ТУРИСТИЧНА УКРАЇНА В ЦИФРАХ

Про розвиток туризму в Україні пишуть багато і по-різному. З одного боку, за десять років незалежності нашої країни в галузі відбулися великі якісні зміни, якими, безперечно, можна пишатися. Та все ще залишається низка проблем, над якими слід довго й марудно працювати. Найкраще сьогоднішню ситуацію можуть проілюструвати цифри. Адже статистика, як відомо, наука точна. Державний комітет молодіжної політики, спорту й туризму підготував черговий випуск щорічного статистичного бюлетеня «Туризм в Україні-2000», де, окрім даних за минулий рік, відстежено динаміку й тенденції розвитку галузі протягом останніх п’яти років. По роз’яснення й коментарі сухих статистичних цифр я звернулася до начальника відділу аналізу та статистики Державного департаменту туризму Світлани ШКУРКО.

— Світлано Петрівно, як ви розцінюєте загальну ситуацію в туризмі України за 2000 рік?

— Приємно констатувати, що наші прогнози щодо позитивних тенденцій розвитку туризму 2000 р. справдилися. Голова нашого комітету В.Цибух у вступному слові до бюлетеня коротко і ємно підбив підсумки, виділивши низку значних подій в Україні за минулий рік, які мали або матимуть вплив на розвиток туристичної галузі в цілому. Це: парламентські слухання «Про стан і перспективи розвитку туризму в Україні»; візит до Києва генерального секретаря Всесвітньої туристської організації (ВТО) Франческо Франжіаллі; регіональний семінар ВТО «Вплив Інтернету й електронної торгівлі на індустрію подорожей і туризму»; прийняття змін до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»; створення Всеукраїнської спілки працівників асоціацій, підприємств і організацій туристичної сфери (УкрСоюзТур); проведення сьомого міжнародного туристичного салону «Україна-2000»; участь України в Олімпійських іграх у Сіднеї.

— На цьому етапі одним із пріоритетних напрямків, визначених державною політикою в туристичній галузі, є розвиток в’їзного туризму як джерела валютних надходжень в економіку України. Яка динаміка відвідання нашої країни іноземцями за останні роки?

— Протягом останніх п’яти років кількість відвідань України іноземними громадянами збільшилася в 2,2 разу, а кількість іноземних туристів зросла на 19%. 2000 року Україну відвідало в цілому 11 203 155 іноземних громадян із 168 країн, у тому числі з метою туризму приїжджали 4 405 746 чоловік. Найближчими роками, за рахунок спрощення візових формальностей для в’їзду в Україну, очікується збільшення кількості туристичних відвідань.

— Про що свідчать ці цифри в європейському масштабі?

— Обсяги в’їзного туризму в Україні 2000 року зросли на 4,1%. Для нашої країни це цифра велика, особливо порівняно зі спадом 1998—1999 років. А ось зіставлення зі світовими тенденціями досить цікаве. Середньорічний приріст числа прибуттів іноземних туристів за 2000 р. у світовому масштабі становив 7,4%, у Європі утримувався на рівні 5,9%, а в субрегіоні Центральної та Східної Європи, куди входить Україна, — 5,2%. На жаль, частка українського ринку становить 1% міжнародних прибуттів у Європі, або 6% у Центрально-Східному субрегіоні.

— А звідки до нас приїжджає найбільше туристів?

— Основні країни в’їзду — це, як і раніше, наші найближчі сусіди. Якщо взяти відсоток від загальної кількості гостей країни за 2000 р., то найбільше до нас приїжджають із Росії (30,2%), Молдови (27,2%), Білорусі (12%), Угорщини (10,9%), Польщі (4,14%), Німеччини (1,4%), США (1,2 %), Чехії (0,9%) та Ізраїлю (0,8%).

Так само, як і для багатьох європейських країн, де найпотужніші туристичні потоки між сусідами, для України сукупна частина туробміну з Росією, Білоруссю та Молдовою становить традиційно близько 65% загального обсягу в’їзних і виїзних турпотоків.

Крім того, сусідні країни забезпечують великі потоки одноденних відвідувань, у тому числі — транзитних, чисельність яких збільшилася у 8 разів, порівняно з 1995—1996 роками. Поїздки між сусідніми країнами і далі значно переважатимуть у структурі міжнародного туризму.

— Який вплив в’їзного туризму на економіку України?

— Відповідно до схеми розрахунків, рекомендованих ВТО, іноземні відвідувачі протягом свого перебування в Україні, споживаючи й купуючи, окрім туристських послуг, ще й ті чи ті товари суміжних галузей, залишили в нас 2,2 млрд. доларів США. За останні п’ять років у платіжному балансі України частка експорту лише туристських послуг зросла з 7% до 10% (за оцінкою НБУ).

— Скільки іноземців обслужили турагентства України?

— Туристичні агентства протягом 2000 року обслужили 377 871 інтуриста, у тому числі без надання послуг з розміщення — 18 115 туристів. Таким чином, 11,7% іноземних туристів, які в’їхали, скористалися послугами українських турагентств, а 1999 р. — 15%.

— Чому, на вашу думку, цей відсоток такий малий і продовжує зменшуватися? Адже всесвітня статистика свідчить, що кількість мандрівників неухильно зростає?

