Смачне і небезпечне «тихе полювання»

У розпалі літо, мінливе нинішнього року — то спекотне, то дощове. Після теплого літнього дощику приємно піти до лісу і назбирати грибів. На жаль, це заняття, особливо останнім часом, нерідко виявляється небезпечним для життя. Попри те, що про отруєння грибами пишуть і говорять часто й багато, щороку в нашій країні 2—3 тисячі людей потрапляють до лікарень. До 10% отруєних лікарям врятувати не вдається. Третина з них — діти у віці від двох до п’ятнадцяти років. За даними статистики, найнебезпечніші нині ліси в Дніпропетровській, Луганській, Кіровоградській, Донецькій областях. Тому не зайвим буде черговий раз нагадати про користь і шкоду тихого полювання.

Гриби — дивовижні творіння природи, які належать до самостійного класу живих організмів. За властивостями вони перебувають між тваринами, рослинами та мікроорганізмами. Виявляється, їстівні тканини гриба огорнуті щільною речовиною — хітином, що покриває тіла членистоногих і ракоподібних.

Протягом багатьох років наші предки з задоволенням уживали цей корисний продукт, визначаючи методом проб і помилок його якість. Гриби бувають їстівними, умовно їстівними (перед вживанням у їжу потребують спеціальної обробки) та отруйними (дуже небезпечними для життя). Білки, вітаміни, мікроелементи, що містяться у перших, при низькому вмісті жирів і вуглеводів, утворюють майже ідеальне поєднання. І на додачу чудово смакують. У давнину грибам приписували й містичні властивості. Народи батакі з острова Суматра взагалі вважали, що перші люди виросли з грибів. На Далекому Сході досі жива легенда про те, що душі новонароджених дітей приходять на Землю у вигляді грибів-дощовиків.

Отруйні ж гриби часто використовувалися для вирішення спірних історичних питань. Імператор Клавдій, французький король Карл VI, папа римський Климент VII пали їхніми жертвами. В Індії, Китаї, Мексиці досі використовуються наркотичні властивості грибних отрут для впливу на психіку під час релігійних обрядів та служб.

Вивчення впливу отруйної речовини з мухомора — мускарину — привело до того, що частину регулюючих рецепторів нашого організму названо мускариноподібними, а дія деяких ліків на людину оцінюється за їхнім впливом на ці рецептори.

І ще одна цікава властивість грибів — з їх допомогою можна корчувати пні. Протягом кількох років гливи можуть «з’їсти» мертву деревину.

Чим же можуть бути небезпечні навіть хороші на вигляд гриби, і чому потрібно бути дуже обережним, збираючи або купуючи їх? Насамперед необхідно добре знати, як виглядають різні види грибів, оскільки отруйні й неотруйні особини зовні можуть бути дуже схожими. Ще в дитинстві я стала свідком сімейного отруєння грибами наших сусідів — затятих грибників. Лише один раз припустилися помилки — і в результаті опинилися в реанімації. На щастя, всі залишилися живі, але грибів відтоді більше не їли.

Гриби, як губка, вбирають у себе з навколишнього середовища шкідливі речовини, яких на землі нині набагато більше, ніж раніше. Зрозуміло, чому промислові області лідирують за кількістю постраждалих. Гарний і смачний боровик, знайдений неподалік дороги, великого заводу або на так званій контрольованій за рівнем радіації території, яких багато після трагічного 1986 р., може стати причиною якщо не смерті, то серйозного отруєння. Звідси друга порада — збирати гриби треба лише на чистій території, купувати — лише в тому разі, якщо ви впевнені у їх екологічному походженні. Старі гриби краще не брати через можливу токсичність. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопичує токсини. Отже, під час посухи грибів краще не їсти взагалі.

Незважаючи на те, що в грибах багато корисних речовин, їх не можна зарахувати до дієтичних страв, оскільки перетравлення хітину потребує напруження залоз шлунково-кишкового тракту. З цієї ж причини не варто давати їх дітям до семи років ні в якому вигляді.

Відомі прикмети, що буцімто дозволяють визначити небезпечність грибів, — переважно помилкові. Вважається, що срібна ложка втрачає блиск у воді, в якій варилися отруйні гриби. Це не так. Срібло взаємодіє з амінокислотами, наявними як у їстівних, так і в отруйних грибах. Дуже поширена думка, нібито головка цибулі або часнику темніє при наявності отруйних грибів. Я сама раніше застосовувала цей метод, але потім дізналася, що колір змінюється під впливом ферменту тирозинази, який міститься як у хороших, так і в поганих особинах.

І найголовніша помилка — у разі отруєння грибами потрібно випити горілки з сіллю. Це категорично не рекомендується, оскільки алкоголь посилює всмоктування токсинів у кров і може звести нанівець подальші зусилля лікарів. З цієї ж причини сумнівними грибами краще не закушувати під час алкогольного застілля.

Зібрані гриби треба швидко, не пізніше ніж через годину після збирання, обробити, не допускаючи їх псування. Необхідно суворо дотримуватися правил переробки грибів, особливо умовно їстівних. Не можна їсти гриби сирими, наспіх підсмаженими або звареними в лісі на вогнищі. Стережіться розігрівання грибних страв, особливо з картоплею.

Механізм дії грибних токсинів різний. Деякі діють через систему травлення, тому симптоми отруєння — нудота, блювота, біль у животі, розлад шлунку, підвищення температури тіла, озноб — з’являються майже відразу — через 15—30 хв. після вживання неякісного продукту. Ним можуть бути деякі види сироїжок, недоварені осінні опеньки, сатанинський гриб, несправжні дощовики. Такі отруєння, як правило, не призводять до фатального кінця, але це не означає, що на них не слід зважати, що можна не звертатися до лікаря. Адже тільки лікар зможе визначити небезпеку для постраждалого.

Токсичність червоного мухомора, волоконниць, говорушок зумовлена речовинами, що діють на нервову систему. Симптоми отруєння — галюцинації, розлад або втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності з’являються через 30 хв. — 2 год. після вживання їх у їжу й залежать від кількості токсину, що потрапив у організм. За відсутності своєчасної і кваліфікованої медичної допомоги такі отруєння можуть мати сумні наслідки.

Смертельно отруйними є токсини блідої поганки, мухоморів смердючого та весняного, близькі до них токсини сморжів та інших грибів. Їхня підступність у тому, що, потрапляючи в організм, вони протягом тривалого часу (до двох діб) не викликають ніяких симптомів. У цей час отрута, циркулюючи в організмі, викликає необоротні зміни в печінці, нирках та інших органах. Часте блювання й пронос, що виникають потому, призводять до сильного зневоднення організму. Це погіршує перебіг отруєння, і навіть при своєчасно наданій допомозі фатальний кінець може настати у 8—30% випадків.

При появі симптомів отруєння грибами не можна зволікати, відразу ж викликайте «швидку допомогу». До її приїзду потрібно промити шлунок 1—2 л розчину марганцівки або сольового розчину, можна зробити очисну клізму. Потрібно пити багато рідини. Недоїдені гриби не викидайте — їх аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, що потрапила в організм, і прискорити лікування.

Кожен має право вирішувати — їсти чи не їсти гриби. Проте пам’ятайте, що від цього рішення може залежати життя — не тільки ваше, а й близьких вам людей.