Щоб весло за воду не чіплялося

— Ой, у мене весло за воду зачепилося! — регоче Тоня, а ми слідом за нею. Не минуло й півгодини сплаву по Росі, як ми вже обвиклися на катамарані, навчилися гребти, не забризкуючи водою сусіда, подружилися з нашим інструктором Пашею і, власне, почали отримувати задоволення від процесу. Виявилося, сплав — це зовсім не страшно, а дуже навіть цікаво й корисно. А брати участь у ньому (принаймні коли йдеться про таку приязну річку, як Рось) можуть не тільки завзяті спортсмени чи туристи зі стажем. Було б бажання!

Береги Росі — радість для очей

Наскільки смачна після такого круїзу зварена на вогнищі юшка, казати, напевно, не треба. І як приємно пити запашний трав’яний чай, дивлячись на танцюючий вогонь і зірки, якими тут усипане абсолютно все небо... І як чудово такої ночі довго-довго вести щирі розмови із приємними і розумними людьми. Про життя, щастя... І, звісно, про кохання. Ну а як без цього, якщо розумні приємні люди до того ж і дуже симпатичні?..

За організацію прес-туру автор дякує Київському обласному туристичному агентству управління культури і туризму Київської ОДА, Асоціації журналістів «Туристичний прес-клуб України» та спортивно-туристичному молодіжному клубу «Росток».

Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.

Будь ласка, виберіть один або більше пунктів

Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК