітаміну С. А завдяки фітонцидам зелена цибуля, петрушка та кріп сприятливо впливають на кишкову мікрофлору, пригнічуючи гнильні процеси.

Не слід забувати і про ті овочі, які зберігаються протягом усієї зими й весни, — картоплю, білокачанну капусту, моркву, чорну редьку, ріпчасту цибулю, часник тощо. Так, у 100 г картоплі в березні міститься близько 10 мг вітаміну С. У моркві багато каротину, причому кількість його за час зберігання не зменшується.

Якщо квашену капусту правильно зберігати, то навіть влітку у ній є вітамін С. Крім того, квашена капуста посилює апетит. Таку саму властивість має і чорна редька, що містить велику кількість ефірних олій. А крім того, вона містить багато калію, тому є добрим сечогінним засобом, завдяки ж великому вмісту клітковини стимулює діяльність кишечника.

Навесні джерелом вітамінів і мінеральних солей є овочеві і фруктові соки, які навіть після тривалого зберігання містять достатню кількість вітаміну С. Томатний сік, окрім вітаміну С, містить також каротин.

Хорошим джерелом вітаміну С є також заготовлений з осені хрін (аскорбінової кислоти в ньому більше, ніж у лимонах та апельсинах). А якщо до хрону додати трохи тертого столового буряку, то приправа, окрім вітаміну С, збагатиться ще й каротином, і кобальтом, і антоціанами...