Ураган Хейзел

Її ім’я — Хейзел МакКалін. Суто через випадковість воно не значиться в Книзі рекордів Гіннесса, хоча по праву заслуговує там на одне з почесних місць, що довела роками нелегкої та клопіткої праці на посаді міського мера. Впродовж ось уже тридцяти років! Вона, мабуть, найстарший мер на планеті: 14 лютого, у День святого Валентина, їй виповнюється 88!

Народилася Хейзел у 1921 році в селі Порт-Даніель, що в провінції Квебек. Її батько був власником невеличкої компанії, що спеціалізувалася на рибному промислі та виробництві консервів. Мати опікувалася сімейною фермою та поралася по господарству. Після закінчення школи Хейзел відвідує школу бізнес-секретарів — спочатку у Квебек-Сіті, а потім у Монреалі. Були пла­ни продовжити навчання в університеті, але сім’я не могла доз­волити собі такої розкоші. Довелося йти працювати в Canadian Kellogg company, яка вела інженерні розробки.

У 1942 році Хейзел переводять у Торонто, щоб організувати там філію фірми. Вже в Торонто їй довелося брати участь у таких великих і складних проектах, як електростанція в Лейк­в’ю, англо-американський переробний завод у Кларксоні, виробництво штучного каучуку в Сарнії, бітумний завод у Форті МакМюррей, що в канадській нафтовидобувній провінції Альберта. Загалом МакКалін залишалася в компанії майже двадцять років. Доки не зрозуміла: її покликання — політика.

У 1964 році вона стала членом планової комісії невеличкого містечка Стритс­вілль, а за два роки — її головою, а потім і головою міської ради. А після виборів у 1970 р. Хейзел МакКа­лін посіла пост мера Стритсвілля.

Тут, мабуть, доречним буде певний екскурс в історію і почасти — географію. До 1968 р. Канада юридично вважалася колонією Великобританії. Та й донині королеву тут представляє генерал-губернатор, а новоспечені громадяни присягають на вірність Єлизаветі ІІ. Але після формального проголошення дер­жавності в Канаді почався бурхливий процес адміністративних перетворень. Навколо Торонто почали з’являтися регіональні центри й міста, які згодом стали частиною так званого Великого Торонто. Втім, усі вони, за усталеною демократичною традицією, зберігали повну політичну незалежність. І хоча вони й є частиною Великого Торонто, мер мегаполіса Девід Міллер не має жодного права втручатися в місцеву політику та економіку. За таким самим принципом живе й утворений у 1974 році адміністративний район Піл, куди входять три міста. Найбільше з них — Міссіссага, чиє ім’я походить від назви індійського племені, яке тут колись жило.

У 1978 році Хейзел МакКалін, перемігши на виборах до місцевих органів влади, посідає пост мера Міссіссаги, на якому перебуває й донині, перемігши в 11 виборчих кампаніях.

Невдовзі після вступу на посаду новоспеченого мера спіткало перше випробування. 10 листопада 1978 року зійшов з рейок вантажний потяг канадської Тихоокеанської залізниці. У навколишнє середовище вилилися тонни токсичних речовин. На чолі рятувальної операції стала Хейзел МакКалін. Усього за тиждень було евакуйовано й розміщено понад 200 тисяч жителів, обійшлося без єдиної жертви й навіть поранення. Тоді її й прозвали «ураган Хейзел» — цим прізвиськом мер неабияк пишається. А значно пізніше, аж у квітні 2006-го, поліцейські назвали Хейзел героєм, коли в результаті п’ятигодинного протистояння їй удалося переконати не цілком нормального чоловіка відмовитися від наміру вчинити самогубство.

За часи правління беззмінного мера місто істотно розширилося. Населення Міссіссаги впродовж останніх двох десятиліть майже подвоїлося. Місто зростало найшвидшими темпами в Канаді (населення збільшилося на 89500 людей між переписами 1986 і 1991 років; на 80994 — між 1991 і 1996 роками, тобто збільшення склало 17,5%). З 2001 по 2006 рік населення зросло на 9,1%, а нині воно становить 695 тис. Сьогодні Міссіссага — шосте за величиною та значимістю місто Канади.

У 2006 році було проведено міжнародний архітектурно-проектний конкурс на зведення 50-поверхової башти-кондомініума (щось на кшталт кооперативного будинку, де мешканці є господарями квартир і вирішують усі питання його утримання), що стане символом міста й матиме ім’я Absolute World — Абсолютний Світ.

Через місто проходять сім основних трансконтинентальних шосе, які з’єднують важливі об’єкти, розташовані в Канаді і США, зокрема найбільший у країні міжнародний аеропорт імені Пірсона. Міссіссага також відома як один із найбільших корпоративних та фінансових центрів у Канаді. Тут розташовані штаб-квартири канадських філій 50 міжнародних компаній, які входять до списку провідних корпорацій світу Fortune-500. Усього ж у місті успішно працюють майже 20 тисяч різноманітних бізнесів, що і є джерелом міського добробуту: місто не позичає грошей у держави з 1978 року, тобто від початку правління Хейзел МакКалін.

І справді, жодна подія, жодне рішення в місті не обходиться без відома мера, а найчастіше — з її ініціативи. Причому свій метод керівництва «ураган Хейзел» називає «бізнесовим», а принцип діяльності мерії — бізнес-моделлю. Хоча й громадські обов’язки не обтяжують мера. Ще на світанку своєї діяльності вона створила й очолила організацію, яка об’єднала мерів 30 міст — Асоціацію муніципалітетів Онтаріо.

Вражає перелік комітетів, асоціацій та організацій, де Хейзел МакКалін є почесним членом чи засновником. І це не посади «весільного генерала». У всьому, за що береться Хейзел, вона завжди вникає в суть проблем, яких вистачає навіть у благополучній Канаді, — аналізує, допомагає особистим втручанням, дає слушні поради.

У неї міцна сім’я: два сини, донька й маленька онучка. Чоловік Хейзел Сем, з яким вона прожила все життя і який був незамінним помічником у її політичній кар’єрі, помер 1997 року від хвороби Альцгеймера. На вшанування пам’яті про нього було створено денний центр для тих, хто страждає на цю хворобу.

Вплив сім’ї МакКалін на громадське життя Міссіссаги досить великий. Свого часу Хейзел і Сем заснували загальнополітичну міську газету, яку нині редагує один з її синів. Університет Торонто відкрив у своїх стінах Академічний освітній центр імені Хейзел МакКалін. Її ім’я також носить відкрита в 1991 році загальноосвітня школа.

2001 року американська асоціація «Хто є хто» назвала унікального мера Хейзел МакКалін Жінкою року.

І все ж таки, можливо, є в мера свій секрет успіху? Секрет, який допоміг їй зібрати під час останніх виборів 98 відсотків голосів? Так, є, і вона охоче ним ділиться:

— Просто потрібно жити життям, сповненим мети й сенсу. Жити за законами християнської допомоги ближньому своєму. Ці прості правила надихають мене й надають сил.