Саме ця тема стала домінантою ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, яка нещодавно відбулася у Київському інституті туризму, економіки і права. В її роботі взяли участь близько трьохсот представників державних установ та закладів культури, працівники навчальних закладів, науковці, фахівці туристської галузі України, Росії, Азербайджану, Болгарії, США, Франції, Бельгії, Німеччини, Білорусії, Словаччини, Польщі, Ізраїлю, Єгипту, Арабських Еміратів…
У привітанні учасникам цього зібрання генеральний секретар Всесвітньої туристської організації Франческо Франжіаллі, зокрема, зазначив: «В сучасних умовах, коли світова спільнота наштовхується на прояви екстремізму, роль туризму як інструменту діалогу між представниками різних цивілізацій незмірно зростає…»
Справді, зростання авторитету міжнародного туризму, його економічну, політичну та соціальну значущість у житті сучасного суспільства визнають уряди більшості країн світу.
Аналізуючи виступи фахівців у галузі туристичної індустрії — цього «феномена минулого століття», — насамперед слід відзначити: активний туристичний обмін дедалі більше розглядається як одна з найважливіших складових частин у першу чергу економічних інтеграційних процесів, а також невід’ємна ланка в розвитку міжнародної гуманітарної співпраці.
Як свідчать розрахунки Всесвітньої туристської організації (ВТО), у ХХ столітті туризм посів перше місце серед галузей світового господарського комплексу за обсягом експорту товарів та послуг.
Сфера гостинності — найпотужніша у світі. В процесі міжнародного туристського обміну щорічно обертається понад 2,2 трлн. доларів США. Його обслуговують понад 200 мільйонів чоловік (половина їх працює у готельному господарстві), що становить 8 відсотків усіх робочих місць. Жодна індустрія не може похвалитися такою кількістю працівників, які мають безпосередні контакти зі споживачами своєї продукції. Загалом же, туризм дає одинадцять відсотків податкових надходжень.
На конференції було відзначено, що лише 2000 року світових туристів нараховувалося близько 700 мільйонів чоловік, від них отримано 476 млрд. доларів США грошових надходжень.
А як постає на цьому тлі Україна?
На конференції зазначалося, що розвиток туризму в Україні сьогодні набуває особливого значення. Вже тепер галузь виробляє 8 відсотків валового внутрішнього продукту та 20 відсотків зовнішньоторговельного обороту України. Нині кожен турист, який відвідує нашу державу, залишає тут майже 500 доларів США. До того ж, з урахуванням суміжних галузей, туризм дає роботу приблизно 1,8 мільйона громадян.
Торік Україну відвідало 4,4 мільйона іноземних туристів, обсяг надходжень від чого становив понад 18 млрд. гривень (на 2 мільярди більше, ніж попереднього, 1999 року).
Отже, це переконливо свідчить про важливість для держави туристичного сектору економіки, який стабільно розвивається. Та в умовах глобалізації, крім економічних завдань, як наголошувалося на конференції, перед індустрією туризму України, як і багатьох інших країн, насамперед країн колишнього пострадянського простору, постає низка нових проблем. Насамперед —інтеграція у світову співдружність, що вимагає нового погляду на туризм.
А відтак, не можливо ігнорувати того факту, що для повноцінного розвитку туризму потрібна акумуляція зусиль багатьох галузей економіки, де задіяно найсучасніші системи транспорту, зв’язку, культури, освіти, будівництва, торгівлі… Слід постійно враховувати й той фактор, що туризм розвивається на стику багатьох галузей науки — психології, філософії, соціології, історії, географії, рекреалогії, екології, курортології.
Основний висновок міжнародної конференції, на думку її учасників, можна сформулювати так: динамізм розвитку туризму у новому тисячолітті потребує глибокого філософського осмислення і постійного аналізу, узагальнення тенденцій, що відбуваються у «світі подорожей», з його прагненням до пізнання нового, до зближення людей різних вікових, соціальних, релігійних, освітніх категорій.
У роботі ІІ Міжнародної науково-практичної конференції взяли участь голова державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму В.Цибух; академік НАН України І.Курас, директор департаменту туризму Держкоммолодьспорттуризму А.Матвієнко, президент академії туризму В.Федорченко.