«Теперь мне понятно, за что ты воевал...»

То було ще за часів СРСР. Приїхав якось улітку погостювати до одного жителя Тернопільської області друг із Москви. Приймали його як годиться: пригощали усякими наїдками, показували місцеві визначні пам’ятки, водили в ліс по гриби-ягоди, на риболовлю на Дністер. Під час прощального застілля, піднімаючи чарку за господаря, москвич задумався на хвилинку і з усмішкою сказав: «Да... Теперь мне понятно, бандера, за что ты воевал...»

Додати до сказаного нічого. Аби зрозуміти — потрібно побачити на власні очі. Бодай щось. Бодай на фотографії. Для початку...

Тернопілля часто називають маленьким Єрусалимом — такою великою і значущою є його релігійна й історична спадщина. Безумовно, одне з чільних
місць у списку тернопільських святинь належить Свято-Успенській Почаївській лаврі.

Навіть якщо ви не належите до числа ревних християн (котрі прибувають у лавру звідусіль, аби поклонитися стопі Божої матері та її чудотворній іконі, які зберігаються в Успенському соборі ), побувати тут варто обов’язково. Щоб побачити неперевершені, містичні мозаїки Троїцького собору, викладені за ескізами самого Миколи Реріха. Щоб оцінити грандіозність розпису Успенського собору, частину з якого виконано знаменитим Віктором Васнєцовим. Щоб укотре переконатися, скільки чудесного, великого й гарного є в нашій країні...

Волинські Афіни — так іменували Кременець у першій половині ХIХ століття. І не дивно: адже тоді він був найбільшим на Правобережній Україні центром світської освіти, тут формувалася інтелектуальна еліта краю, звідси почалася історія КНУ ім. Т.Шевченка. Осередком «волинсько-афінської» мудрості був Єзуїтський ліцей, чиї вихованці штудіювали десять (!) іноземних мов. Що студентам Кременецького педінституту, розташованому нині в монументальній споруді колишнього ліцею, і не снилося. Пощастило. А втім...

Знайомство з Кременцем найкраще розпочати зі стрімкої Замкової гори, увінчаної мальовничими руїнами старовинного замку — одного з трьох замків Київської Русі, що його не змогли здолати татаро-монголи. На Замковій горі бувала брава кавалерист-дівиця Надія Дурова, котра згодом майстерно описала цю свою подорож. Кажуть, бував тут і Нострадамус, який сім довгих років провів у почті хазяйки Кременецького замку — королеви Бони. Сьогодні на горі нерідко проходять лицарські бої. А ще тут іноді можна зустріти найсправжнісіньких фей у стилізованих під середньовіччя вбраннях.

«Музи чекають на вас. Підхід індивідуальний». Це гасло одного з найнезвичніших місць у Кременці, названого «Перший приватний будинок творчості в Україні «Потік Ірва». Територія вільних муз».

«Територія...» розташувалася в садибі відомого поета та барда Олександра Смика і... зажила своїм фантастичним, вигадливим творчим життям. Сюди на пленери по кілька разів на рік з’їжджаються славетні фотохудожники, визнані живописці, найкращі вітчизняні скульптори. Вражаючі роботи останніх можна побачити тут же — вони становлять експозицію єдиного в Європі приватного музею скульптур. А як цікаво у будинку Смика! Це навіть не будинок, а цілий музей, наповнений чарівними картинами й антикварними штучками, милуватися якими можна годинами. Що настійно і раджу зробити всім охочим — «Територія...» може одночасно прийняти вісім туристів. По подробиці звертатися в туркомпанію «GRAND-ТУР Тернопіль».

Тернопіль багато в чому може дати фору столичному Києву. У цьому місті набагато легше дихається. І фактично немає архітектурних потвор, які заповнили головне місто держави. А ще в Тернополі є те, чого в Києві немає і поки не передбачається, — аквапарк. Точніше, цілий спортивно-оздоровчий комплекс під назвою «Лімпопо», який входить до п’ятірки найкращих розважальних комплексів країни.

«Лімпопо» — перший і на даний момент єдиний у Західній Україні аквапарк критого типу, здатний одночасно прийняти 400 відвідувачів. Комплекс надає різноманітні варіанти водного відпочинку. Тут можна замовити всі види гідро- та аеромасажу. Відкрито сауни та лазні різного типу, зали із силовими тренажерами, зали для занять фітнесом і аеробікою, солярії і косметичні кабінети, кафе та дитячі ігрові майданчики.

Усього в аквапарку шість басейнів, із них два — дитячі. Басейни «Лімпопо» оснащені кількома гірками різного ступеня стрімкості та складності, най-най із яких називається «Чорна діра» й є єдиним у країні мультимедійним атракціоном із світловими ефектами, стереозвуком і можливістю мультипрограмування. Знай наших!

Райцентр Монастириська хай і маленький, але з гідністю носить назву столиці. Столиці нечисленного, але гордого народу, — лемків.

Невимовні красоти дністровського каньйону, джерела з кришталево чистою водою, «карпатські» ландшафти — Монастирищині є чим здивувати навіть бувалих туристів. А ще саме тут знаходиться унікальний народний музей лемківської культури. Вишиванки, стоптані чоботи, стародавня швейна машинка, ікони... Зворушливі відзвуки трагічного минулого цілого народу...

Щорічно в Монастирисці на початку серпня проходить фестиваль «Лемківська ватра», куди з’їжджаються лемки з усього світу. Дійство, кажуть, незабутнє. Що, власне, ніхто не заважає перевірити на особистому досвіді.

Сплави по Дністру давно стали «візиткою» тернопільського туроператора «ОКСАМИТ-КЛ». Тривалість вояжів може бути найрізноманітніша — від одного до десяти днів. Незмінним є результат: повний рюкзак вражень, чудовий настрій, рум’яні щоки і підвищена усмішливість.

Ну а про те, які тернополяни майстри застілля, можна книжки писати. Втім, а як їм не бути такими? Адже саме на Тернопіллі можна покуштувати найкращого (і, до речі, «найстаршого» — випускається з 1698 р.) пива в Україні — «Микулинецького». Тут, у Бучачі, печуть найсмачніший у країні хліб. А ви не пробували ще коньяк «Бучач»? Дуже рекомендую! А картопельку-«драпанку»? Її, щоправда, в жодному супермаркеті не купиш, але можна вирушити, наприклад, у село Набережна Бучацького району й попрохати місцевих господинь поділитися секретом «драпаного» делікатесу. А якщо поталанить, то й потрапити на застілля просто неба. Де не тільки покуштуєте різної смакоти, а й почуєте, як гарно співають тернополяни. І ніякий дощик не стане на заваді, коли між людьми стільки тепла та сонця...

За організацію прес-туру автор дякує управлінню з питань туризму Тернопільської облдержадміністрації, туркомпанії «GRAND-ТУР Тернопіль», туроператору «ОКСАМИТ-КЛ» (м.Тернопіль) і Національній туристичній організації України.