СЕКС, НЕПРАВДА Й ПОГАНА ПАМ’ЯТЬ

У кого, по-вашому, за життя «накопичується» більше сексуальних партнерів— у чоловіків чи в жінок? Гадаєте, у чоловіків? Принаймні, чимало людей вважають саме так. Але якщо підходити до цього питання з точки зору математики, логіки та здорового глузду, то середня кількість сексуальних партнерів для чоловіків і жінок має бути приблизно однаковою.

Проте це — теорія. А на практиці всі проведені досі опитування засвідчують інше: кількість сексуальних контактів, про які повідомляють цілком гетеросексуальні чоловіки, мало не вдвічі перевищують кількість сексуальних контактів, у яких зізнаються гетеросексуальні жінки.

Аби розібратися, у чому тут річ, канадський дослідник з університету в Альберті Норман Браун провів ще одне опитування — анонімне й телефонне. Чоловікам і жінкам ставили кілька запитань, зокрема й ось таке: скільки різних сексуальних партнерів було у вас 1) протягом останнього місяця, 2) протягом останнього року й 3) загалом за життя? При цьому фіксувалися не лише самі відповіді, а й те, в який спосіб вони давалися: чи був це «точний підрахунок» чи «приблизна цифра».

Отож, з’ясувалося, практично на всі запитання як чоловіки, так і жінки дали приблизно однакові відповіді. Крім одного — про кількість сексуальних партнерів за життя. Жінки нарахували в середньому 6, а чоловіки — 12 «підсумкових» сексуальних партнерів. При цьому дві третини всіх жінок запевняли, що точно пам’ятають кожного зі своїх коханців. Представниці третини, що залишилася, брали короткий тайм-аут і займалися підрахунком, після чого говорили підсумкову кількість. А переважна більшість чоловіків відповідала відразу, особливо не замислюючись, підкреслюючи, що наводять приблизну цифру. Результати цього опитування дали психологам підставу казати про різну стратегію запам’ятовування чоловіками й жінками пережитих сексуальних пригод. Виходить, жінки, хоч би яким великим був їхній сексуальний досвід, мають тенденцію пам’ятати кожного партнера «персонально», тоді як більшість чоловіків, очевидно, не ведуть суворого обліку своїх «постільних знайомств» і при цьому підсвідомо настроєні на перебільшення їхньої кількості.

Пам’ять — пам’яттю, але є ще проблема правдивості відповідей, яку спробували встановити цього разу вже американці, психологи Террі Фішер із Університету штату Огайо й Мікеле Александер з Університету штату Мен. Вони опитували студентів обох статей віком від 18 до 25 років, неодружених. При цьому одна група відповідала на запитання хоч і письмово, але на очах у дослідника. Друга заповнювала анкети цілком анонімно. Третій групі говорили, що їхні відповіді будуть перевірені за допомогою детектора брехні, і на підтвердження цього прикріплювали їм на передпліччя електроди (насправді це були лише хитрощі).

Студенти чоловічої статі продемонстрували дуже слабку залежність своїх відповідей від будь-яких умов опитувань. Так, «приєднані до детектора брехні» повідомляли в середньому про 4,0 партнерок, а ті, хто гадав, що їхні відповіді можуть бути прочитані, пригадали 3,7 партнерки — ось і вся розбіжність.

Стосовно студенток з’ясувалося: у даному питанні вони жахливі брехухи, причому їхня неправда спрямована в бік зменшення. У трьох групах названа кількість сексуальних партнерів відрізнялася: у тих, котрі відповідали «відкрито», в середньому 2,6, у тих, котрі давали відповідь анонімно — 3,4, а в тих, кого «перевіряли на детекторі брехні», — 4,4.

Коментуючи ці результати, психологи підкреслюють: ми всі ще живемо в умовах культури, яка припускає різні кодекси «хорошої» сексуальної поведінки для жінок і для чоловіків. Чоловік, у котрого багато сексуальних партнерок, на думку суспільства, коротко кажучи, молодець. Жінка з подібною репутацією, на думку суспільства, — особа легкої поведінки. Відповідаючи на подібні запитання, жінка відчуває свою залежність від громадської думки. Підсвідомо орієнтуючись на запити й вимоги, вона найчастіше бреше, боячись, що за відвертість заслужить несхвальну оцінку.