— Річ у тім, що в усьому світі виявляється тенденція скорочення організованого туризму. А щодо України це пояснюється як мінімум чотирма причинами. По-перше, справді дедалі більше людей подорожує, але поповнення їх чисельності значною мірою відбувається за рахунок тих, хто самостійно організовує свої поїздки, бронює готелі, попри послуги турагентств. Такі можливості створює спрощення порядку перетинання кордонів, велика інформація в Інтернеті, поширення електронної торгівлі послугами. Якщо 1995 р. частка організованого в’їзного туризму в Україну становила 55%, то 2000 — 16,6%. Це скорочення більш ніж у 2,5 разу. По-друге, відвідувачі з Росії, Білорусі й Молдови, що становлять левову частку іноземного туризму, користуються послугами готелів і санаторіїв, як правило, без посередництва українських турфірм. Ця категорія туристів чудово ознайомлена з нашими можливостями та правилами розміщення і переважно не потребує додаткових послуг турфірм, що підвищують вартість на й так дорогий сервіс готелів та санаторіїв. Крім того, російські і білоруські турфірми можуть укладати договори на обслуговування туристів безпосередньо з українськими готелями, базами відпочинку тощо. По-третє, відвідувачі із сусідніх країн значною мірою схильні користуватися послугами з розміщення у приватному секторі. Такі послуги надає дуже малий відсоток турфірм. І якщо в АР Крим облік таких послуг певним чином налагоджений, то в інших регіонах, зокрема в Києві, немає механізму обліку іноземців, які мешкають в орендованих квартирах. По-четверте, багато відвідувачів із сусідніх країн приїжджає до родичів, котрі мешкають в Україні. Зрозуміло, для такої поїздки їм не потрібні послуги наших турфірм.

— Постає запитання: чому ми враховуємо таких відвідувачів як туристів?

— Це робиться лише для комплексного визначення рівня економічного впливу в’їзних потоків і прогнозування потреб відвідувачів у тих чи тих товарах та послугах. Тому до туристів зараховують іноземців, які приїхали з діловою (службовою), приватною метою і, само собою, організованих туристів: адже не можна не брати до уваги, що всі ці категорії відвідувачів вносять у грошовий обіг держави свою лепту.

— Окрім наших найближчих сусідів, туристи з яких країн найбільше зверталися в наші турагентства?

— Туристи зі США (37,8 тис. чол.), Німеччини (28,2 тис. чол.), Туреччини (7,0 тис. чол), Італії (6,9 тис. чол), Франції (6,4 тис. чол), Великобританії (6,4 тис. чол.), Литви (6 тис. чол.) та Ізраїлю (5,8 тис. чол).

— Які різновиди туризму цікавили іноземців найбільше?

— Іноземні туристи, котрі скористалися послугами українських турагентств, перебували в Україні в основному з метою відпочинку (51,3%) і в службовій поїздці (31,9%). Інші відвідування (16,8%) — це був спортивно-оздоровчий та релігійний туризм, а також лікування. Така структура простежується протягом останніх трьох років. Порівняно з 1998 роком, кількість іноземців, які приїхали на лікування в Україну, збільшилася в 4,9 разу.

— Які регіони України найбільше ваблять іноземного споживача?

— Насамперед АР Крим (35,6%), місто Київ (27,2%), Одеська область (21,5%), місто Севастополь (11,5%) та Львівська область (6,6%).

— А як останнім часом за кордон подорожують українці?

— Громадяни України 2000 року здійснили 13,4 млн. закордонних поїздок (річний приріст становив 16,4%), у тому числі — 8,7 млн. туристичних (річний приріст 17%). Можна сказати, що кожен п’ятий українець торік здійснив турпоїздку за кордон.

— Які країни українці відвідують найбільше?

— Найпотужніші потоки виїзду, як і раніше, зорієнтовані в напрямку сусідніх держав. Наші співвітчизники на 48,6% більше стали їздити в Росію, на 50,2% — у Молдову. Виїзд у напрямку Польщі зріс на 14,8%, до Італії — 49%, до Франції — 46,7%. У зв’язку із запровадженням візового режиму на 18,9% скоротився турпотік до Словаччини. Подорожі до Туреччини скоротилися на 17,7%, Греції —21,4%, Ізраїлю — на 16,3%. Виїзд в інші країни практично не змінився, порівняно з 1999 роком.

— Скільки громадян України скористалося послугами вітчизняних турагентств?

— 2000 року через наші турагентства виїхало 285 353 чоловіка. У загальному обсязі виїзного турпотоку це становило 3,3%, а 1999 року — 4,7%. При цьому найбільший попит в українських туристів мали (у напрямку зниження) Словаччина, Туреччина, Чехія, Угорщина, Болгарія, Франція, Іспанія, Італія, Польща, Єгипет.

— Як розвивається внутрішній туризм у нашій країні?

— 2000 року помітно активізувалася робота туристичних підприємств і деяких регіональних підрозділів державної виконавчої влади в галузі туризму. Насамперед це стосується Вінницької, Донецької, Тернопільської, Київської, Полтавської, Харківської та Хмельницької областей, АР Крим. Близько 6,6 мільйона українців подорожували рідним краєм. Найбільше було поїздок до АР Крим (16,7%), Одеської області (9,7%), Києва (8,4%), Севастополя (7,0%), Волинської (4,7%), Полтавської (5,6%) та Львівської областей (4,6%).

Попри багато позитивних змін у розвитку туристичної галузі в Україні, становище з використанням національного потенціалу інфраструктури невтішне. Середньорічний коефіцієнт завантаження українських готелів у 2000 році не перевищив 0,24, а в Луганській і Миколаївській областях він навіть не перевищив 0,09. Виняток становлять міста Київ і Севастополь, де використання можливостей готелів за рік становило 40 і 78 відсотків відповідно. Звісно, рентабельність галузі за таких показників невисока. Та сподіватимемося на зміни на краще.